Ухвала суду № 137273639, 03.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.06.2026Справа № 910/2887/25Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про відстрочення виконання рішення

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 34 001 179,50 грн,

Представники сторін:

Від позивача: не з`явилися

Від відповідача: Фартушна В.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення основного боргу в сумі 27 015 073,60 грн, інфляційних втрат в розмірі 5 291 659,04 грн та 3% річних в сумі 510 017,69 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення основного боргу в сумі 27 015 073,60 грн, інфляційних втрат в розмірі 5 291 659,04 грн та 3% річних в сумі 510 017,69 грн задоволено частково. Ухвалено стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 27, ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1» (54030, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.59-А, офіс 606, ЄДРПОУ 42092209) основний борг в сумі 27 015 073,60 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 291 659,04 грн, 3% річних в сумі 509 549,29 грн та судовий збір в сумі 510 010,66 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 468,40 грн відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1» до Державного підприємства «Гарантований покупець» в частині стягнення 3% річних в сумі 1 184 429,21 грн - задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 27, ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1» (54030, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.59-А, офіс 606, ЄДРПОУ 42092209) % річних в сумі 1 184 429,21 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2887/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2887/25 скасовано в частині стягнення 4 156,17 грн 3% річних, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 59-А, офіс 606, ЄДРПОУ 42092209) основний борг у розмірі 27 015 073,60 грн (двадцять сім мільйонів п`ятнадцять тисяч сімдесят три гривні 60 копійок), інфляційні втрати у розмірі 5 291 659,04 грн (п`ять мільйонів двісті дев`яносто одна тисяча шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 04 копійок), 3% річних у розмірі 504 924,72 грн (п`ятсот чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні 72 копійок) та 509 941,29 грн (п`ятсот дев`ять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 29 копійок) судового збору».

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі №910/2887/25 залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Саус 1» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 59-А, офіс 606, ЄДРПОУ 42092209) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ЄДРПОУ 43068454) 93, 51 грн (дев`яносто три гривні 51 копійку) судового збору за подання апеляційної скарги.

25.11.2025 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 видано відповідні накази.

25.05.2026 до суду від Акціонерного товариства «Гарантований покупець» надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та додаткового рішення від 23.07.2025 у справі № 910/2887/25 на термін 1 рік з моменту ухвалення рішення та залучення до у справі Акціонерного товариства «Гарантований покупець» в якості відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 заява Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення у справі № 910/2885/25 призначена до судового розгляду в судовому засіданні на 03.06.2026. В частині вимог заявника про залучення Акціонерного товариства «Гарантований покупець» в якості відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець» заяву залишено без розгляду, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/2887/25 задоволено та замінено учасника справи № 910/2887/25 - Державне підприємство «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454).

В судове засідання 03.06.2026 з`явився представник заявника (відповідача), представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви відповідача належним чином повідомлений. Будь-яких заяв/клопотань та письмових пояснень щодо поданої відповідачем заяви від позивача до суду не надходило.

В судовому засіданні 03.06.2026 представник відповідача (боржника) подану заяву підтримав.

Розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та додаткового рішення від 23.07.2025 у справі №910/2887/25, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.ч. 4, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство «Гарантований покупець» посилається на те, що його платежі залежать від оплати НЕК «Укренерго» послуги гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується НКРЕКП. Проте, у зв`язку з несплатою НЕК «Укренерго» вартості послуги та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця. Таким чином, обсяг виконання зобов`язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться Законом в залежність від виконання зазначених спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго», загальна заборгованість якого перед Гарантованим покупцем за надану у розрахунковому періоді послугу станом на 31.12.2025 становить 15,667 млрд. грн.

Крім того, заявник вказував, що в період воєнного стану Гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов`язків, Гарантований покупець здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом до 31.05.2024, включно по 2,64 грн за 1 кВт/год, а з 01.06.2024 - 4,32 за 1 кВт/ год. Внаслідок збройної агресії господарська діяльність учасників ринку електричної енергії, ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії, несвоєчасна оплата у повному обсязі Гарантованому покупцю вартості послуги та інше.

За таких умов, на думку заявника, враховуючи складну ситуацію в енергетичній галузі, сплата позивачу грошових коштів на виконання рішення суду в надзвичайно складних умовах воєнного часу ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів та, як наслідок, неможливості здійснення ними господарської діяльності в критичній сфері інфраструктури.

Також заявник посилався на надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, а також прийняття Закону України № 4213-ІХ від 14.01.2025, який містить положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень у виконавчих провадженнях в частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, зокрема, гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії. Як стверджує заявник, сам факт прийняття зазначеного законодавчого обмеження пов`язано із виконанням судових рішень та свідчить про об`єктивні та непереборні обставини, які зумовлюють неможливість їх виконання, оскільки це може суттєво погіршити матеріальне становище Гарантованого покупця, який виконує спеціальні обов`язки.

Відтак, Акціонерне товариство «Гарантований покупець» зазначає, що відстрочення виконання рішень у даній справі на один рік з дня їх ухвалення не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс та буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

Оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим у розумінні ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді даної заяви суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань).

Водночас, відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подана Акціонерним товариством «Гарантований покупець» заява є необґрунтованою та не містить відповідних доказів задля підтвердження викладених в ній обставин, а тому не підлягає задоволенню, а викладені в ній обставини не є винятковими.

Крім того, згідно з п. 10-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», на який також звертав увагу заявник, тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме: гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії.

Тобто фактично в силу наявності зазначених обставин виконання рішення у даній справи, зокрема, в частині 3% річних та інфляційних втрат вже відстрочено.

Враховуючи все вище зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судових рішень у даній справі.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наявність заборгованості, підтверджена обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Виходячи з цього та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України і Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє Акціонерному товариству «Гарантований покупець» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та додаткового рішення від 23.07.2025 у справі №910/2887/25 із підстав необґрунтованості.

Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та додаткового рішення від 23.07.2025 у справі № 910/2887/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.

Дата складання та підписання повної ухвали: 09.06.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко