Рішення № 137271643, 10.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/36310/25

2/760/11254/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 червня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря Скомаровської О.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 42 052,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що Відповідач порушив умови Договору про відкриття кредитної лінії № 1542-4088 від 18.04.2025 року, не повернув суму кредиту та не сплатив у повному обсязі нараховані проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 42 052,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 21 652,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 6 000,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 2 400,00 грн - заборгованість по комісії.

На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в судовому порядку.

22.01.2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.

11.03.2026 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник Позивача в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу без участі представника Позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.

В судовому засіданні 10 червня 2026 року завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 18.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця (веб-сайту https://navse.ua/) укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1542-4088, згідно умов якого Відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн на умовах платності та строковості, строком на 300 днів з дати надання кредиту.

Згідно з умовами договору: базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка - 0,90 % в день; стандартна процентна ставка - 1,00 % в день. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована, яка не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Договір підписаний Відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (A6504), який було надіслано Відповідачу на вказаний ним номер телефону.

Кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн перераховано на картковий рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, через партнера Позивача - ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується довідкою про успішне перерахування платежу на карту отримувача та довідкою про перерахування суми кредиту.

Згідно з умовами договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Всупереч умовам договору, Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, припинив повертати наданий йому кредит, у зв`язку з чим станом на 21.10.2025 року за ним рахується заборгованість у розмірі 42 052,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 21 652,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 6 000,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 2 400,00 грн - заборгованість по комісії, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачу надані.

В свою чергу, Відповідач умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 12000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу та сплати відсотків у встановленому договором розмірі та у повному обсязі не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 21652, 00 грн - суми заборгованості за процентами є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн - заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 6 000,00 грн нараховані Відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) інших платежів за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 6 000,00 грн та заборгованості задоволенню не підлягає.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2400,00 грн комісії, суд зазначає таке.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом з умов договору, комісія за надання кредиту 20,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2400,00 грн (п.4.7.).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Беручи до уваги те, що у договорі не зазначено та позивачем не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 4.7. Договору про надання фінансового кредиту № 13995-10/2025 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2400,00 грн - заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 42 052,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 33 652,00 грн, що становить 80,02 % від ціни позову, отже з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 938,40 грн, що складає 80,02 % від 2 422,40 грн.

Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором, суду не надано.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного кредитного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 33 652,00 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 938,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код за ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1542-4088 від 18.04.2025 року в розмірі 33 652,00 гривень.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код за ЄДРПОУ: 38548598) судовий збір у розмірі 1 938,40 гривень.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

5. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407;

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя: О.Л. Фіцай