Рішення № 137275102, 09.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа № 904/813/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №904/813/26

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспер Інк», м. Львів,

про: стягнення 131 819,95 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Дніпропетровської області подано позов Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспер Інк» про стягнення 131 819,95 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2026 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспер Інк» про стягнення 131 819,95 грн направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

На виконання вимог вказаної ухвали, згідно супровідного листа від 25.03.2026 №904/813/26/8744/26 матеріали справи №904/813/26 надіслано на адресу Господарського суду Львівської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 30.03.2026 справу №904/813/26 передано на розгляд судді Н.Є. Березяк

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Копія ухвали суду від 01.04.2026 була надіслана відповідачу 06.04.2026 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

На адресу суду 20.04.2026 повернувся поштовий конверт від відповідача із зазначенням про відмітку «за закінченням терміну зберігання».

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.04.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову адресу відповідача копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 червня 2025 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каспер Інк» (Постачальник) укладено Договір № 213/25 (додається Додатком) про закупівлю товарів, а саме Тактична тренувальна система (Страйкбольна штурмова гвинтівка АК-74) (ДК 021:2015: 35310000-0 Зброя різна) (далі Товар).

За умовами п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується здійснити постачання Замовнику товару спеціального призначення у асортименті, кількості та за цінами, які зазначені в Специфікації постачання товару, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар. Обсяг послуг та вимоги до надання послуг визначено в Договірній ціні, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.3.1. Договору Ціна (вартість) товару становить 779 999, 76 грн, в тому числі 20% ПДВ 129 999, 96 грн. Ціна (вартість) за одиницю товару відповідно до Специфікації.

25.06.2026 між сторонами було укладено Специфікацію (додаток №1 до Договору) згідно якої загальна вартість товару Тактична тренувальна система (Страйкбольна штурмова гвинтівка АК-74) 60 шт. ставить 779 999,76 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору визначено постачання товару відповідно до Специфікації в термін до 31.07.2025 року.

Згідно підпунктів 1.1 Договору постачальник зобов`язується здійснити постачання замовнику товару спеціального призначення - тактична тренувальна система (Страйкбольна штурмова гвинтівка АК-74), п. 2.1 Договору постачальник повинен поставити замовнику передбачений цим Договором Товар, якість якого відповідає ДСТУ (ГОСТ, ТУ, ISO) в кількості, асортименті, строки і за цінами, зазначеними у Специфікації (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а замовник прийняти та оплатити такий товар.

За умовами підпунктів 5.1 та 5.2 постачання Товару здійснюється з дати підписання Договору Сторонами відповідно до Специфікації в термін до 31.07.2025 року, місцем постачання Товару є місцезнаходження Замовника (Військова частина НОМЕР_1 , Запорізька область).

Згідно положеннями підпункту 6.2.2 Договору замовник зобов`язаний контролювати постачання товару у строки, встановлені Договором. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, в тому числі, але не виключно, відповідно до ст.ст. 546-551 Цивільного кодексу України та цим Договором (п.7.1 Договору).

Відповідно п. 7.2 за порушення умов Договору щодо якості та/або комплектності товару постачальник виплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості Товару, який визнано неякісним та/або некомплектним.

Відповідно п.7.3 за порушення строків постачання товару постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, щодо якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Пункт 7.4 за прострочення поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів, за відмову від постачання, або не постачання (постачання в неповному обсязі) додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого товару.

Відповідно п.7.5 у випадку порушення Постачальником строків, передбачених п.6.3.3 цього Договору, Постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України за весь термін та/або строк прострочення повернення коштів за ПДВ.

Відповідно п.7.6 сплата штрафів, пені не звільняє сторону, що порушила умови Договору, від їх виконання і відшкодування іншій стороні завданих в наслідок цього збитків у частині, не покритій штрафом, пенею, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2025 року, а в частині здійснення поставки товару до 31.07.2025 року (п.5.1 Договору).

Відповідач свого обов`язку щодо поставки товару не виконав.

04.11.2025 за вих. №1771 позивач направив Відповідачу повідомлення про припинення (розірвання) Договору від 25.06.2025 року.

06.12.2025 за вих. №2122/2 позивач направив на адресу Відповідача направив претензію №1 на суму 131 819, 95 грн, в якій просив виконати повний розрахунок суми штрафних санкцій (штраф і пеня).

Враховуючи, що відповідач свій обов`язок щодо поставки товару за договором не виконав, позивач завернувся до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення заборгованості 131 819, 95 грн, що складається з 54 599,98 грн штрафних санкцій (штраф) розрахованих на підставі п. 7.4 Договору №213/25 та 77 219,97 грн пені розрахованих на підставі п. 7.3 Договору.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтовані та підлягають до задоволення.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, між сторонами був укладений Договір про закупівлю товарів №213/25 від 25 червня 2025 року за умовами якого відповідач зобов`язався поставити позивачу товар - Тактична тренувальна система (Страйкбольна штурмова гвинтівка АК-74) (ДК 021:2015: 35310000-0 Зброя різна).

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази розірвання такого договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 5.1 Договору на закупівлю товару постачання товару здійснюється з дати підписання Договору сторонами відповідно до Специфікації в термін до 31.07.2025.

Судом встановлено, що ТОВ «Каспер Інк» свого обов`язку щодо поставки товару передбаченого умовами договору та Специфікацією не виконав. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до підпункту 6.2.2 Договору замовник зобов`язаний контролювати постачання товару у строки, встановлені Договором. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, в тому числі, але не виключно, відповідно до ст.ст. 546-551 Цивільного кодексу України та цим Договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача 131 819, 95 грн, що складається з 54 599,98 грн штрафних санкцій (штраф) розрахованих на підставі п. 7.4 Договору №213/25 та 77 219,97 грн пені розрахованих на підставі п. 7.3 Договору.

Згідно п.7.4 за прострочення поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів, за відмову від постачання, або не постачання (постачання в неповному обсязі) додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого товару.

25.06.2026 між сторонами було укладено Специфікацію (додаток №1 до Договору) згідно якої загальна вартість товару Тактична тренувальна система (Страйкбольна штурмова гвинтівка АК-74) 60 шт. ставить 779 999,76 грн.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 7% штрафу за порушення строків розрахований за прострочення товару понад 30 (тридцять) календарних днів (п.7.4. Договору) встановив, що такий зроблено арифметично правильно, відтак вимога про стягнення 54 599,98 грн штрафу розрахованих на підставі п. 7.4 Договору підлягає до задоволення.

Відповідно п.7.3 Договору за порушення строків постачання Товару Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, щодо якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок суми пені за порушення строків поставки товару за період 01.08.2025-07.11.2025 (заявленої на підставі на підставі п.7.3 Договору) судом встановлено, що такий зроблений арифметично правильно, відтак вимога про стягнення 77219,97 грн пені за визначений позивачем період підлягає до задоволення.

Таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

З огляду на встановлений статті 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування вірогідності доказів, співставивши надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов висновку що докази надані позивачем на підтвердження заборгованості за договором, є більш вірогідними, ніж докази відповідача, надані на її спростування. Слід зазначити, що заперечення відповідача вбільшості підтверджуються не доказами, а недоведеними припущеннями. Суд не має підстав відмовляти в позові керуючись лише припущеннями наведеними відповідачем.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог 3328 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями,

Керуючись статтями 10,12.20,73, 74,75, 76,78,79,121,123, 129, 233,236,237,238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити .

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспер Інк» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 174, офіс 404, код ЄДРПОУ 45242421) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 54 599,98 грн штрафу, 77219,97 грн пені та 3328 грн витрат по сплаті судового збору .

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.