Рішення № 137274124, 10.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3817/23

Провадження №: 2/332/24/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді Ретинської Ю.І.,

за участю секретаря: Карліної А.М.,

за участю:

представника позивача: Швайковського А.А. ,

представника відповідача: Тихонова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_3 , до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_3 звернулась до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, в якому просить зобов`язати відповідача відновити залишок коштів по картковому рахунку ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» за картковим рахунком № НОМЕР_2 , до того стану, в якому цей рахунок був на початок операційного дня 28 квітня 2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вона ОСОБА_3 є клієнтом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в якому Позивачу було відкрито дебетовий картковий рахунок № НОМЕР_2 і видано дебетову платіжну картку № НОМЕР_3 , на якому станом на 01 квітня 2023 року перебувало 84 131,76 грн. особистих коштів Позивача.

28 квітня 2023 року ОСОБА_3 виявила несанкціоноване списання грошових коштів з карткового рахунку об 11:53. Одразу після виявлення незаконного списання грошових коштів ОСОБА_3 звернулась за телефоном гарячої лінії AT «Державний ощадний банк України» 0800210800 для заблокування банківської картки. Після отримання виписки від 08.05.2023 р. по картці/рахунку № НОМЕР_3 (№ НОМЕР_2 ) 28.04.2023 р. було виявлено неналежні перекази грошових коштів разом з комісією за її картковим рахунком 28 квітня 2023 року в період часу з 11:49 по 11:50 на загальну суму 64 655,00 грн.

Позивач 28.04.2023 р. в період часу з 11:49 по 11:50 не вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків (на картковий рахунок № НОМЕР_4 , емітовану банком «Укргазбанк» у м. Київ), вона не повідомляла будь-яку інформацію щодо власної дебетової картки, в тому числі її номеру, терміну дії та CCV-код тощо.

Також 29.04.2023 року ОСОБА_3 звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно неї. 29 квітня 2023 року органом досудового розслідування: Відділом поліції № 5 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 3 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, що підтверджується витягом з ЄРДР від 29.04.2023 № 12023082070000505, в якому Позивач вказана як потерпіла.

15 травня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Філії-Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» із заявою про повернення грошових коштів, які були списані з її рахунків в результаті здійснення неналежних переказів з її банківської картки, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 29.04.2023 № 12023082070000505, в якому вона є потерпілою, однак їй було відмовлено.

20.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої представник відповідача просив відмовити у задоволення позовних вимог посилаючись на те, що 15.03.2019 між ОСОБА_3 та АТ «Ощадбанк», шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговуваній фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) за № 26674809/150319, укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), на підставі якого було відкрито поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_5 в гривні України на умовах тарифного пакету «МІЙ РАХУНОК», до рахунку випущена банківська платіжна картка типу MasterCard Debit Standard № НОМЕР_6 .

При підписанні Заяви про приєднання ОСОБА_3 було зазначено фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_7 , яким в подальшому був змінений на номер НОМЕР_8 , та використовується Банком для ідентифікації Клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку в тому числі послугу СМС інформування, та вважається фінансовим номером Клієнта.

Обов`язок Банку виконувати розпорядження клієнта про перерахування коштів прямо передбачений нормами чинного законодавства України.

Оскаржувані Позивачем операції було здійснено коректно в мобільному додатку «Ощад 24/7», з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, випущеної на ім`я Клієнта, з обов`язковою ідентифікацією/верифікацією Клієнта, з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7»/біометрії та з правильним введенням одноразових кодів доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку, які надсилались Банком на фінансовий номер позивача. При цьому Банк діяв у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства України.

З даних програмного забезпечення AT «Ощадбанк», а саме роздруківок електронних протоколів, встановлено, що з 16.05.2019 Позивач успішно зареєстрована і авторизована в системі дистанційного банківського обслуговування у мобільному додатку «Ощад 24/7».

28.04.2023 Позивачем з використанням номеру свого мобільного телефону було здійснено вхід до мобільного додатку системи «Ощад 24/7», та того ж дня об 11:47:56 год., встановлено ліміт по банківській платіжній картці № НОМЕР_6 , до рахунку № НОМЕР_9 , на операції щодо переказу коштів на рівні 200 000 грн. на добу.

З даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 28.04.2023 по картковим рахункам, відкритим на ім`я Позивача, було успішно проведено наступні платіжні операції з перерахунку коштів з рахунку позивача (банківська платіжна картка НОМЕР_10 ), на банківську платіжну картку № НОМЕР_11 , емітовану банком АБ «УКРГАЗБАНК»:

- 28.04.2023 об 11:49:22 на суму 29 000,00 грн. (без урахування комісії);

- 28.04.2023 об 11:50:04 на суму 29 000,00 грн. (без урахування комісії);

- 28.04.2023 об 11:50:47 на суму 6 000 грн. (без урахування комісії).

В зв`язку з тим, що Позивачем не підключена послуга смс інформування по карті, повідомлення про успішну операцію не надсилалось.

Банком 28.04.2023 об 11:56:47 було заблоковано доступ до системи Ощад 24/7 та обмежено інтернет операції по карті НОМЕР_12 через підозрілу активність по карті, до підтвердження операцій клієнтом. В результаті зазначених дій, було збережено на рахунку клієнта 28193,29 грн.

О 13:11 год. 28.04.2023 до контакт центру звернувся держатель карти та відмовився від здійснених операцій.

Крім зазначених вище операцій з перерахунку коштів, 28.04.2023 о 12:11 була здійснена операція із зняття готівки з Банкомату з використанням картки Позивача, а саме:

- Видача готівки через ATM UKR ZAPORIZHZHYA BRANCH 10007-0286 326551 А0700026 на суму 5 000 грн.

Отже, лише о 12:19 годині 28.04.2023 карта НОМЕР_12 була заблокована через контакт центр AT Ощадбанк по зверненню третьої особи, що представився сином Позивача - ОСОБА_4 .

За результатами перевірки Банком встановлено, що вищезазначені операції було проведено за допомогою Інтернет ресурсу з правильним введенням реквізитів випущеної на ім`я Клієнта платіжної картки та з використанням мобільного додатку «Ощад 24/7» з підтвердженням біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першій авторизації на пристрої або в налаштуваннях безпеки.

При цьому, представник відповідача акцентував увагу, що з невідомою особою, якій були розголошені дані банківської картки Позивача, спілкувався її син - ОСОБА_4 , який не має законного права (за законом або довіреності) розпорядження майном Позивача, як її мобільним телефоном так і банківською платіжною карткою.

Із повідомлень здійснених ОСОБА_4 , в тому числі в присутності ОСОБА_3 вбачається, що позивач неправомірно надала в користування свою банківську платіжну картку № НОМЕР_6 ОСОБА_4 , та повідомила останньому номер картки, терміну дії та ССV-код, який в подальшому при користуванні он-лайн додатком Ощад 24/7 і розголосив дані картки третім особам.

Також представником було зауважено, що звернення до контакт-центру о 12:15 год. 28.04.2023 ОСОБА_4 здійснив тільки після того, як о 12:11 год. 28.04.2023 зняв готівкові кошти на суму 5 000 грн., з банківської карти ОСОБА_3 в банкоматі.

І лише о 12:19 год. 28.04.2023 після зняття готівки банківська платіжна картка була заблокована.

Позивачем, самостійно, на власний розсуд всупереч вимогам закону та умов договору було розголошено дані картки та передано в користування ОСОБА_4 , як банківську картку так і мобільний пристрій із фінансовим номером, що в подальшому призвело до передачі третім невідомим особам відомостей для здійснення переказів коштів 28.04.2023 з рахунку Позивача.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2023 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі.

Ухвалою суду від 18.01.2024 було частково задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Також було визнано явку позивача ОСОБА_3 обов`язковою.

Ухвалою суду від 24.04.2024 було визнано явку позивача ОСОБА_3 обов`язковою. Задовольняючи дане клопотання, суд не має на увазі лише особисту участь позивача, якій за станом здоров`я важко пересуватися, у судовому засіданні Заводського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, 65, а не виключає можливості участі позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або з власних технічних засобів, або з приміщення іншого суду на підставі ст. 212 ЦПК України.

Ухвалою суду від 31.05.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Тихонова В.В. про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 звернулась до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача.

Ухвалою суду від 09.08.2024 було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Ухвалою суду від. 12.12.2024 було зупинено провадження у справі до спливу 6 місяців з дня смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 05.09.2025 було відновлено провадження у справі та залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.03.2026 у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Тихонова В.В. про залучення до участі у справі в якості правонаступника-співпозивача ОСОБА_4 було відмовлено. Було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 02.06.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Тихонова В.В. про залишення без розгляду позовної заяви.

В судовому засіданні представник правонаступника ОСОБА_2 - адвокат Швайковський А.А. позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві від 06.07.2023.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві від 20.11.2023.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить до наступних висновків.

Суд встановив, що 15.03.2019 між ОСОБА_3 та АТ «Ощадбанк», шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговуваній фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) за № 26674809/150319, укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), на підставі якого було відкрито поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_5 в гривні України на умовах тарифного пакету «МІЙ РАХУНОК», до рахунку випущена банківська платіжна картка типу MasterCard Debit Standard № НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 65-67).

