Ухвала суду № 137272863, 10.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3324/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши матеріали

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал", м. Київ

про стягнення 785985,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 Дніпровська міська рада через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 785985,76 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал", фактично користуючись у період з 30.05.2025 по 02.04.2026 без достатньої правової підстави земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:328:0127, за рахунок Дніпровської міської ради - власника земельної ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування вказаною земельною ділянкою у вигляді орендної плати.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Позовна заява містить майнову вимогу про стягнення 785985,76 грн. Відтак за подання позовної заяви (в електронній формі) у цій справі позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 9431,83 грн (785985,76 х 1,5% х 0,8 = 9431,83).

На підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі позивач надав платіжну інструкцію № 953 (внутрішній номер 510901146) від 25.05.2026 на суму 9431,83 грн.

Утім згідно з довідкою відділу документального забезпечення (канцелярії) господарського суду № 115/26 від 05.06.2026 указаний платіжний документ був використаний в іншій справі, а саме № 904/2572/26, вх. № 4-2182/26 від 18.05.2026 (суддя Дупляк С.А.).

Як убачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою від 01.06.2026 у справі № 904/2572/26 суд повернув позовну заяву з доданими до неї документами заявнику.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відсутність клопотання позивача станом на цей час до суду про повернення судового збору у справі № 904/2572/26 не гарантує неподання ним такого клопотання в майбутньому.

Тому у разі прийняття судом платіжної інструкції № 953 від 25.05.2026 на суму 9431,83 грн як належного доказу сплати судового збору за подання позову у справі № 904/3324/26 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений законного права подати клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/2572/26.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22.

Відтак заявник/позивач, коли повторно подає позов, має сплатити судовий збір за його розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви (див. постанову Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23).

Отже, платіжна інструкція № 953 від 25.05.2026 на суму 9431,83 грн про сплату судового збору за подання позову у справі № 904/2572/26 не може бути прийнята судом на підтвердження сплати судового збору у справі № 904/3324/26, оскільки існує механізм повернення судового збору, визначений Законом України "Про судовий збір", що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.

Тож доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Викладене не є перешкодою у доступі до правосуддя.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За таких обставин позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 164 ГПК України.

Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу протягом 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду (в копіях - відповідачу, докази надсилання надати суду) доказів сплати судового збору в сумі 9431,83 грн.

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 10.06.2026 й оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Колісник