Рішення № 137274282, 10.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/2884/25

Провадження №2/333/1735/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», яке в подальшому змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою доОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «НАДРА» 09.11.2007 року укладено кредитний договір №16/2007/2895Фжр, на підставі якого ВАТ КБ «НАДРА» надав відповідачу ОСОБА_1 (відповідач 1) кредитні кошти на суму 76 733,74 доларів США. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між відповідачем ОСОБА_2 (відповідач 2) та ВАТ КБ «Надра» укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 стає солідарним відповідачем у випадку невиконання ОСОБА_1 основного зобов`язання.

У зв`язку з невиконанням основного зобов`язання за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «Надра» звернулось до суду з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів та рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-930/2010 від 08.12.2010 року стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 16/2007/2895 Фжр від 09.11.2007 року у розмірі 86 194,60 доларів США або 689 125, 83 грн., також з відповідачів стягнуто солідарно судовий збір у сумі 1700, 00 грн. та 120 грн. ІТЗ.

Надалі, згідно Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29.04.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 90, право вимоги за кредитним договором №16/2007/2895 Фжр від 09.11.2007 року укладеного між ВАТ КБ «Надра» (найменування змінено на ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 відступлено на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», яке в свою чергу згідно Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 12.05.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н.І., зареєстрованого в реєстрі за № 271, відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за кредитним договором №16/2007/2895 Фжр від 09.11.2007 року укладеним з ОСОБА_1 разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2020 року у справі № 335/8462/20 замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі № 2-930/10, що виданий Оржонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №16/2007/2895 Фжр від 09.11.2007 року.

Однак, відповідачі так і не вчинили жодних дій щодо погашення кредитної заборгованості. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникло право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Відповідно до розрахунку 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 86 194,00 дол. США, за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року, розмір нарахованих 3% річних на суму боргу становить 12 461,00 дол. США. Оскільки, судове рішення про стягнення з боржника коштів не виконувалось досить тривалий час, враховуючи, що таке прострочення є триваючим правопорушенням, кредитор - позивач вправі вимагати стягнення з боржника відповідача в судовому порядку сум 3% процентів річних за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання аж до повного його виконання.

В процесі розгляду справи 16.03.2026 представником позивача була подана заява про зменшення позовних вимог, у урахуванням якої він просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у сумі 382, 56 дол. США за період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2025 року вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

01.05.2025 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя прийнято цивільну справу, яка надійшла від іншого судді, до свого провадження та призначено справу до розгляду в загальному провадженні з викликом осіб.

08.07.2025 року, ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» три відсотки річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року в розмірі 12 461 дол.США; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» судовий збір в сумі 3097 грн. 00 коп. з кожного; в іншій частині вимог відмовлено.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Скребець О.С. про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2025 року заяву адвоката Шкабуро Олександра Віталійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2025 р. по справі за вищевказаним позовом задоволено; заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2025 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання скасовано; вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

09.01.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шкабуро О.В. надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, посилаючись на те, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2020 року, вирішено питання про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», з виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2010 у цивільній справі № 2-930/10, за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, саме в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а питання про заміну стягувача в частині стягнення заборгованості відносно ОСОБА_2 вказаною ухвалою вирішено не було, а тому вважає, що позивач не має права на отримання 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з ОСОБА_2 . Крім того, зазначає, що матеріали справи не містять доказів переходу права вимоги відносно ОСОБА_2 від ТОВ «ФК «Фінтрайт» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а тому позов в частині стягнення з ОСОБА_2 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання задоволенню не підлягає.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2026 року зупинено провадження у вказаній цивільній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №754/511/23 та набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній справі.

16.03.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої представник позивача просить посилаючись на ст. 49 ЦПК України та новий розрахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 382,56 дол. США за період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року та повернути частину надмірно сплаченого судового збору згідно квитанції № 8070 від 19.07.2024 року у сумі 3531, 60 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2026 року провадження у даній цивільній справі поновлено.

