Рішення № 137275399, 09.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа № 917/547/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з водозабезпечення "БУРВОД", вул. Перемоги, 9, м. Київ, 03170

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРБУРСЕРВІС", вул. Злагоди, 40 , м. Полтава, 36008

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Тимощенко О. М.

Секретар судового засідання Сьомкіна А. В.

Представники учасників справи:

від позивача: Любімий О.М.

від відповідача: не з`явився

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з водозабезпечення "БУРВОД" у позові просило суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРБУРСЕРВІС" безоплатно виправити недоліки, що виникли в ході виконання договору на виконання бурильних робіт від 01.12.2023 року №01/12/2023, а саме: використати та встановити в свердловину труби сталеві електрозварні та сталеві обсадні, які отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з водозабезпечення "БУРВОД" за актами приймання-передачі матеріалів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору на виконання бурильних робіт від 01.12.2023 року №01/12/2023 відповідачем виконані роботи, обсяг яких визначено в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року (форма № КБ-2в) на загальну суму 3364452,31 грн., які позивач передав власному замовнику Управлінню житлово комунального господарства Лебединської міської ради (м. Лебедин, вул. Сумська, б. 12) за договором про виконання робіт від 14 листопада 2023 року № 244. В подальшому позивачу стало відомо, що під час будівництва свердловини фактично використані матеріали (сталеві обсадні труби та електрозварні труби) не ті, які позивач передав відповідачу для виконання робіт, а ті, які не передбачені проектно-кошторисною документацією, а саме труби, бувші у використанні, що встановлено в ході досудового слідства по кримінальному провадженню № 42024202540000016 від 25 січня 2024 року.

Викладені вище обставини стали відомими позивачу з повідомлення про підозру у вичинені кримінальних правопорушень від 20 січня 2026 року, яку пред`явлено виконавчому директору ТОВ «Компанія з водозабезпечення «БУРВОД». Виходячи з даних, які містять матеріали досудового слідства по кримінальному провадженню № 42024202540000016 від 25 січня 2024 року, кримінальне правопорушення сталось під час виконання робіт з буріння свердловини, а саме під час використання матеріалів (труб) за переліком: труб сталевих електрозварних 530х6 в кількості 3,24 тон; труб сталевих обсадних 324х9,5 в кількості 3,611 тон; труб сталевих обсадних 324х11,0 в кількості 23,06 тон; труб сталевих обсадних 324х8,5 в кількості 4,35 тон; труб сталевих обсадних 245х12 в кількості 27,58 тон. Тобто під час проведення відповідачем робіт за договором на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023 відповідачем порушено вимоги вказаного договору, що полягає у виконанні робіт не з тих матеріалів, які передав позивач.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано такі докази: копії Договору від 01.12.2023 року №01/12/2023 з додатками та додатковими угодами до нього, платіжних інструкцій, робочого проекту, технічних умов, довідки про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, актів прийому-передачі обладнання в суборенду та із суборенди, специфікації, актів приймання-передачі матеріалів, Договору поставки від 20.05.2023 року, накладних, рахунків, податкових накладних, Договору від 27.11.2023 року № 2711/23, протоколів проведення випробувань, ТТН, договору від 14 листопада 2023 року № 244 з додатками, який укладено з УЖКГ Лебединської міської ради, повідомлення про підозру від 20 січня 2026 року.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, вказуючи, що перед початком робіт відповідач отримав від позивача Робочий проект «Будівництво глибоководної свердловини в м. Лебедин Сумської області. Нове будівництво. Коригування». Том 2, з якого стає зрозумілим, що замовником будівництва є Управління житлово-комунального господарства Лебединської міської ради. Місце виконання робіт (будівельний майданчик) розташовано за адресом м. Лебедин, провулок Станочників, б. 9-А. З метою виконання робіт позивач передав відповідачу давальницькі матеріали), а саме: труби сталеві зварні 530х6 (3,24 тон акт від 15 січня 2024 року № 2); труби сталеві обсадні 324х9,5 (3,611 тон акт від 1 квітня 2024 року № 7); труби сталеві обсадні 324х11.0 (23,06 тон акт від 1 квітня 2024 року № 7); труби сталеві обсадні 324х8,5 (4,35 тон акт від 1 квітня 2024 року № 7); труби сталеві обсадні 245х12 (27,58 тон акт від 30 травня 2024 року № 9). Під час виконання робіт здійснювався технічний нагляд уповноваженої особи, якою підтверджено обсяги виконаних прихованих робіт згідно актів на закриття прихованих робіт: від 23 січня 2024 року № 2 (труби сталеві зварні 530 мм); від 6 квітня 2024 року № 3 (труби сталеві обсадні 324 мм); від 2 квітня 2024 року № 4 (труби сталеві обсадні 245 мм). Також під час виконання робіт здійснювався авторський нагляд з боку розробника проекту ТОВ «НВП «Сумиводпроект». В актах закриття прихованих робіт уповноважені особи підтвердили, що відхилення від проектної документації відсутні. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що на момент пред`явлення позову немає підстав для застосування п. 6.10 договору на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023, а також ст. 858, 884 Цивільного кодексу України.

