Вирок № 137274562, 10.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

461/24/21

1-кп/461/49/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 р. м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку)

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеокнференцзв"язку)

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019140050002299 від 24.05.20219 р. про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, раніше не судимого, на психоневрологічному та наркологічному обліку не перебуває,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 24.05.2019 р. у період часу з 10 год. 10 хв. до 10 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні малої сесійної зали Львівської міської ради (кабінет №230), яке знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі Львівської міської ради, що на площі Ринок, 1 у м. Львові, під час проведення чергового засідання виконавчого комітету Львівської міської ради, при цьому не будучи запрошеним та порушуючи т 2.6. Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про Регламент виконавчого комітету Львівської міської ради» № 903 від 13.10.2017 щодо утримання від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, та утримання від порушення порядку, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та зневажаючи загально визнані правила поведінки та моральності, розпочав словесний конфлікт :з головуючим на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради, а саме виконуючим обов`язки голови Львівської міської ради ОСОБА_7 , та присутнім на засіданні - виконуючим обов`язки директора Департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради ОСОБА_8 , під час якого умисно, проявляючи особливу зухвалість, в присутності інших осіб, вилив на останніх художню фарбу гуаш зеленого та червоного кольорів, та витер свої руки об костюм ОСОБА_8 , чим пошкодив одяг останніх, вартість якого становить 2188,78грн.

Крім цього, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 вказаною художньою фарбою - гуашшю було пошкоджено стіл горіховий, стілець шкіряний, підлогове покриття (паркет) 4,5 м.кв., частково захляпані стіни, чим Львівській міській раді спричинено матеріальні збитки в сумі 2154,28грн., та припинено роботу виконавчого комітету Львівської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив хуліганство, тобто грубе порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.296 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав повністю. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що своїми діями в травні 2019 року під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради він намагався зупинити чиновників Львівської міської ради від перерахування грошей олігархам. Стверджував, що він проводив не хуліганські, а мистецькі заходи на другому поверсі адміністративної будівлі Львівської міської ради, що на площі Ринок, 1 у м. Львові. Всі події відбувалися під час відкритого засідання виконавчого комітету ЛМР, Він вільно туди зайшов разом з іншими активістами. При цьому він мав з собою заздалегідь заготовлені фарби гуаші. Щоб зупинити знущання з мешканців він вилив на голову двох заступників голови Львівської міської ради фарбу гуаш. Потім він витер руки об чийсь піджак, бо вони в нього були забруднені вказаними фарбами. Разом з ним на засідання виконавчого комітету зайшло близько 12 осіб. Вважає, що не порушував громадський порядок, оскільки в такий спосіб він здійснював мистецький захід.

Не дивлячись на повне невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, його вина повністю та об`єктивно стверджується та доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному проводжені наступними доказами:

- показами даними у судовому засіданні потерпілим ОСОБА_8 , який пояснив, що 24.05.2019 р. повинно було відбутись планове засідання виконавчого комітету Львівської міської ради, де він був присутній, як співробітник ЛМР, що входило до його посадових обов`язків. Засідання почалось о 10:00, відкрив його в.о. міського голови на той час ОСОБА_7 . Після початку засідання до зали зайшло ще близько 10 чоловік, які вимагали запустити ще інших активістів. Учасниками засідання виконавчого комітету всі ці люди не були та потрапили в зал силою, попри охорону. Вказані особи почали зривати засідання, не реагували на зауваження і в певний момент ОСОБА_4 вилив невідому речовину на ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Після цього, ОСОБА_7 прийняв рішення про закриття засідання виконавчого комітету. Щодо себе, свідок вказав, що не міг далі продовжувати свою роботу, оскільки був госпіталізований, через те, що речовина, яку вилив ОСОБА_4 потрапила йому в очі, та перебував певний час на лікарняному.