28.04.2023 року об 11:49 та об 11:50 відбулися дві операції щодо списання коштів з карткового рахунку НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_5 , а саме по 29000,00 грн кожне. Сума комісії у кожному випадку склала 295,00 грн. Також об 11:50 відбулась операція щодо списання коштів з цього ж карткового рахунку на суму 6000,00 грн., сума комісії склала 65,00 грн (т. 1 а.с. 15-18).

Як слідує із звукозапису розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із контакт-центром від 28.04.2023 про вказані транзакції син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , а потім і сама ОСОБА_3 повідомили в АТ «Державний ощадний банк України» того ж дня за телефоном гарячої лінії, внаслідок чого було заблоковано вищевказаний картковий рахунок (т. 1 а.с. 52-53).

29.04.2023 року ОСОБА_3 звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно неї. 29 квітня 2023 року органом досудового розслідування: Відділом поліції № 5 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 3 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, що підтверджується витягом з ЄРДР від 29.04.2023 № 12023082070000505, в якому Позивач вказана як потерпіла (т. 1 а.с. 19).

15 травня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Філії-Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» із заявою про повернення грошових коштів, які були списані з її рахунків в результаті здійснення неналежних переказів з її банківської картки, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 29.04.2023 № 12023082070000505, в якому вона є потерпілою, однак листом № 107.29-33/1595/2023/с від 22.05.2023 їй було відмовлено (т. 1 а.с. 20-21).

З відповіді т.в.о. начальника слідчого відділення СВ ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькі області №2794/47/2024 від 08.02.2024 рішення по кримінальному провадженню № 12023082070000505 від 29.04.2023 на даний час не прийнято (т. 1 а.с. 127).

На ухвалу суду ПрАТ «ВФ Україна» надано інформацію про телекомунікаційні послуги по абонентському номеру НОМЕР_8 у період часу з 00:00 по 23:59 годину 28:59 годину 28.04.2023 (т. 1 а.с. 130-133).

З відповіді директора обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» № 148/16839 від 14.02.2024 слідує, що 28.04.2023 з карткового рахунку, який належить ОСОБА_3 , тричі відбулось перерахування грошових коштів на рахунок власника картки НОМЕР_13 , емітованої АБ «УКРГАЗБАНК» (т. 1 а.с. 135).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.п. 9.14 - 9.17 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції, що була чинною на момент укладення договору, надалі - Договір) Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, СVV2\СVС2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.

Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного і телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта.

Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Android Pay, Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи.

Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.

Відповідно до п.п. 17.1.5, 17.1.6 Договору сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на Номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором або ідентифікація клієнта шляхом Біометрії, є аналогом власноручного підпису Клієнта. Всі документи, операції Клієнта, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою Електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом Клієнта. Електронний підпис не може бути визнано недійсним через те, що він не має статусу електронного цифрового підпису чи через його електронну форму.

Всі операції, інші документи, що здійснені (створені, ініційовані) в електронному вигляді, є електронними документами і вважаються гаки ми. що укладені з додержанням письмової форми відповідно до норм ст. 207 Цивільного кодексу України, і не МОЖУТЬ бути оскаржені через їх електронну форму. Сторони домовились використовувати СМС-код при обслуговуванні Клієнта, передбаченому Договором.

Згідно з п.п. 17.2.3 Договору Клієнт зобов`язаний забезпечити умови надійного зберігання Логіну, Паролю та отриманих від Банку електронних підписів Клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливість розпорядження рахунками сторонніми особами за допомогою Системи ДБО. Клієнт зобов`язаний не допускати тиражування Логіну, Паролю та/або їх передачу третім особам.

Пункт 17.2.6. Договору передбачає, що для початку роботи Клієнта з Системою ДБО Клієнт повинен обов`язково виконати процедуру Реєстрації у Системі ДБО згідно з Договором та документацією до системи ДБО (в частині правил користування Системою ДБО).

Будь-яка інформація, надана Клієнтом до Банку після проходження Клієнтом процедури Реєстрації вважається такою, що надана особисто Клієнтом та підлягає застосуванню Банком в порядку, передбаченому Договором (п. 17.2.7 Договору).

Згідно з п. 17.4 Договору Клієнт зобов`язаний:

17.4.1 забезпечити належний рівень захисту свого облікового запису в системі ДБО, а саме:

1) нікому не передавати управління своїм обліковим записом в системі ДБО;

2) нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та пароль облікового запису в системі ДБО;

3) забезпечити захист свого мобільного телефону та SIM-карти, на номер якої в системі ДБО надсилає коди підтвердження операцій;

4) забезпечити антивірусну безпеку своїх інформаційних систем (безперервне використання та своєчасне оновлення антивірусних програм на персональних комп`ютерах, смартфонах, планшетах і т.п.( за допомогою яких він виконує доступ до системи ДБО);

5 негайно змінити пароль в системі ДБО у випадку, якщо пароль або його частина стала відома іншій особі.

Клієнт погоджується з тим, що розуміє всі ризики, пов`язані з розголошенням логіну Клієнта, паролю для входу в систему ДБО, номеру мобільного телефону Клієнта та/або одноразових цифрових паролів, а також будь-якої інформації про свої рахунки, що є Банківською таємницею, при здійсненні доступу до системи ДБО не з власного комп`ютера або мобільного телефону, та несе всю відповідальність за такі випадки (п. 17.4.3 Договору).

Клієнт персонально відповідає за зберігання і нерозголошення третім особам авторизованих та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних/авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм-шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення (п. 17.4.4 Договору).

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 627, ст. 629 ЦК України).

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

Як визначено у ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів, а також порядок здійснення операцій з їх використанням передбачений Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 3 Розділу І Положення, його вимоги поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів (далі - користувач).

Так, згідно п. 1 розділу VI Положення, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Відповідно до п. 5 розділу VI Положення, користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Пунктами 7, 8 розділу VI Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до п. 9 розділу VI Положення, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Отже, після виявлення помилкового або неналежного переказу, користувач зобов`язаний негайно повідомити банк-емітент про такі операції у спосіб, що передбачений договором.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 року в справі № 552/2819/16-ц вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 691/699/16-ц та від 03.07.2019 року у справі № 537/3312/16-ц.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 посилалася на те, що вищевказані транзакцію 28.04.2023 року вона не здійснювала, вона не повідомляла будь-яку інформацію щодо власної дебетової картки, в тому числі її номеру, терміну дії та CCV-код тощо.

Разом з тим, вказана інформація спростовується наданими відповідачем звукозаписами розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із контакт-центром від 28 квітня 2023 року.

Так, при першому звернені, здійсненому о 11:59 год. 28.04.2023, ОСОБА_4 повідомив працівника контакт-центру АТ «Ощадбанк» про можливі шахрайські операції з банківською карткою ОСОБА_3 , а саме про те, що гроші були списані по телефону (запис НОМЕР_15).

При другому звернені, що відбулось о 12:15 год. 28.04.2023. ОСОБА_4 повідомив оператора, що він розголосив дані по банківській платіжній картці ОСОБА_3 , оскільки думав, що це співробітники банку (0:00:29 секунда запису) та повторно на запитання оператора підтвердив розголошення даних по картці (0:00:40 секунда запису). На прохання оператора про передачу слухавки власнику карти, ОСОБА_4 повідомив, що зараз не має такої можливості. Також повідомив, що в онлайн банкінгу він хотів переказати кошти, але шахраї це побачили та зателефонували, списались кошти (0:2:21 секунда запису) На 0:03:39 секунді запису, запис ОСОБА_4 представився, та назвав свій номер мобільного телефону для ідентифікації (запис № НОМЕР_16(1).

При третьому зверненні ОСОБА_3 , перепитуючи сина - ОСОБА_4 , зазначила, що двадцять хвилин тому знімали готівку у банкоматі 5000,00 грн, а намагалися 20000,00 грн. (0:04:53 секунда запису). На запитання про те, хто робив перекази ОСОБА_3 зазначила, що перекази на суми по 24000,00 грн робили шахраї, а спроби зробити перекази по дві, три та чотири тисячі гривень - це робили вони. На запитання оператора, яку інформацію було повідомлено шахраям, ОСОБА_4 зазначив: «Номер пін-коду онлайн банкінгу», цю інформацію продублювала ОСОБА_3 , потім повідомили, що зазначили номер телефону та пароль (запис № НОМЕР_16 (2).

При цьому, суду не було надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_4 діяв у рамках довіреності, виданої від імені ОСОБА_3 , на вчинення дій по її картковому рахунку.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 у порушення умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб надала свій мобільний телефон із фінансовим номером синові ОСОБА_4 , якому також повідомила пін-код онлайн банкінгу та інші необхідні дані, що дозволило ОСОБА_4 вчинити спірні операції, тому Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» не повинно нести відповідальність за дані операції.

Також суд зауважує, що ОСОБА_2 як правонаступник ОСОБА_3 не позбавлена можливості звернутися до суду з цивільним позовом в рамках кримінальної справи про відшкодування заподіяної злочином шкоди винними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача у разі відмови від позову.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову компенсується за рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_3 , до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_14 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ЄДРПОУ 00032129.

Суддя Ю.І. Ретинська