Рішення № 137273610, 09.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2026Справа № 910/12058/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ"

про розірвання договору поставки

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ"

про стягнення неустойки в розмірі 945 732,17 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" (далі - відповідач, Підприємство) про розірвання договору поставки № ДП/7/33 від 01.01.2025.

Ухвалою суду від 30.09.2025 була прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження в справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 30.10.2025.

16.10.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву.

17.10.2025 (сформовано 22.02.2025) через систему "Електронний суд" Підприємством був поданий зустрічний позов про стягнення неустойки в розмірі 945 732,17 грн з яких 576 28,24 грн - штраф за порушення строків поставки товару, 165 000,00 грн - штраф за неповідомлення про неможливість виконання замовлень та 204 303,93 грн - пеня за порушення строків поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" про стягнення неустойки в розмірі 945 732,17 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" про стягнення неустойки в розмірі 945 732,17 грн об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/12058/25 та призначено підготовче засідання у справі на 24.11.2025.

14.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

За наслідками судового розгляду справи № 910/12058/25 судом було ухвалено рішення від 29.12.2025, яким первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" про розірвання договору поставки задоволений, а саме: розірваний договір поставки № ДП/7/33 від 01.01.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" 3 028,00 грн судового збору. У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" про стягнення неустойки в розмірі 945 732,17 грн відмовлено повністю, а судові витрати, пов`язані з розглядом зустрічного позову покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ".

20.04.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2025, яке набрало законної сили 17.04.2026 Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ про примусове виконання судового рішення.

28.05.2026 через систему «Електронний суд» Товариством до суду була подана заява про ухвалення додаткового рішення.

01.06.2026 Підприємством через систему «Електронний суд» були подані письмові заперечення на заяву позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами частин 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" про розірвання договору поставки № ДП/7/33 від 01.01.2025 задоволений.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн Товариство посилається на те, що факт надання правової допомоги підтверджується наступними документами: договір № 01-07/2025 про надання правничої допомоги від 23.07.2025, укладений між Адвокатом Носовим Романом Вікторовичем та ТОВ «ПРОФІМАРКЕТ», інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 433 від 14.08.2025 на суму 10 000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги № 1613422 від 13.08.2025.

Суд відзначає, що у розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21.

Водночас у частинах п`ятій - сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Наведені висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22.

Судом враховані заперечення Підприємства щодо ухвалення додаткового рішення, однак критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Наведені в запереченнях доводи Підприємства спростовуються, зокрема, тим, що умовами договору № 01-07/2025 про надання правничої допомоги від 23.07.2025 передбачено фіксований розмір гонорару - 10 000,00 грн за надання правової допомоги без вказівки на номер судової справи.

З огляду на вказане, керуючись принципом розумності, враховуючи критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), суд дійшов висновку що розмір витрат у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованим та відповідає ознакам «справедливої сатисфакції».

З огляду на вказане, керуючись приписами статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" має бути покладено обов`язок відшкодування Товариству 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 73-80, 86, 123-129, 236-244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЧІ" (Україна, 03151, місто Київ, вул.Ушинського, будинок 40, корпус 302, офіс 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44885114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАРКЕТ" (Україна, 07620, Київська обл., Броварський р-н, село Великий Крупіль, вул.Київський шлях, будинок 50; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38043192) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