- показами даними у судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , яка повідомила, що 24.05.2019 р. на другому поверсі в малій сесійній залі Львівської міської ради, за адресою: місто Львів, Площа Ринок, 1, було заплановане чергове засідання виконавчого комітету на 10:00. Вона була присутня на вказаному засіданні та на той час обіймала посаду керівника відділу пресслужби Львівської міської ради. Головування на засіданні здійснював заступник міського голови, який на той час виконував його обов`язки - ОСОБА_12 . Свідок зазначила, що на момент, коли ОСОБА_7 з членами виконавчого комітету зайшли в приміщення зали і ОСОБА_7 намагався розпочати засідання, між ним і невідомими особами, які зібрались також в залі в кількості біля 30 осіб розпочались дискусії, оскільки останні хотіли бути присутніми на засіданні виконавчого комітету та мати слово. Головуючий повідомив їм, що вони усі не можуть брати участь в засіданні, оскільки для участі потрібно було попередньо зареєструватись та дане приміщення є замале, щоб усіх помістити. Така позиція не сподобалась групі осіб, розпочались суперечки, які головуючий ОСОБА_7 та керівник адміністрації міського голови ОСОБА_8 намагались заспокоїти. В той час, ОСОБА_4 , який був присутній серед вказаної групи осіб, вилив невідому речовину зеленого кольору в обличчя ОСОБА_7 та на ОСОБА_8 , після чого було оголошено про те, що засідання виконавчого комітету закрите, а головуючий і члени вийшли з зали. Свідок повідомила, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 була провокативна, спрямована на те, щоб зірвати засідання виконавчого комітету ЛМР.

- показами даними у судовому засіданні свідком ОСОБА_13 , яка пояснила, що 24.05.2019 р. вона була присутня на засіданні виконавчого комітету у Львівській міській раді. Перед початком засідання зауважила перед дверима зали біля 20 осіб, це були громадські активісти різних громадських організацій, які згодом зайшли до зали. Головуючий ОСОБА_14 запропонував вказаним особам записатись на одне з наступних засідань у встановлений спосіб. Після чого між головуючим та активістами виникли суперечки. В той час, ОСОБА_15 , який був присутній серед зазначених людей, вилив на заступника голови ЛМР ОСОБА_16 невідому речовину з двох блискучих кружок. Головуючий після цього закрив засідання. Свідок повідомила, що брала участь в засіданні виконавчого комітету як представник юридичного департаменту, вказала, що станом на 2019 рік для участі в засіданні виконавчого комітету потрібно було подати заяву через ЦНАП з обгрунтуванням необхідності такої участі, після чого особу допускають до засідання. Повідомила, що ОСОБА_7 був першим заступником Львівського міського голови і по посаді у випадку відсутності міського голови, головував на засіданні виконавчого комітету.

- показаннями представника потерпілого ОСОБА_6 , який вказав, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 24.05.2019 р. у малій сесійній залі у Львівській міській раді на 2 поверсі були пошкоджені столи та вхідні двері та Львівській міській раді було заподіяно матеріальної шкоди на суму 2154, 28 гривень.

- протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_8 від 24.05.2019 р. про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого заявник вказує, що 24.05.2019 близкьо 10:30 у ЛМР в залі засідання виконавчого комітету ОСОБА_4 погрожував йому фізичною розправою та облив його невідомою речовиною, чим пошкодив одяг (т.1. а.с. 190);.

- протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_7 від 24.05.2019 про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого заявник вказує, що 24.05.2019 близкьо 10:30 у ЛМР в залі засідання виконавчого комітету прорвалась група агресивних осіб, яка з хуліганських мотивів, грубо порушувала громадський порядок, погрожували йому фізичною розправою та облили його невідомою речовиною зеленого кольору, чим принизили його честь і гідність та пошкодили одяг (т.1. а.с. 191);

- протоколом огляду місця події від 24.05.2019 р., з додатком цифровим носієм DVD-R диском, відповідно до якого оглянуто залу засідань виконавчого комітету на 2 поверсі Львівської міської ради, що за адресою пл. Ринок, 1 м. Львів, виявлено сліди невідомої речовини червоного та зеленого кольору на підлозі, на столі, на стільцях, на дверях. (т.1 а.с. 193-195);

- протоколом додаткового огляду місця події від 24.05.2019 р., відповідно до якого оглянуто малу сесійну залу (кабінет 230) на 2 поверсі Львівської міської ради, в ході огляду з підлоги вилучено два згортки зі змивами речовини зеленого та червоного кольору та фототабилцею до даного огляду (т. 1 а.с. 196-202);.

- заявою ОСОБА_7 , який добровільно видав свій одяг, а саме сорочку білого кольору, джинси синього кольору та піджак сірого кольору, на яких є сліди невідомої речовини зеленого кольору. (т.1 а.с. 203);

- протоколом огляду предмету від 25.05.2019 р. з фототаблицею, під час якого оглянуто сорочку білого кольору, джинси синього кольору та піджак сірого кольору, на яких є сліди невідомої речовини зеленого кольору, які надав ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 204-205);

- заявою ОСОБА_8 , який добровільно видав свій одяг, а саме сорочку білого кольору, краватку сірого кольору піджак чорного кольору та взуття чорного кольору, на яких є сліди невідомої речовини червоного кольору. (т. 1 а.с. 207);

- протоколом огляду предмету від 25.05.2019 р. з фототаблицею, під час якого оглянуто сорочку білого кольору, краватку сірого кольору піджак чорного кольору та взуття чорного кольору, на яких є сліди невідомої речовини червоного кольору, які надав ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 208-209);

- висновком експерта № 2812 від 01.07.2019 р., відповідно до якого, речовини зеленого та червоного кольорів, які знаходяться на предметах одягу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , двох згортках із змивами з підлоги є художніми фарбами - гуашами.(т. 1 а.с. 2012-214);

- листом Управління безпеки міста від 06.06.2019 р., відповідно до якого, вказано, що станом на 24.05.2019 в управління безпеки міста Львівської міської ради не надходило жодних повідомлень про проведення масових заходів біля приміщення адміністративної будівлі Львівської міської ради. (т. а.с. 215);

- актом виявлення знищення, пошкодження майна від 24.05.2019 р. з фототаблицею. (т. 1 а.с. 216-218);

- дефектним актом від 18.06.2019 р. (т. 1 а.с. 219);

- актом виконаних робіт за червень 2019 р. )т. 1 а.с. 220-222);

- листом виконавчого комітету Львівської міської ради з додатками (Регламентом виконавчого комітету ЛМР та протоколом засідання від 24.05.2019), відповідно до якого вказано, що засідання виконавчого комітету ЛМР від 24.05.2019 р. було зірване. (т. 1 а.с. 223- 229);

- заявами громадян про дозвіл бути присутнім під час засідання виконавчого комітету від 24.05.2019 р., серед яких заяви ОСОБА_4 немає. (т. 1 а.с. 230-239);

- листом від виконавчого комітету ЛМР від 25.06.2019 р., про те, що заява від ОСОБА_4 про його присутність 24.05.2019 р. під час засідання виконавчого комітету до ЛМР не надходила. (т. 1 а.с 240);

- протоколом огляду предмету від 30.05.2019 р. із скріншотами, під час якого оглянуто DVD-R диск, отриманий в приміщенні Львівської міської ради. (т. 3 а.с. 72-92);

- протоколом огляду предмету від 03.06.2019 р. із скріншотами, під час якого оглянуто DVD-R диск, отриманий 31.05.2019 р. в ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» (24 телеканал), на якому містяться відеозаписи подій, які мали місце 24.05.2019 в приміщенні малої сесійної зали (каб.230) адміністративної будівлі Львівської міської ради, а саме під час проведення засідання виконавчого комітету ЛМР. (т. 3 а.с. 96-106);

- протоколом огляду предмету від 04.06.2019 р. із скріншотами, під час якого оглянуто DVD-R диск, отриманий в ПП «НТА - Незалежне телевізійне агенство», на якому містяться відеозаписи подій, які мали місце 24.05.2019 р. в приміщенні малої сесійної зали (каб.230) адміністративної будівлі Львівської міської ради, а саме під час проведення засідання виконавчого комітету ЛМР. (т. 3 а.с 109- 115);

- ухвалою слідчого судді від 04.06.2019 р. про надання тимчасового доступу до речей та документів (т. 3 а.с. 117);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11.06.2019 р. з додатками, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_17 від 04.06.2019 р. проведено ознайомлення та вилучено електронний носій, на якому відкопійовано відеозаписи з відеокамери оператора ТзОВ «Телерадіокомпанія нові комунікації» за 24.05.2019 за період з 9:00 по 11.00, а саме на яких зафіксовані події, які мали місце в адміністративному приміщенні ЛМР. (т. 3 а.с. 119-121);

- протоколом огляду предмету від 11.06.2019 р. із скріншотами, під час якого оглянуто DVD-R диск, отриманий 11.06.2019 р. на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_17 в ТзОВ «Телерадіокомпанія нові комунікації», на якому містяться відеозаписи подій, які мали місце 24.05.2019 в приміщенні малої сесійної зали (каб.230) адміністративної будівлі Львівської міської ради, а саме під час проведення засідання виконавчого комітету ЛМР. (т. 3 а.с. 122-130);

- ухвалою слідчого судді від 04.06.2019 р. про надання тимчасового доступу до речей та документів (т. 3 а.с. 132);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.07.2019 з додатками, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_18 від 25.06.2019 р. проведено ознайомлення та вилучено електронний носій, на якому відкопійовано відеозаписи з відеокамери оператора телеканалу «НТА» за 24.05.2019 за період з 9:00 по 11:00, а саме на яких зафіксовані події, які мали місце в адміністративному приміщенні ЛМР. (т. 3 а.с 134-136);

- протоколом огляду предмету від 23.07.2019 р. із скріншотами, під час якого оглянуто DVD-R диск, отриманий 23.07.2019 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_18 в ПП «НТА - Незалежне телевізійне агенство», на якому містяться відеозаписи подій, які мали місце 24.05.2019 в приміщенні малої сесійної зали (каб.230) адміністративної будівлі Львівської міської ради, а саме під час проведення засідання виконавчого комітету ЛМР. (т. 3 а.с. 137-143);

- протоколом огляду місця події від 13.06.2019 р. в ході якого виявлено та вилучено дві металеві термо-кружки з написом «Gelly» із слідами невідомої речовини зеленого та червоного кольору на них та дві упаковки фарби із надписом «GOUАСНЕ». (т. 3 а.с. 146-150);

- висновком експерта № 3154 від 02.07.2019, відповідно до якого речовини зеленого та червоного кольорів, які знаходяться в термогорнятках з написом «Gelly» та в полімерних ємкостях є художніми фарбами - гуашами; а також, що художня фарба (гуаш) зеленого та червоного кольору, які виявлені на предметах одягу, п`яти полімерних папок та аркушах паперу формату А-4, паперових згортках із змивами з підлоги має спільну родову належність з художньою фарбою (гуашшю) зеленого та червоного кольору з термогорняток та з художньою фарбою (гуашшю) зеленого та червоного кольорів з полімерних ємкостей відповідно. (т. 3 а.с. 156-158);

- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 4199 від 18.10.2019, відповідно до якого, вартість представленого на дослідження одягу, який належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з урахуванням їх зношення, однак не враховуючи фарбу, яка знаходиться на даних речах, визначена рівною: 2188,78 грн. (т. 3 а.с. 162-1172);.

- висновком експерта № 031-174-2019 (судово-медична та хімічна експертиза) від 11.11.2019 відповідно до якого надані для експертизи об`єкти є однорідними за визначеним якісним молекулярним складом та мають спільну родову належність, а також встановлено, що діагноз «хімічний опік шкіри», встановлений ОСОБА_7 є необгрунтованим та не підлягає експертній оцінці у розрізі встановлення наявності тілесного ушкодження, і, відповідно, ступеню його тяжкості. (т. 3 а.с. 185-240).

Аналізуючи позицію обвинуваченого щодо заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та його показання у суді, суд приходить до висновку, що така позиція не відповідає зібраним та дослідженим об`єктивним доказам по справі, спрямована на уникнення відповідальності за вчинене; спростовується встановленими фактичними обставинами і доказами по кримінальному провадженні, а саме:

- послідовними та вичерпними показаннями потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 які підтвердили, що саме обвинувачений ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, зазначені докази є достатнім та допустимими для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України

Зі змісту ст. 296 КК вбачається, що об`єктом захисту цієї норми є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, який відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. (Постанова ККС ВС від 07 червня 2022 року у справі №404/7814/15-к)

Для юридичної оцінки діяння як хуліганства обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства. Головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. (Постанова ККС ВС від 5 березня 2024 року у справі № 202/716/22)

Дослідженні судом докази, доводять поза розумним сумнівом, що ОСОБА_4 , своїми діями, які мали місце 24.05.2019 р. в приміщенні малої сесійної зали Львівської міської ради, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Такі висновки зумовлені тим, що дії обвинуваченого відбувались в громадському місці, в приміщенні, де здійснює свою діяльність орган місцевого самоврядування, та безпосередньо під час здійснення виконавчих функцій місцевого самоврядування у формі засідання виконавчого комітету Львівської міської ради.

Зокрема, в ході судового розгляду було встановлено, що 24.05.2019 р. в приміщенні малої сесійної зали Львівської міської ради відбувалось засідання виконавчого комітету Львівської міської ради, на якому був присутній ОСОБА_4 , попри те, що попередньо про своє бажання брати участь в даному засіданні Львівську міську раду не повідомляв. Водночас, останній повністю ігнорував правила та порядок присутності громадян на засіданнях виконавчого комітету ЛМР, не реагував на зауваження головуючого ОСОБА_7 , який повідомляв останнього про вказані правила та порядок, вступав в активну суперечку з головуючим, що супроводжувалось провокативною та агресивною поведінкою в присутності інших людей, зокрема членів виконавчого комітету та інших працівників Львівської міської ради, які здійснювали свою роботу. Крім того, під час дослідження доказів, було встановлено, що ОСОБА_4 , демонструючи свою зверхність та зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, а також зневагу до присутніх людей, зокрема працівників Львівської міської ради, які виконували свою роботу, в ході суперечок з головуючим на засіданні виконавчого комітету ОСОБА_7 , вилив на обличчя та одяг останнього художню фарбу (гуаш), а також вилив вказану художню фарбу на обличчя та одяг іншого працівника Львівської міської ради - ОСОБА_8 , після чого витер свої руки в одяг ОСОБА_8 , що в повній мірі підтверджує порушення ОСОБА_4 громадського порядку та наявність в його діях мотиву явної неповаги до суспільства. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_4 , засідання виконавчого комітету Львівської міської ради того дня було зупинено. Крім того, внаслідок дій ОСОБА_4 було пошкоджено майно Львівської міської ради, та працівників Львівської міської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим завдана останнім матеріальна шкода.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.(Постанова ККС ВС від 27.10.2020 у справі № 323/3000/18)

