Ухвала суду № 137272915, 01.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

01.06.2026м. Дніпро№ 904/2302/24

Суддя Ніколенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Віко" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ", м. Дніпро

до Відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Відповідача-2: Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Відповідача-3: Приватного підприємства "Віко", м. Дніпро

Відповідача-4: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Дніпровської міської ради, м. Дніпро

За участю Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро

про визнання недійсним рішення; визнання недійсним погодження на розміщення реклами; визнання недійсними пунктів договору; зобов`язання вчинити певні дії; стягнення збитків

Представники:

Від позивача: Крюкова Д.О. (в залі суду) - довіреність № б/н від 25.02.2026.

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: Керекеша С.М. (в залі суду) - витяг з ЄДР

Від відповідача-3: Мудра І.А. (в залі суду) - довіреність № б/н від 17.06.2024

Від відповідача-4: не з`явився

Прокурор: не з`явився

Від третьої особи: Риженко М.С. (в залі суду) - витяг з ЄДР

СУТЬ СПОРУ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Відповідача-2: Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, Відповідача-3: Приватного підприємства "Віко" про визнання недійсним рішення; визнання недійсним погодження на розміщення реклами; визнання недійсними пунктів договору; зобов`язання вчинити певні дії; стягнення збитків.

Рішенням суду від 09.12.2024 позов задоволено у повному обсязі.

Додатковим рішенням суду від 23.12.2024:

- стягнуто з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" витрати на правову допомогу у сумі 27 100 грн. та витрати на проведення експертизи у сумі 79 968,77 грн.;

- стягнуто з Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" витрати на правову допомогу у сумі 23 600 грн;

- стягнуто з Приватного підприємства "Віко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" витрати на правову допомогу у сумі 22 600 грн.;

- у задоволенні решти вимог заявника відмовлено.

Додатковим рішенням суду від 24.12.2024 стягнуто з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 059 800 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 (судді: Чередко А.Є., Мороз В.Ф., Іванов О.Г.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" збитків у вигляді сплати штрафних санкцій за невиконання договорів у сумі 25 182 045,00 грн., у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги; в решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 залишено без змін; додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 змінено шляхом здійснення розподілу судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог; викладено другий абзац резолютивної частини додаткового рішення від 23.12.2024 у такій редакції:

"Стягнути з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код 37988155, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" (код 42526994, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) витрати на правову допомогу у розмірі 25 492,05 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 56 244,52 грн.";

в решті додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 залишено без змін;

додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 змінено шляхом здійснення розподілу судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог;

викладено перший абзац резолютивної частини додаткового рішення від 24.12.2024 у такій редакції:

"Стягнути з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 04052092; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) суму судового збору у розмірі 745 390,27 грн".

Постановою Верховного Суду від 03.02.2026 по справі № 904/2302/24 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" залишено без задоволення.

Касаційні скарги Приватного підприємства "Віко", Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задоволено частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі № 904/2302/24 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з бюджету Дніпровської міської територіальної громади через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" збитків у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди).

Справу № 904/2302/24 у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

У решті постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі № 904/2302/24 залишено без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 у справі №904/2302/24 скасовано.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №904/2302/24, 13.05.2026 видано накази про примусове виконання.

Разом з тим, 20.03.2026 на адресу суду надійшла заява Приватного підприємства "Віко" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2302/24 про зобов`язання Приватного підприємства "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994; місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах, наданих Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ на підставі договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, який рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі № 904/9036/21 визнано укладеним між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, та договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах від 01.04.2020 № 1, укладеного між Комунальним підприємством Дніпротранскомплекс Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2026, заяву Приватного підприємства "Віко" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2302/24, передано на розгляд судді Ніколенку М.О.

Ухвалою суду від 13.05.2026 прийнято заяву Приватного підприємства "Віко" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2302/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.05.2026.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкладено розгляд заяви Приватного підприємства "Віко" на 01.06.2026.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ЗАЯВНИКА.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що, Відповідно до висновків суду першої інстанції, перешкодами Позивачу слугували укладені договори між Відповідачами та погодження на розміщення реклами видані органами місцевого самоврядування, які в цьому ж рішенні визнані протиправними та недійсними.

Отже, за твердженням заявника, ПП "Віко" не чинить перешкод у користуванні ТОВ «Сілл РТ» місцями на зупиночних комплексах, які перебувають у комунальній власності, для розташування реклами (рекламних засобів), на підставі визнаного укладеним у судовому порядку договору між КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР та ТОВ «Сілл РТ» у справі № 904/9036/21.