28.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шкабуро О.В. надійшли додаткові пояснення у справі в яких він посилаючись на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі № 754/511/23 зазначає, що позовна заява не містить інформації про отримання виконавчого листа виданого відносно ОСОБА_2 чи про відкриття виконавчого провадження, відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 стягувачем за яким виступав би ПАТ «Комерційний банк «Надра» або ТОВ «Дніпрофінансгруп» відсутні, а тому вважає, що ПАТ «Комерційний банк «Надра» не отримувало виконавчого листа відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2010 року.Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) минуло більше 14 років. Також вважає, що позивач не довів наявності невиконаного грошового зобов`язання, зокрема не надав доказів на підтвердження факту отримання банком виконавчих листів, відкриття виконавчого провадження тобто, наявності права на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу, тому вважає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України. Також звертає увагу на те, що відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, в провадженні приватного виконавця Сколибог О.С. перебували два виконавчих провадження відносно іншого відповідача ОСОБА_1 стягувачем за яким виступав ТОВ «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП»; вказані виконавчі провадженні були відкриті 19.03.2021 та в подальшому завершені. Також додатково зазначає, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2010 року не було вирішено питання про заміну сторони виконавчого провадження а саме стягувача з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК«Дніпрофінансгруп» відносно ОСОБА_2 з виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2010 року у справі № 2-930/10, а було вирішено питання тільки стосовно ОСОБА_1 , а тому вважає, що позивач немає права на отримання 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з ОСОБА_2 , а також те, що матеріали справи не містять доказів переходу права вимоги відносно ОСОБА_2 від ТОВ «Фінтрайт» до позивача. У зв`язку з вищевикладеним просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином; 27.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» надіслав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі, заяву про зменшення позовних вимог задовольнити та повернути позивачу частину сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Шкабуро О.В. в судове засідання не з`явились, останній через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без його участі та участі відповідача ОСОБА_2 , в задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву або будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавала.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» 09.11.2007 року було укладено кредитний договір №16/2007/2895Фжр, на підставі якого ВАТ КБ «Надра» надав позичальнику кредитні кошти у сумі 76 733,74 доларів США строком до 08.11.2032 року.

09.11.2017 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір поруки №16/2007/2895Фжр, відповідно якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору №16/2007/2895Фжр від 09.11.2007 року.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2010 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» в особі філії Запорізького РУ задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитною угодою №16/2007/2895Фжр на загальну суму 86 194,60 доларів США.

29.04.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» було укладено договір № GL3N217214 про відступлення права вимоги новому кредитору ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», відповідно до якого до ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 16/2007/2895Фжр від 09.11.2007 року, укладеним з ОСОБА_1 та згідно Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 12.05.2020 року, право вимоги за кредитним договором № 16/2007/2895Фжр від 09.11.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього (у. т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Зазначене підтверджується копіями Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29.04.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 90, Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Поручителів/ Заставодавців/Іпотекодавців/Дебіторів за такими договорами, що є Додатком № 1 до вказаного Договору, Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 12.05.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н.І., зареєстрованого в реєстрі за № 271, Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Поручителів/ Заставодавців/Іпотекодавців/Дебіторів за такими договорами, що є Додатком № 1 до вказаного Договору, платіжного доручення № 8 від 24.04.2020 року про оплату згідно попереднього договору №001/21-04 до Договору відступлення прав вимоги за лотом № GL3N217214 від 29.04.2020.

Тобто, до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відповідно до укладених договорів перейшло право вимоги за кредитним договором № 16/2007/2895Фжр від 09.11.2007, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , в тому числі і за договором поруки №16/2007/2895Фжр від 09.11.2007 року укладеного 09.11.2017 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» в забезпечення належного виконання ОСОБА_1 основного зобов`язання.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2020 року заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було задоволено та замінено стягувана ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», з виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2010 року у цивільній справі №2-930/10, за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представником позивача 16.03.2026 року надано суду оновлений розрахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за основним боргом за період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 (дата розрахунку до введення Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 воєнного стану) згідно якого основна сума боргу 86 194,00 дол. США, 3% річних згідно формули становить 382,56 дол. США.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 36600310 від 29.12.2025 року та копії рішення єдиного учасника №26/12/25 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 26.12.2025 року, вбачається що 27.12.2025 року позивач змінив свою назву з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп».