Враховуючи вищенаведене, дії ОСОБА_4 мають ознаки особливої зухвалості, оскільки такі мали тривалий характер, супроводжувались провокативною та агресивною поведінкою в присутності інших людей, та мали безпосередній вплив на роботу виконавчого комітету Львівської міської ради, яка в результаті була вимушено зупинена. Крім того, внаслідок цих дій було пошкоджено майно Львівської міської ради та майно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Щодо питання розмежування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України від адміністративного правопорушення, Верховний суд в постанові від 07 червня 2022 року у справі № 404/7814/15-к, зазначає, що якщо грубе порушення громадського порядку не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП. Однак, в ході судового розгляду, було встановлено, що в діях ОСОБА_4 були наявні ознаки особливої зухвалості, що в повній мірі підтверджується дослідженими в судових засіданнях доказами, тому, враховуючи, що ОСОБА_4 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тому, є всі підстави стверджувати, що в його діях наявні всі ознаки складу саме кримінального правопорушення та їх слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України.

Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, судв вважає, що всі докази по справі, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст.296 КК України, так як він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Також, суд враховує, що згідно зі статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Отже, суд виходить з того, що положення Кримінального кодексу України наділяють його правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 65 КК України, врахував його особу, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, при яких таке вчинено.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

При цьому, суд враховує положення ч.ч.1,2 ст.50 КК України, згідно яких, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, особу обвинуваченого, те, що матеріальну шкоду не відшкодовано, та приходить до висновку що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Дискреційні повноваження суду - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосовувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому, суд застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), тобто поняття яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

За висновком суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання також перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України є кримінальним проступком, за який передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За приписами частин 2, 3 ст. 285 КПК обвинуваченому, який може бути звільненим від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено право та підстави такого звільнення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності, судове провадження здійснюється в повному обсязі в загальному порядку. Тоді така особа за вироком суду може бути звільнена від покарання на підставі, передбаченій ст. 49 КК, у порядку, визначеному ч. 5 ст. 74 цього Кодексу.

Обвинуваченому ОСОБА_4 у судовому засіданні було роз`яснено право та підстави такого звільнення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Таким чином, на час ухвалення вироку минуло понад три роки з моменту вчинення кримінального правопорушення . ОСОБА_4 та закінчився строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, що відповідно до ч.5 ст.74 КК України, що є підставою для звільнення обвинуваченого від призначеного судом покарання.

При цьому суд враховує постанову ОП ККС ВС від 18.05.2026 р. у справі № 214/43/19 (провадження № 51-1650кмо21), згідно з якою сформовано висновок, що у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими статтею 65 КК, і одночасно звільняє її від цього покарання. У разі спливу строків давності на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави витрати за проведення на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні, в розмірі 8478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень) гривень.

Речові докази, а саме: одяг, який належить ОСОБА_7 та одяг, який належить ОСОБА_8 - повернути потерпілим; DVD-R диски - залишити при матеріалах кримінального провадження; дві металеві термо-кружки з написом «Gelly», дві ємності з речовинами різних кольорів, дві картонні коробки із написами «GOUАСНЕ фарби» з ємностями з речовинами різних кольорів та картонну коробку з написом «АКО фарби» з ємностями з речовинами різних кольорів - знищити.

Керуючись ст.ст. 124, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі гривень) грн.

На підставі п.3 ч.1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні, в розмірі 8478,00 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень) гривень.

Речові докази, а саме: одяг, який належить ОСОБА_7 та одяг, який належить ОСОБА_8 - повернути потерпілим.DVD-R диск - залишити при матеріалах кримінального провадження; дві металеві термо-кружки з написом «Gelly», дві ємності з речовинами різних кольорів, дві картонні коробки із написами «GOUАСНЕ фарби» з ємностями з речовинами різних кольорів та картонну коробку з написом «АКО фарби» з ємностями з речовинами різних кольорів - знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1