До відзиву як докази відповідач додав копії виписки з ЄДР, проекту, Журналу робіт 2025, Акт закладання свердловини, Актів закриття, Акту про завершення буріння від 08.06.2024, Актів на матеріали, Акту 1 субпідряд.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

26.03.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з водозабезпечення "БУРВОД" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРБУРСЕРВІС" про зобов`язання безоплатно виправити недоліки, що виникли в ході виконання договору на виконання бурильних робіт від 01.12.2023 року №01/12/2023, а саме: використати та встановити в свердловину труби сталеві електрозварні та сталеві обсадні, які отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з водозабезпечення "БУРВОД" за актами приймання-передачі матеріалів (вх. №568/26).

За результатами автоматизованого розподілу судової справи № 917/547/26 між суддями справу передано на розгляд судді Тимощенко О.М.

Ухвалою від 30.03.2026 року суд залишив позовну заяву ТОВ "Компанія з водозабезпечення "БУРВОД" без руху та надав строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

30.03.2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2026 року про залишення позовної заяви без руху (з додатками) (вх. № 4099).

Ухвалою від 02.04.2026 року позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.05.2026 р. на 10:30 год.

14.04.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ( вх. № 4982) .

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

04.05.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання, у якому він просив провести підготовче судове засідання за його відсутності та перейти до розгляду справи по суті ( вх. № 5990).

Ухвалою від 07.05.2026 року суд закрив підготовче провадження у даній справі, розгляд справи по суті призначив на 09.06.2026 року на 10:00 год.

В судовому засіданні 09.06.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Судом відхилено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою відповідача для надання можливості задати питання представнику відповідача, оскільки судом обов`язковою явка відповідача не визнавалась, а позивач мав право та можливість поставити питання відповідач в порядку ст. 90 ГПК України, чим не скористався при подачі позову.

Судом досліджено всі подані учасниками справи докази.

За результатами розгляду справи в судовому засіданні 09.06.2026 року судом ухвалене дане рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023 (далі Договір), за умовами якого відповідач зобов`язується власними і залученими силами, засобами та обладнанням здійснити виконання робіт з буріння свердловини на воду в м. Лебедин Сумської області, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (арк. справи 6-9).

У п. 1.3 договору сторони передбачили, що роботи згідно цього договору виконуються з матеріалів замовника, які передаються на об`єкт згідно актів приймання-передачі давальницького матеріалу.

Склад та обсяги робіт визначаються в Договірній ціні - додаток № 1 до договору (арк. справи 10).

Загальна ціна договору становить 3775233,49 грн. (п.2.1 Договору).

Згідно п. 6.10 договору на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023 позивач має право вимагати від відповідача безоплатного виправлення чи ліквідації недоліків, що виникли з вини відповідача в ході виконання договору або впродовж гарантійного періоду.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 01.04.2024 року та Додаткової угоди № 2 від 29.06.2024 року до Договору ціну договору збільшено до 4 200 000,00 грн., а строк виконання робіт продовжено до 31 жовтня 2024 року (арк. справи 14-15).

Сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв матеріали за відповідними актами приймання-передачі матеріалів, а саме: від 26 грудня 2023 року № 1; від 15 січня 2024 року № 2; від 20 січня 2024 року № 3; від 22 січня 2024 року № 4; від 7 березня 2024 року № 5; від 25 березня 2024 року № 6; від 1 квітня 2024 року № 7; від 5 квітня 2024 року № 8; від 30 травня 2024 року № 9; від 31 травня 2024 року № 10 (арк. справи 45-48). Вказані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року (форма № КБ-2в) відповідач виконав, а позивач прийняв будівельні роботи на загальну суму 3364452,31 грн. (арк. справи 35-38).

Крім того. відповідач надав позивачу послуги під час буріння свердловини, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2024 року № 30 на суму 281543,24 грн.; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 листопада 2024 року № 31 на суму 272 461,20 грн.; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 грудня 2024 року № 32 на суму 281 543,25 грн. (арк. справи 39-41). Всього відповідачем виконано робіт (надано послуг) на суму 4200000,00 грн.

Як вбачається з поданих доказів, позивач здійснив оплату на користь відповідача за Договором № 01/12/2023 на суму 4200000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 27 грудня 2023 року № 7252, від 17 квітня 2024 року № 7558, від 27 квітня 2024 року № 7577, від 20 травня 2024 року № 7659, від 29 червня 2024 року №7785 (арк. справи 16-20).

У позові позивач зазначив, що серед іншого для виконання робіт позивач передав відповідачу згідно Робочого проекту «Буріння глибоководної свердловини в м. Лебедин Сумської області»: труби сталеві електрозварні 530х6 в кількості 3,24 тон (від 15 січня 2024 року № 2); труби сталеві обсадні 324х9,5 в кількості 3,611 тон (акт від 1 квітня 2024 року № 7); труби сталеві обсадні 324х11,0 в кількості 23,06 тон (акт від 1 квітня 2024 року № 7); труби сталеві обсадні 324х8,5 в кількості 4,35 тон (акт від 1 квітня 2024 року № 7); труби сталеві обсадні 245х12 в кількості 27,58 тон (акт від 30 травня 2024 року № 9).

Передані відповідачу труби придбані позивачем на підставі договору поставки від 20 травня 2023 року, який укладений з ТОВ ВКП «Лідер»: за видатковою накладною від 28 листопада 2023 року № 2811231 (труби сталеві електрозварні 530х6 в кількості 3,24 тон на суму 227080,00 грн.; за видатковою накладною від 23 лютого 2024 року № 2302241 (труби сталеві обсадні 324х8,5 в кількості 4,35 тон на суму 435000,00 грн.). На підставі договору поставки від 27 листопада 2023 року № 2711/23, який укладений з Київським дочірнім підприємством «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ»: за видатковою накладною від 1 грудня 2023 року № 315 (труби сталеві обсадні 324х9,5 в кількості 3,611 тон на суму 324990,00 грн.); за видатковою накладною від 1 грудня 2023 року № 315 (труби сталеві обсадні 324х11,0 в кількості 10,73 тон на суму 965700,00 грн.); за видатковою накладною від 18 грудня 2023 року № 332 (труби сталеві обсадні 324х11,0 в кількості 12,338 тон на суму 986240,00 грн.); за видатковою накладною від 18 грудня 2023 року № 332 (труби сталеві обсадні 245х12,0 в кількості 27,58 тон на суму 2206400,00 грн.).

Виконані відповідачем роботи, обсяг яких визначено в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року (форма № КБ-2в) на загальну суму 3364452,31 грн., позивач передав власному замовнику Управлінню житлово комунального господарства Лебединської міської ради (м. Лебедин, вул. Сумська, б. 12) за договором про виконання робіт від 14 листопада 2023 року № 244 (арк. справи 117-121).

В подальшому позивачу стало відомо, що під час будівництва свердловини фактично використані матеріали (сталеві обсадні труби та електрозварні труби) не ті, які позивач передав відповідачу для виконання робіт, а ті, які не передбачені проектно-кошторисною документацією, а саме труби, бувші у використанні, що встановлено в ході досудового слідства по кримінальному провадженню № 42024202540000016 від 25 січня 2024 року. Викладені вище обставини стали відомими позивачу з повідомлення про підозру у вичинені кримінальних правопорушень від 20 січня 2026 року, яку пред`явлено виконавчому директору ТОВ «Компанія з водозабезпечення «БУРВОД» (арк. справи 136-143).

Як вказував позивач, виходячи з даних, які містять матеріали досудового слідства по кримінальному провадженню № 42024202540000016 від 25 січня 2024 року, кримінальне правопорушення сталось під час виконання робіт з буріння свердловини, а саме під час використання матеріалів (труб) за переліком: труб сталевих електрозварних 530х6 в кількості 3,24 тон; труб сталевих обсадних 324х9,5 в кількості 3,611 тон; труб сталевих обсадних 324х11,0 в кількості 23,06 тон; труб сталевих обсадних 324х8,5 в кількості 4,35 тон; труб сталевих обсадних 245х12 в кількості 27,58 тон. Тобто під час проведення відповідачем робіт за договором на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023 відповідачем порушено вимоги вказаного договору, що полягає у виконанні робіт не з тих матеріалів, які передав позивач.

З посиланням на п.6.1 Договору на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023 та ст.ст. 858,884 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду із цим позовом та вважає, що належним способом захисту його порушеного права є вимога про зобов`язання відповідача безоплатно усунути недоліки у роботі, яка ним неякісно виконана за договором на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023.

Відповідач позов заперечував.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є : договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору підряду.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду, до яких відноситься і Договір на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п. 6.10 договору на виконання бурильних робіт від 1 грудня 2023 року № 01/12/2023 позивач має право вимагати від відповідача безоплатного виправлення чи ліквідації недоліків, що виникли з вини відповідача в ході виконання договору або впродовж гарантійного періоду.

Позов також обґрунтовано ст.ст. 858,884 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Відповідно до ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Позивач не надав суду доказів того, що він, як замовник, заявляв підряднику про наявні відступи від умов договору або про недоліки робіт.

Натомість позивач, як замовник, - підписав акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року (форма № КБ-2в) на загальну суму 3364452,31 грн. (арк. справи 35-38) без зауважень та посвідчив його своєю печаткою.

Отже, замовник прийняв роботи без зауважень.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 77-79 ГПК України, зокрема, висновок експертизи, вирок у кримінальній справі, в підтвердження того, що особа, яка підписала акт з боку позивача, внесла до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року завідомо неправдиві дані, чи доказів, що вказаний акт є сфальсифікованим.

Як і відсутні відомості, щодо неналежності печатки товариства на акті або її втрати.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання робіт здійснювався технічний нагляд уповноваженої особи, якою підтверджено обсяги виконаних прихованих робіт згідно актів на закриття прихованих робіт: від 23 січня 2024 року № 2 (труби сталеві зварні 530 мм); від 6 квітня 2024 року № 3 (труби сталеві обсадні 324 мм); від 2 квітня 2024 року № 4 (труби сталеві обсадні 245 мм). Також під час виконання робіт здійснювався авторський нагляд з боку розробника проекту ТОВ «НВП «Сумиводпроект». В актах закриття прихованих робіт уповноважені особи позивача, технічного нагляду та авторського нагляду підтвердили, що відхилення від проектної документації відсутні (арк. справи 175-179).

Позивач не надав суду висновку експертизи, в тому числі і складеного на його замовлення, який би підтверджував, що дійсно відповідачем встановлено не ті труби, які останній отримав від позивача.

Клопотання про призначення експертизи сторони суду не заявляли.

Отже, той факт, що позивач як замовник прийняв роботи та не заявив жодних зауважень, під час розгляду справи позивач в установленому порядку не спростував.

Таким чином, згідно з положеннями ч.1 ст. 853 ЦК України замовник втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Посилання позивача на підозру від 20 січня 2026 року (арк. справи 136-143), без надання вироку суду, наразі, не впливає на наявні між сторонами господарські правовідносини. У разі прийняття судом відповідного рішення суду (вироку), яким буде підтверджено внесення до акту виконаних робіт року завідомо неправдивих даних чи інших обставин, що пливають на оцінку наданих доказів, позивач матиме право звернутися до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, позивачем також не підтверджені документально наявність недоліків, що виникли з вини відповідача в ході виконання договору або впродовж гарантійного періоду.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Господарським судом враховуються правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі № 910/2280/17, де, зокрема, вказано на те, що лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, отже, позовні вимоги є недоведеними позивачем та задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

5. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення підписано 10.06.2026 року

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко