Ухвала суду № 137273191, 09.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

09 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/337/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

за участю секретаря судового засідання: Бугайова І. В.

під час розгляду у закритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод"

до Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"

про стягнення 867 434,66 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Гостинський П. В. (у порядку самопредставництва)

від відповідача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області (далі - Суд) ухвалою від 01.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд у закритому засіданні за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою Суду від 21.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.06.2026 р. о 14:15.

09.06.2026 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву.

У судове засідання 09.06.2026 р. не прибув представник АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (далі - відповідач) та не повідомив про причини неявки.

Відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання шляхом надсилання ухвали в його електронний кабінет. Ухвала була отримана 22.05.2026 р. о 19:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо проведення судового засідання за відсутності відповідача.

За таких обставин Суд керуючись п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України вирішив проводити розгляд справи за відсутності відповідача.

Крім того, представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дійшов висновку, що відсутні підстави для поновлення строку для подання відзиву з огляду на таке.

Статтею 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч.8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ухвали від 01.04.2026 Суд встановив відповідачу строк для надання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі є 02.04.2026.

Таким чином, відзив на позов мав бути поданий відповідачем у строк до 17.04.2026 включно.

Згідно з положеннями статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Отже, наведені норми пов`язують можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Із правового аналізу норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

За результатом оцінки, викладених у клопотанні доводів щодо причин пропуску строку на подання відзиву на позов у встановлений строк, Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання відзиву на позов у цій справі та/або неможливості його подання раніше зазначеної дати, не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення заявника та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо подання відзиву на позов у встановлений законом строк.

Оцінюючи наведені відповідачем причини пропуску строку на подання відзиву, Суд виходить з того, що зміна керівника юридичної особи, необхідність пошуку та залучення адвоката є обставинами організаційного характеру, які належать до сфери внутрішньої діяльності відповідача та не свідчать про об`єктивну неможливість подати відзив у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зазначає, що відповідач як юридична особа зобов`язаний належним чином організувати здійснення своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі забезпечити представництво своїх інтересів у суді.

Водночас Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У цьому випадку наведені відповідачем причини мають організаційний характер і не підтверджують об`єктивної неможливості подати відзив у встановлений судом строк, тому їх визнання поважними без належного доказового підтвердження суперечить принципу правової визначеності та належному порядку здійснення господарського судочинства.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем причини не є поважними та не підтверджують наявності підстав для поновлення строку на подання відзиву.

Таким чином, наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву.

Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що відзив на позовну заяву подано після закінчення встановленого судом процесуального строку, а підстави для його поновлення відсутні, таким чином відзив на позовну заяву підлягає залишенню без розгляду.

Суд наголошує, що за встановлених обставин залишення відзиву без розгляду не є проявом надмірного формалізму, оскільки відповідач мав достатній процесуальний строк для подання відзиву, був належним чином повідомлений про такий строк, однак подав відзив після його спливу та не довів поважності причин пропуску. Натомість прийняття такого відзиву без належного обґрунтування причин пропуску строку призвело б до невиправданої гнучкості у застосуванні процесуальних строків та порушення принципу правової визначеності.

У судовому засіданні Суд заслухав вступне слово представника позивача та дослідив наявні в матеріалах справи докази.

09.06.2026 р. о 14:28 під час судового засідання через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача зазначив, що це клопотання подане з метою затягування розгляду справи та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 43 ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд враховує, що клопотання про відкладення розгляду справи подано відповідачем безпосередньо під час судового засідання, без наведення обставин, які об`єктивно перешкоджали завчасному повідомленню суду про неможливість участі у засіданні, а також без належного доказового підтвердження поважності причин неявки. Зазначене свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами та спрямованість таких дій на затягування розгляду справи.

За таких обставин Суд визнав подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи зловживанням процесуальними правами та відмовив у його задоволенні.

Закінчивши з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, з метою належної підготовки учасників справи до судових дебатів Суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні.

Керуючись ст. 43, 118, 119, 120, 202, 216, 234, 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" про поновлення строку для подання відзиву відмовити.

2. Відзив на позовну заяву залишити без розгляду.

3. Оголосити перерву у судовому засіданні до 17 червня 2026 р. о 12:15, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, зал судових засідань № 207.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 ГПК України.

4. Копію ухвали направити відповідачу в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та може бути оскаржена в частині відмови у поновленні пропущеного процесуального строку до Північно- західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України та суду в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ https://zt.arbitr.gov.ua

Суддя С. НЕСТЕРЧУК