Ухвала суду № 137275363, 10.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"10" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1999/26 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№2044/26 від 20.05.2026)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровис» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, № 10, код ЄДРПОУ 30332220)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромаш НАІ» (67560, Одеська обл., Одеський р-н, с. Красносілка, вул. Садова, № 123, код ЄДРПОУ 45787901)

про стягнення 179 250,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ровис» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромаш НАІ» про стягнення заборгованості в загальній сумі 179250,00 грн, з яких сума попередньої оплати у розмірі 150000,00 грн, пеня в розмірі 14250,00 грн, штраф в розмірі 15000,00 грн.

25.05.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровис» (вх. № 2044/26 від 20.05.2026) залишено без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У п.п. 3, 4 резолютивної частини ухвали суд також повідомив позивача, про обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровис» зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС відповідно до ст. 6 ГПК України та попередив позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Так, згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, ухвала суду від 25.05.2026 про залишення позовної заяви без руху була направлена повноважному представнику позивача адвокату Комісі Миколі Володимировичу до її електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного документу від 27.05.2026, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до відповідного електронного кабінету 26.05.2026 о 23:00 год.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення ухвали від 25.05.2026 про залишення позовної заяви без руху слід вважати 27.05.2026, а недоліки позивач, з урахуванням вихідних днів, мав усунути у семиденний строк до 03.06.2026 включно.

За змістом положень ч.ч. 6, 7 ст. 113 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Враховуючи дату отримання ухвали суду від 25.05.2026, положення ст. 174 ГПК України, станом на 10.06.2026 недоліки, зазначені в ухвалі суду, у встановлений строк, позивачем не усунуто. Жодних заяв та/або клопотань від позивача станом на 10.06.2026 не надходило.

Так, відповідно до сформованої підсистемою ЄСІТС «Електронний суд» відповіді № 36237482 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровис» (код ЄДРПОУ 30332220) станом на 10.06.2026 відсутній електронний кабінет в системі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

При цьому, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ровис» є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України, а тому дана особа в розумінні частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України повинна в обов`язковому порядку зареєструвати електронний кабінет ЄСІТС.

При цьому, в абз. 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України в редакції від 18.10.2023 чітко унормовано, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Отже, виходячи із наведених вище положень частини 6 статті 6 ГПК України, незалежно від того чи зареєстрував адвокат, який представляє відповідну юридичну особу свій електронний кабінет в ЄСІТС, така юридична особа зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС (аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 910/10537/23, від 23.11.2023 у справі № 911/992/22, від 20.11.2023 у справі № 909/1167/17, від 24.11.2023 у справі № 910/18022/21 (913/882/21).

Окрім того, в ухвалі Господарського суду Одеської області від 25.05.2026 було зазначено про порушення вимог, серед іншого, вимог частини 7 статті 162 та частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а також п. 2 ч. 1 ст. 164, ГПК України стосовно ненадання позивачем доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Проте, позивачем також залишено поза увагою вказані недоліки позовної заяви, проігноровані вимоги суду та взагалі не виконано вимоги ухвали суду від 25.05.2026, отже позивачем не усунуто вище вказані недоліки позовної заяви.

Відповідності з частинами 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення вказаної позовної заяви.

Зазначене свідчить, що причиною повернення позову є не надмірний формалізм суду, а невиконання саме позивачем приписів вказаних вище нормативно-правових приписів та його відповідне відношення до підготовки документів, що надаються суду.

Суд також звертає увагу позивача на те, що:

- системний аналіз наведених вище норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.

Суд зауважує, що позивач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема і права на усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без руху або ж повідомлення суду про причини неможливості їх не усунення у визначений строк, тощо.

У контексті можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав суд звертається до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» за яким сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).

При цьому суд зауважує, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Ровис» є ініціатором заявленого позову, вважаючи, що його права були порушені, а тому мав добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, реагувати вчасно на прийняте за результатом розгляду його позову судове рішення, водночас цікавитися датою та змістом ухваленого судового рішення.

На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 25.05.2026 щодо усунення недоліків позовної заяви, у строк, встановлений вказаною ухвалою суду (останній день передбаченого частиною 2 статті 174 ГПК України строку припадає на 03.06.2026, додатково господарським судом враховано час поштового перебігу з 03.06.2026 у випадку надсилання відповідної заяви засобами поштового зв`язку) відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статтей 162, 164 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст.ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровис» (вх. № 2044/26 від 20.05.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромаш НАІ» про стягнення 179 250,00 грн, з доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала набрала законної сили 10.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя О.В. Цісельський