Крім того, як вказав заявник, як встановлено судами всіх трьох інстанцій по даній справі, єдиною перешкодою яка нібито існувала є визнані цими же судами пункти договору та погодження. А отже, фактично жодної перешкоди у ТОВ "Сілл РТ" не має, а тому наказ виданий на примусове виконання даного пункту рішення є таким, що не підлягає виконанню.

ПП «Віко», за його твердженням, добровільно виконало рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 р. по справі № 904/2302/24 та демонтувало власними силами рекламу (рекламні засоби), розміщеної на зупиночних комплексах за зазначеними в рішенні адресами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 у справі № 904/2302/24.

Позивач зазначив, що відповідачем-3 не надано до суду належних та допустимих доказів демонтажу реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за усіма спірними адресами.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Статтею 129 - 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 904/4083/18.

Так, слід зауважити, що, відповідно до рішення суду у справі № 904/2302/24 та наказу, виданого на виконання цього рішення,

Приватне підприємство "Віко" було зобов`язано усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах саме шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за адресами згідно з переліком.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Сімнадцятого жовтня дві тисячі дев`ятнадцятого року набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, з наданих відповідачем-3 до матеріалів справи доказів неможливо встановити незаперечний факт виконання Приватним підприємством "Віко" рішення суду у справі №904/2302/24 про зобов`язання останнього усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах саме шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за усіма без виключень адресами згідно з переліком.

А отже, відповідачем-3 не доведено належними та допустимими доказами факту припинення його зобов`язання з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 у справі № 904/2302/24.

Тому, у задоволенні заяви Приватного підприємства "Віко" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 у справі № 904/2302/24 - слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Віко" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 у справі № 904/2302/24 про зобов`язання Приватного підприємства "Віко" (код 24429736; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40 Б) протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ (код 42526994; місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А) у тимчасовому користуванні місцями на зупиночних комплексах, наданих Товариству з обмеженою відповідальністю Сілл РТ на підставі договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах, який рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2022 у справі № 904/9036/21 визнано укладеним між Комунальним підприємством Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, та договору про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зупиночних комплексах від 01.04.2020 № 1, укладеного між Комунальним підприємством Дніпротранскомплекс Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілл РТ, шляхом демонтажу за власний рахунок реклами (рекламних засобів), розміщеної на зупиночних комплексах за адресами:

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 73 Д;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 97 Б;

- вул. Набережна Заводська, навпроти буд. 133;

- у районі просп. Олександра Поля, буд. 78;

- Запорізьке шосе, біля буд. 63;

- вул. Панікахи, біля буд. 7;

- вул. Панікахи, біля буд. 2;

- бульв. Слави, біля буд. 46 А;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 48;

- вул. Маршала Малиновського, біля буд. 6;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 36;

- вул. Маршала Малиновського, навпроти буд. 2;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 102 Д;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 86 Д;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 44/3;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 26;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 10;

- просп. Олександра Поля, біля буд. 115;

- вул. Гоголя, біля буд. 1;

- вул. Січеславська Набережна, біля буд. 37;

- вул. Глинки, біля буд. 12;

- пл. Успенська, біля буд. 16/1;

- вул. Володимира Мономаха, біля буд. 15;

- вул. Панікахи, біля буд. 28 Д;

- вул. Глинки, біля буд. 15;

- вул. Глинки, біля буд. 19;

- просп. Петра Калнишевського, біля буд. 34 А;

- просп. Гагаріна, біля буд. 105;

- просп. Слобожанський, біля буд. 1 Ж;

- просп. Гагаріна, біля буд. 171;

- просп. Героїв, біля буд. 12;

- вул. 20-річчя Перемоги, біля буд. 27;

- вул. Калинова, біля буд. 81;

- Донецьке шосе, біля буд. 2 Ж;

- пров. Парусний, біля буд. 7 Б;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 19;

- вул. Титова, біля буд. 8;

- просп. Слобожанський, біля буд. 87;

- просп. Героїв, біля буд. 37 А;

- просп. Богдана Хмельницького, біля буд. 118 Д;

- вул. Панікахи, біля буд. 15;

- вул. Набережна Перемоги, біля буд. 86 Д;

- вул. Робоча, біля буд. 73;

- просп. Гагаріна, біля буд. 72;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 17;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 34;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 26;

- просп. Дмитра Яворницького, біля буд. 61;

- вул. Робоча, біля буд. 146;

- вул. Центральна, біля буд, 2/4;

- у районі вул. Панікахи, 15;

- у районі пров. Парусного, 12 Б;

- вул. Набережна Заводська, біля буд. 97 Б.

Ухвала набирає законної сили 01.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 08.06.2026.

Суддя М.О. Ніколенко