Згідно інформації від 28.04.2026 з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі листи у справі № 2-930/2010 на виконанні не перебувають; 25.09.2013 року було відкрито виконавче провадження № 39871995, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ВАТ КБ «Надра», стан виконавчого провадження - завершено; 19.03.2021 року приватним виконавцем Сколибогом О.С. було відкрито два виконавчих провадження №64901338 та №64901706, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», стан виконавчих проваджень завершено.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова природа нарахувань за статтею 625 ЦК України полягає у тому, що вони є спеціальним заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання. На відміну від неустойки, ці нарахування мають компенсаційний характер, оскільки спрямовані на захист майнового інтересу кредитора від знецінення коштів та отримання компенсації від боржника за користування ними.

Для правильного вирішення питання про можливість застосування статті 625 ЦК України ключове значення має визначення статусу зобов`язання, а саме, чи є воно таким, що підлягає примусовому виконанню.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.02.2026 року по справі № 754/511/23, провадження № 14-63цс25,, в якій зазначені наступні висновки:

П. 114. Cплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа.

У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України (п. 118)

Факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою суду в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню судом лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню (п. 146).

З урахуванням вищенаведеного, судом не встановлено відомостей, що виконавчі листи видані на примусове виконання заочного рішення суду від 08.12.2010 року у справі № 2-930/2010 перебувають на примусовому виконанні чи можуть бути скеровані у даному порядку з дотриманням встановлених законом строків пред`явлення їх до виконання, такі відомості і не надав представник позивача.

Також, матеріали справи не містять відомостей про звернення кредитодавця чи його правонаступника до суду із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання в порядку ст. 433 ЦПК України.

За відсутності таких доказів суд приходить до висновку, що право на примусове виконання судового рішення сплинуло, а тому до встановлених ним грошових вимог не можна застосовувати правила частини 2 статті 625 ЦК України, адже надання стягувачу можливості постійно пред`являти вимоги до боржників про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на невиконувану вимогу, буде суперечити принципу правової визначеності.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шкабуро О.В. про те, що матеріали справи не містять доказів переходу права вимоги відносно ОСОБА_2 від ТОВ «ФК «Фінтрайт» до позивача та те, що відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2020 року не було вирішено питання стосовно заміни стягувача відносно стягнення боргу з ОСОБА_2 у зв`язку з чим позивач не має права на отримання 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд не бере до уваги, оскільки вони є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами, що містяться в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного та враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 754/511/23, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення в солідарному порядку з відповідачів 3% річних, нарахованих окремо на встановлену у судовому рішенні суму боргу за період невиконання грошового зобов`язання, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи представник позивача звернувся з даним позовом до суду 31.03.2025 року відповідно до якого ціна позову становила 516 159, 50 грн. та позивачем було сплачено судовий збір у сумі 6194, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 8070 від 19.07.2024 року. В процесі розгляду справи, 16.03.2026 року представником позивача було подано до суду заяву про зменшення розмірі позовних вимог, відповідно до якої було визначено ціну позову 382,56 дол. США, а сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 2662, 40 грн. з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» згідно якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. А тому сума, яка підлягає поверненню становить 3531, 60 грн. (6194, 00 грн. 2662, 40 грн.).

Приймаючи до уваги те, що представником позивача заява про зменшення позовних вимог була подана до закінчення підготовчого засідання та з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» суд вважає за можливе повернути частину сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3531, 60 грн.

Також у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2-13, 17, 18, 77-80, 89, 133, 141, 263-265, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - відмовити.

Клопотання представника позивача про повернення частини сплаченого судового збору при поданні позовної заяви до суду задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 37941997), яке розташоване за адресою: 69107, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 168, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», що знаходиться за адресою: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 40696815, частину судового збору у сумі 3531 (три тисячі п`ятсот тридцять одна) грн. 60 коп., сплаченого 19.07.2024 року згідно з платіжною інструкцією № 8070 від 19.07.2024 рокуна загальну суму 6194, 00 грн. на розрахунковий рахунок: UA818999980313141206000008515, отримувач: ГУК у Зап.обл/м. Зап.Шевчен./22030101, Код отримувача 37941997, Банк отримувача: Казначейство України, призначення платежу: 101 40696815; Судовий збір, за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська