Рішення № 137274764, 09.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №489/10884/25

Провадження №2/463/1067/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судових засідання Цебрик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

до Інгульського районного суду м.Миколаєва 31.12.2025 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 18.04.2025-100002525 від 18.04.2025 у розмірі 25980 гривень, а також 2 442,40 грн судового збору, з підстав та мотивів викладених письмово у позові.

Ухвалою судді від 05.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання відповідно до якого позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводи у відсутності представника позивача та у випадку повторної неявки відповідача в судове засідання відносно ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 18.04.2025 укладено Кредитний договір (оферти) № 18.04.2025-100002525 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2912 від 29.12.2025, на картку відповідача № НОМЕР_1 , строком на 217 днів.

Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 18.04.2025, заявки від 18.04.2025, підтвердження укладання кредитного договору від 18.04.2025, паспорту споживчого кредиту від 18.04.2025, а також додатком до анкети позичальника від 18.04.2025, які підписані сторонами (в тому числі відповідачем шляхом підписання акцепту пропозиції електронним підписом одноразовим ідентифікатором К446 з фінансового номеру телефону НОМЕР_2 ) та є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. З цього моменту електронний договір вважається укладеним, в силу положень ч. 2 ст. 640 та ст. 1046 ЦК України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).

Предметом вказаного договору є: сума кредиту 2 000,00 грн; Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми Кредиту та дорівнює 180 грн 00 коп.; строк на який надається кредит 124 днів з дати його надання.

27.04.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 4000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші) . 1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 2000 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (2 го Траншу) - 27/04/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2 го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-36XX-XXXX-1418. . Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 5169-36XX-XXXX-1418. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 208 днів з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 180 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. 1.4. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 360 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2912 від 29.12.2025, на картку відповідача № НОМЕР_1 , строком на 217 днів.

28.04.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 8000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші) . 1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 3-й Транш у розмірі 4000 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (3 го Траншу) - 28/04/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (3 го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-36XX-XXXX-1418. . Днем надання Кредиту (3-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 5169-36XX-XXXX-1418. Строк, на який надається Кредит (а саме 3-й Транш) - 208 днів з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 3-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми 3-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 360 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 3-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. 1.4. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 720 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2912 від 29.12.2025, на картку відповідача № НОМЕР_1 , строком на 217 днів.

Відповідач свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконала, не сплачує згідно графіку платежі за кредитом та проценти за користування кредитом. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на дату подачі позовної заяви має заборгованість в сумі 25 980,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000,00 грн, по процентам в розмірі 11 820,00 грн, комісія 720,00 грн, дод комісія 1 440,00 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 18.04.2025, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

У справі встановлено, що згідно укладеного між сторонами договору кредит у сумі 8 000,00 грн було надано відповідачу строком на 217 днів на умовах нарахування процентів за користування кредитом відповідно до пункту 7 Договору.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

При цьому, відповідач не заперечив факту укладення 18.04.2025 договору про споживчий кредит із ТОВ «Споживчий центр», і не виконання своїх грошових зобов`язань.

Договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитом. Будь-яких доказів на спростування заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору. Доказів, які б підвереджували неправомірність вимог позивача суду також не надано.

Одночасно, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 25 980,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000,00 грн, по процентам в розмірі 11 820,00 грн, комісія 720,00 грн, дод комісія 1 440,00 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 4 000,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем в належний спосіб умови кредитного договору не виконані, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за таким договором, тому позов підлягає до задоволення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченою заборгованістю за відсотками.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення кредитного договору про сплату позичальником комісії, пов`язану з наданням Кредиту, а також додаткової комісії є нікчемними, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору комісії у розмірі 720,00 грн, а також додаткової комісії в розмірі 1 440,00 грн задоволенню не підлягають.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд доходить до висновку, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у цій справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нараховані позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) неустойки слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути вищевказану заборгованість в сумі 19 820,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 820,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляться від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість Кредитним договором № 18.04.2025-100002525 від 18.04.2025 року у розмірі 19 820,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 848,05 гривень судового збору, тобто 76,29 % розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 141,142, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 18.04.2025-100002525 від 18.04.2025, яка складається з:

- заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000,00 грн;

- заборгованості по процентам в розмірі 11 820,00 грн

у загальному розмірі 19 820 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень) грн 00 коп., а також 1 848,04 (одна тисяча вісімсот сорок вісім гривень чотири копійки) грн судових витрат.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.06.2026.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: Мармаш В. Я.