Рішення № 137273627, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026Справа № 910/2953/26

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Хмельницького обласного центру зайнятості (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ПРОВУЛОК ШЕВЧЕНКА, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 03491381) до за участі проФізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) стягнення заборгованості у розмірі 276 847 грн. 92 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Хмельницький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича про стягнення заборгованості у розмірі 276 847 грн. 92 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язання за договором про надання мікрогранту від 26.06.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 року позовну заяву Хмельницького обласного центру зайнятості до Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича про стягнення заборгованості у розмірі 276 847 грн. 92 коп. залишено без руху.

25.03.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі №910/2953/26, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032129).

15.04.2026 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи надійшли письмові пояснення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.03.2026 року була направлена до електронного кабінету Позивача та Третьої особи у порядку, визначеному законом, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Відповідача, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа Позивачу та поверненням на адресу суду поштових конвертів, у зв`язку з відсутністю адресата, надісланих на адресу Відповідача. (а.с.54-57)

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича є АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/2953/26 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

22.04.2024 року Фізична особа-підприємець Орел Руслан Русланович на порталі Дія подав заяву №FQI308 на отримання гранту на власну справу в сумі 250 000,00 грн відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738. (а.с.9-12)

Наказом Державного центру зайнятості «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» № 105 від 07.06.2024 року відповідно до Порядку №738 надано мікрогранти на створення або розвиток бізнесу згідно з переліком (Додатком 2), зокрема, на підставі заяви №FQI308 Фізичної особи-підприємця Орла Руслана Руслановича на суму в розмірі 250 000, 00 грн. (а.с.18)

25.06.2024 року Фізична особа-підприємець Орел Руслан Русланович подав до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту. (зворотна частина а.с.15, 28-32)

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу III Договору про надання мікрогранту розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору, обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (надалі - Порядок). Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом.

Уповноваженим банком згідно з визначеннями, наведеними у розділі І Договору про надання мікрогранту, є АТ "ОЩАДБАНК", який діє на підставі договору про взаємодію згідно з Порядком і забезпечує укладання цього договору, а також окрему взаємодію його сторін в процесі виконання договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Договору про надання мікрогранту використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).

За умовами п. 4 розділу IV Договору про надання мікрогранту для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі таких документів Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.

Пунктом 7 розділу IV Договору передбачено, що у разі невикористання отримувачем коштів мікрогранту протягом шести місяців з дати його отримання або використання коштів мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються Уповноваженим банком на:

реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;

спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі - для коштів, наданих зі спеціального фонду державного бюджету;

на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до п. 1 розділу V Договору про надання мікрогранту обов`язковою умовою є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.

Згідно з п. 2 розділу VІ Договору про надання мікрогранту передбачено, що отримувач мікрогранту зобов`язується використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; виконати обов`язкову умову визначену Порядком; не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до п. 3 розділу V цього договору тощо.

Отримувач несе відповідальність та ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану (п. 5 розділу VІІ Договору про надання мікрогранту).

На виконання умов Договору про надання мікрогранту від 25.06.2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 26.07.2024 року грошові кошти в сумі 250 000,00 грн були зараховані банком на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця Орла Руслана Руслановича, відкритий у Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", що підтверджується випискою по рахунку Відповідача за період з 25.07.2024 року по 01.01.2025 року. ( а.с.15-16)

21.02.2025 року Хмельницьким обласним центром зайнятості проведено перевірку дотримання умов мікрогранту, за наслідками якої складено Акт виїзного контролю дотримання умов договору мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу № 64 від 21.02.2025 року. Вказаним Актом встановлено, що мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу у розмірі 249 910,00 грн ФОП Орлом Русланом Руслановичем було використано згідно з бізнес-планом, 120,00 грн. - невикористаний залишок коштів на рахунку у Філії Хмельницьке ОУ АТ «Ощадбанк» повернуті згідно Постанови КМУ від 21.06.2022 №738. Не на усі статті витрат є документи, що підтверджують їх придбання: обладнання є в наявності. Виявлено порушення невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначену абзацом третім пункту 20 Порядку 738, а саме: створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок грантотримувача робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб не менш як на 24 місяці. (а.с.20)

Відповідно до протоколу №25-п від 28.03.2025 року комісією Хмельницього обласного центру зайнятості з питань опрацювання заяв та бізнес-проєктів на отримання макрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу прийнято рішення щодо повернення ФОП Орлом Русланом Руслановичем коштів мікрогранту в розмірі 249 910,00 грн. (а.с. 23)

31.03.2025 року Хмельницьким обласним центром зайнятості винесено наказ №74 про повернення коштів мікрогранту отримувачем ФОП Орлом Русланом Руслановичем в сумі 249 910,00 грн уповноваженому банку АТ «Державний Ощадний банк України» на рахунок з якого здійснено перерахування мікрогранту.(а.с.24)

03.04.2025 року Хмельницьким обласним центром зайнятості направлено ФОП Орлу Руслану Руслановичу лист-претензію про повернення коштів в розмірі 249 910,00 грн. мікрогранту, в зв`язку з порушеннями приписів ст. 20 Порядку, що підтверджується копією поштового конверту. (а.с.25)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив повернення виплаченої суми мікрогранту у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість перед Хмельницьким обласним центром зайнятості в розмірі 249 910 грн. 00 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича 3% річних у розмірі 7 846 грн. 49 коп., інфляційні у розмірі 19 091 грн. 43 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Хмельницького обласного центру зайнятості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання мікрогранту від 25.06.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Відповідно до п. 1 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738, (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин сторін), цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант); механізм використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.

Пункт 4 Порядку визначає, що розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 150000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.

Згідно з п. 6 Порядку надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацами сьомим та восьмим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ Ощадбанк (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договора про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1).

Відповідно до п. 7-8 Порядку для виплати мікрогрантів отримувачам Мінекономіки відкриває в Казначействі реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету (далі - рахунок). Заяву на отримання мікрогранту (далі - заява) подають отримувачі, зокрема фізичні особи - підприємці - громадяни України.

Згідно з п. 9 Порядку заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача. Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки. Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються. Мінекономіки встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року та визначає граничну суму мікрогрантів, що видаються на всі заяви, подані до одного кінцевого строку, про що інформує Державний центр зайнятості.

Уповноважений банк формує перелік поданих заяв, а також його зберігання в електронній базі даних протягом трьох років з дня завершення прийому заяв.

Мікрогрант надається отримувачу одноразово.

Пунктом 12 Порядку визначено, що Мінекономіки на підставі подання для виплати мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим (у межах обсягу бюджетних асигнувань за відповідним напрямом) та абзацом восьмим пункту 1 цього Порядку, подає в Казначейство подання та платіжний документ на перерахування коштів у сумі, зазначеній у поданні, для надання мікрогранту з рахунків Мінекономіки на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до договору про взаємодію, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача, відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача (далі - рахунок отримувача). Уповноважений банк в установленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з договором про взаємодію. Мікрогрант надається у безготівковій формі.

Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.

Відповідно до п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів. Обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості. Уповноважений банк протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на: реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету; на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

За положеннями п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Форма договору про надання мікрогранту затверджена Наказом Міністерства економіки України 06 липня 2022 року № 1969, у редакції наказу Міністерства економіки України 24 травня 2023 року № 4021 (зі змінами).

Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором (далі - договір), який укладається між Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ), в особі директора Державного центру з однієї сторони та суб`єктом господарювання (далі - отримувач), з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як Сторони, а кожний окремо як Сторона. При укладанні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ «Ощадбанк», договору про взаємодію, укладеного між ДЦЗ та АТ «Ощадбанк» (далі разом - договори про взаємодію) та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого поспостановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (далі - Порядок).

У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.

Для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

За відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб`єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи. Суб`єкт господарювання протягом п`яти календарних днів після звільнення працівника, працевлаштованого на умовах цього Порядку, повідомляє відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування ним робочого місця особами з числа зареєстрованих безробітних. За наявності такого наміру у роботодавця та у разі відсутності протягом п`яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Для виконання визначеної абзацом третім цього пункту умови договору мікрогранту щодо працевлаштування осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розрахований за 24 місяці з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 цього Порядку. У разі невиконання такої умови отримувач зобов`язаний не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту, повернути уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, різницю між зазначеними розмірами.

У разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний протягом одного місяця повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників.

У разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку, у сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту та сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту.

Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості.

Уповноважений банк протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на:

реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;

спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету;

на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) суб`єкта господарювання, який отримав мікрогрант, усі права та обов`язки, що виникають у зв`язку з виконанням цього Порядку та договору мікрогранту, переходять до його правонаступника.

У разі ліквідації суб`єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства.

Суб`єкт господарювання зобов`язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.

Відповідно до п.21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Судом встановлено, що 22.04.2024 року Фізична особа-підприємець Орел Руслан Русланович на порталі Дія подав заяву №FQI308 на отримання гранту на власну справу в сумі 250 000,00 грн відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738. (а.с.9-12)

Наказом Державного центру зайнятості «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» № 105 від 07.06.2024 року відповідно до Порядку №738 надано мікрогранти на створення або розвиток бізнесу згідно з переліком (Додатком 2), зокрема, на підставі заяви №FQI308 Фізичної особи-підприємця Орла Руслана Руслановича на суму в розмірі 250 000, 00 грн. (а.с.18)

25.06.2024 року Фізична особа-підприємець Орел Руслан Русланович подав до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту. (зворотна частина а.с.15, 28-32)

На виконання умов Договору про надання мікрогранту від 25.06.2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 26.07.2024 року грошові кошти в сумі 250 000,00 грн були зараховані банком на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця Орла Руслана Руслановича, відкритий у Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", що підтверджується випискою по рахунку Відповідача за період з 25.07.2024 року по 01.01.2025 року. ( а.с.15-16)

Згідно з пунктом 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

21.02.2025 року Хмельницьким обласним центром зайнятості проведено перевірку дотримання умов мікрогранту, за наслідками якої складено Акт виїзного контролю дотримання умов договору мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу № 64 від 21.02.2025 року. Вказаним Актом встановлено, що мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу у розмірі 249 910,00 грн ФОП Орлом Русланом Руслановичем було використано згідно з бізнес-планом, 120,00 грн. - невикористаний залишок коштів на рахунку у Філії Хмельницьке ОУ АТ «Ощадбанк» повернуті згідно Постанови КМУ від 21.06.2022 №738. Не на усі статті витрат є документи, що підтверджують їх придбання: обладнання є в наявності. Виявлено порушення невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначену абзацом третім пункту 20 Порядку 738, а саме: створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок грантотримувача робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб не менш як на 24 місяці. (а.с.20)

Відповідно до протоколу №25-п від 28.03.2025 року комісією Хмельницього обласного центру зайнятості з питань опрацювання заяв та бізнес-проєктів на отримання макрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу прийнято рішення щодо повернення ФОП Орлом Русланом Руслановичем коштів мікрогранту в розмірі 249 910,00 грн. (а.с. 23)

31.03.2025 року Хмельницьким обласним центром зайнятості винесено наказ №74 про повернення коштів мікрогранту отримувачем ФОП Орлом Русланом Руслановичем в сумі 249 910,00 грн уповноваженому банку АТ «Державний Ощадний банк України» на рахунок з якого здійснено перерахування мікрогранту.(а.с.24)

Судом встановлено, що Фізичною особою - підприємцем Орлом Русланом Руслановичем не було виконано обов`язкової умови Договору мікрогранту щодо працевлаштування двох осіб протягом шести місяців з дати отримання коштів (з 26.07.2024 року по 27.01.2025 року), що підтверджується Актом перевірки дотримання умові договору мікрогранту №64 від 21.02.2025 року. (а.с.20)

Суд зазначає, що Відповідач був ознайомлений з актом №64 від 21.02.2025 року та отримав його примірник, що підтверджується підписом Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання обов`язкової умови договору в частині працевлаштування двох осіб протягом шести місяців з дати отримання коштів.

Приписами п.20 Порядку законодавець визначив, що для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

Проте, Відповідачем не надано доказів звернення до центру зайнятості з метою отримання інформації щодо наявності зареєстрованих осіб, фахівців з необхідною кваліфікацією та вчинення дій із самостійного комплектування вказаних робочих місць у період протягом шести місяців з дати отримання коштів (з 26.07.2024 року по 27.01.2025 року).

Окрім того, Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оскарження Відповідачем акту №64 від 21.02.2025 року, протоколу №25-п від 28.03.2025 року та наказу Хмельницького обласного центру зайнятості про повернення коштів мікрогранту № 74 від 31.03.2025 року.

Приписами абзацу 8 пункту 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу визначено, що у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема не створення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Згідно з п. 21 Порядку № 738 у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Судом встановлено, що кошти мікрогранту зараховано на рахунок Відповідача 26.07.2024 року. Отже, шестимісячний термін виконання обов`язкової умови Договору про надання мікрогранту в частині створення отримувачем робочих місць становить період з 27.07.2024 року по 27.01.2025 року, а тому обов`язок по поверненню коштів мікрогранту відповідно до умов Порядку настав 28.01.2025 року. З таких підстав, граничним місячним терміном для повернення коштів є 28.02.2025 року.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені норми абзацу 8 пункту 20 Порядку та ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, обов`язок Відповідача по поверненню виплаченої суми мікрогранту настав 28.02.2025 року.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича заборгованість у розмірі 249 910 грн 00 коп.

Однак, Судом встановлено, що відповідно до Виписки по рахунку Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича, відкритому у АТ «Державний Ощадний банк України», за період з 01.06.2024 року по 31.07.2025 року, Відповідачем було зараховано на вказаний рахунок 30,00 грн. власних коштів.(а.с. 16)

Також відповідно до Акту № 64 виїзного контролю дотримання умов договору мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу, мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу у розмірі 249 910,00 грн Фізичною особою - підприємцем Орлом Русланом Руслановичем було використано згідно з бізнес-планом, 120,00 грн. - невикористаний залишок коштів на рахунку у Філії Хмельницьке ОУ АТ «Ощадбанк» повернуті згідно Постанови КМУ від 21.06.2022 №738. (а.с.20)

Крім того, як вбачається з письмових пояснень Третьої особи - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", 27.01.2025 року відбулось повернення невикористаної суми мікрогранту згідно з Постановою КМУ від 21.06.2022 №738 в розмірі 120,00 грн.

Відповідно ч.1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Таким чином, Суд зазначає, що Третьою особою у поданій заяви по суті спору підтверджено факт повернення Фізичною особою - підприємцем Орлом Русланом Руслановичем грошових коштів розмірі 30 грн. 00 коп. на користь Хмельницького обласного центру зайнятості.

Отже, Суд зазначає, що Фізичною особою - підприємцем Орлом Русланом Руслановичем було повернуто Філії Хмельницьке ОУ АТ «Ощадбанк» 120 грн. 00 коп., згідно з Постановою КМУ від 21.06.2022 №738, а саме: 90,00 грн - невикористаний залишок коштів на рахунку згідно з бізнес-планом і 30,00 грн - власні кошти.

При цьому, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Хмельницьким обласним центром зайнятості грошових коштів ФОП Орлу Руслану Руслановичу в розмірі 30,00 грн.

Таким чином, заборгованість Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича перед Хмельницьким обласним центром зайнятості з повернення коштів мікрогранту відповідно Постанови КМУ від 21.06.2022 №738 становить 249 880 грн. 00 коп. (249 910 грн. 00 коп. - 30 грн. 00 коп.)

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Хмельницькому обласному центру зайнятості в розмірі 249 880 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення суми виданого мікрогранту в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 249 910 грн 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 249 880 грн 00 коп.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 01.03.2025 р. по 17.03.2026 р. у розмірі 7 846,49 грн. та інфляційні у розмірі 19 091,43 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним невиконанням вимог Договору виникло зобов`язання повернути Ппозивачу суму основної оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.

Відповідно до п.5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Приписами абзацу 8 пункту 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу визначено, що у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема не створення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Судом встановлено, що кошти мікрогранту зараховано на рахунок Відповідача 26.07.2024 року. Отже, шестимісячний термін виконання обов`язкової умови Договору про надання мікрогранту в частині створення отримувачем робочих місць становить період з 27.07.2024 року по 27.01.2025 року, а тому обов`язок по поверненню коштів мікрогранту відповідно до умов Порядку настав 28.01.2025 року. З таких підстав, граничним місячним терміном для повернення коштів є 28.02.2025 року.

Враховуючи те, що місячний термін для повернення коштів нерозривно пов`язаний з кінцевою датою створення робочих місць (27.01.2025 року), а його закінчення припадає на 28.02.2025 року інфляційні втрати та 3% річних слід нараховувати з 01.03.2025 року.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період з 01.03.2025 року по 17.03.2026 року у розмірі 19 091,43 грн вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 зроблено наступні висновки:

«Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке, касаційний суд вважає за доцільне роз`яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн.), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу " і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Суд зазначає, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 Цивільного кодексу України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.

Отже, при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).».

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 01.03.2025 року по 17.03.2026 р. у розмірі 19 091,43. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича на рахунок уповноваженого банку - Акціонерного товариства «Ощадбанк» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 249 880, 00 грн., а на корить Хмельницького обласного центру зайнятості - 3% річних у розмірі 7 846,49 грн, інфляційні у розмірі 19 091,43 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Хмельницького обласного центру зайнятості - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (АТ "Ощадбанк", рахунок отримувача: IBAN НОМЕР_2 , код отримувача 00032129) кошти мікрогранту у розмірі 249 880 (двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят ) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Орла Руслана Руслановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Хмельницького обласного центру зайнятості (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ПРОВУЛОК ШЕВЧЕНКА, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 03491381) 3% річних у розмірі 7 846 (сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 49 коп., інфляційні витрати у розмірі 19 091 (дев`ятнадцять тисяч дев`яносто одна) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 3 321 (три тисячі триста двадцять одна) грн. 82 коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08 червня 2026 року.

Суддя О.В. Чинчин