Рішення № 137267559, 10.06.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5658/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого батька ОСОБА_2 відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву від 20 жовтня 2025 року та провести виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого батька ОСОБА_2 , яка нарахована на виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/1141/24-а від 13 вересня 2024 року відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність відмови відповідача у призначенні позивачу до виплати пенсії, недоотриманої його батьком у зв`язку зі смертю. Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на неналежне звернення його з відповідною заявою, яку розцінено суб`єктом владних повноважень такою, що подана в порядку Закону України «Про звернення громадян». На думку позивача, відмова у виплаті недоотриманої пенсії померлого батька ухвалена з формальних підстав, під час прийняття якої не надано належної оцінки як обставинам, які зумовили позивача звернутись і такою заявою, так і доданим до неї документам.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано докази у відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав про порушення позивачем порядку звернення із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера батька позивача, у зв`язку з чим така розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Вказуючи на відсутність протиправних дій по відношенню до позивача, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Чернівці 01 липня 1994 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі №600/1141/24-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №241670064772 від 27.10.2023р. про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.10.2023р. про призначення пенсії та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період навчання з 01.09.1980 по 13.07.1983 та період роботи в Російській Федерації з 29.10.1993 по 20.04.1994 та з 22.04.1994 по 10.03.1995, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.07.1983.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів та не заперечується сторонами, батько позивача ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як отримувач пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, на виконання рішення суду у справі №600/1141/24-а ОСОБА_2 призначено пенсію, а з січня 2025 року проводились відповідні її нарахування. Сума боргу, нарахована відповідно до рішення суду за період з 23 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року, складала 100710,83 грн, яку включено до Реєстру судових рішень.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Департаментом надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради 04 серпня 2025 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою від 02 жовтня 2025 року про здійснення виплати недоотриманої пенсії батька, яка належала йому по місяць його смерті включно, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 20 жовтня 2025 року №5136-5116/К-17/8-2400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що внесення відомостей про спадкоємців до Реєстру судових рішень відбувається лише у разі звернення у встановленому законом порядку з відповідними документами, що визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1. При цьому вказаним Порядком не передбачено іншого способу подання заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Відповідно, подана позивачем заява від 02 жовтня 2025 року розглянута згідно Закону України «Про звернення громадян».

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені та врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 52 Закону №1058-IV встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за 1566/11846 (далі Порядок №22-1 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, згідно абзацу першого пункту 1.1 Розділу І Порядку №22-1 заява, зокрема, про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

В абзаці другому пункту 1.1 Розділу І Порядку №22-1 зазначено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1.8 Розділу І Порядку №22-1 днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Розділ IV Порядку №22-1 регулює порядок приймання, оформлення та розгляд документів.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 4.1 Розділу IV Порядку №22-1 заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 Розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Абзацами 2-3 пункту 4.3 Розділу IV Порядку №22-1 унормовано, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Згідно з пунктом 4.7 Розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, з наведеного слідує, що у разі звернення члена сім`ї померлого пенсіонера із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсійний орган зобов`язаний діяти згідно вказаного Порядку №22-1, зокрема, розглянути подану заяву та прийняти рішення за результатами її розгляду. Указаними приписами передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера: про виплату або про відмову у виплаті недоотриманої пенсії.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було розглянуто у відповідності до вимог Порядку №22-1 подану позивачем заяву про виплату недоотриманої пенсії батька у зв`язку зі смертю.

Фактично, пенсійним органом не приймалося мотивоване рішення ні про призначення, ні про відмову у призначенні позивачу виплати недоотриманої його батьком пенсії у зв`язку зі смертю, що свідчить про недотримання встановленого законодавством порядку вирішення такого питання.

Отже, суб`єкт владних повноважень у спірних відносинах діяв не у спосіб, встановлений законодавством.

Аналогічної позиції у подібних відносинах щодо неналежного розгляду заяви особи про перерахунок пенсії без ухвалення пенсійним органом відповідного рішення у відповідності до Порядку №22-1 також дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 16 вересня 2024 року (справа №600/1720/24-а), від 19 листопада 2024 року (справа №600/2137/24-а), від 27 березня 2025 року (справа №600/2170/24-а), від 18 серпня 2025 року (справа №600/44/25-а) та ін.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі №537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі №541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

У постанові від 22 липня 2025 року по справі №580/710/24-а Верховний Суд вказав, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком №22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами позову про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не прийняло жодного рішення за результатом розгляду заяви позивача про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю батька, відмовивши у розгляді такої заяви з причин неналежного її подання, що з огляду на наведені вище висновки Верховного Суду є формальною підставою, оскільки, на переконання суду, зміст заяви ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року є чітким, зрозумілим і таким, що дає змогу оцінити намір заявника (в даному випадку таким є вирішення питання про призначення позивачу до виплати недоотриманої його батьком пенсії у зв`язку зі смертю).

Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 жовтня 2025 року №5136-5116/К-17/8-2400/25 не містить жодних відомостей щодо поставлених позивачем питань у його заяві від 02 жовтня 2025 року. Фактично, такі питання відповідачем не були вирішені, інформацію саме про наявність або відсутність правових підстав для виплати недоотриманої батьком пенсії у зв`язку зі смертю позивачу не було надано. Відповідно, таким лист пенсійного органу не може вважатись належним результатом розгляду поданої позивачем заяви з наданням обґрунтованої відповіді по суті заданих питань.

Враховуючи неналежний розгляд відповідачем заяви позивача про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю його батька, тобто відповідач діяв не у спосіб, встановлений законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду указаної заяви із зобов`язанням розглянути її у відповідності до Порядку №22-1.

Водночас суд не оцінює надані позивачем до заяви від 02 жовтня 2025 року документи, на підставі яких, на його думку, відповідач зобов`язаний призначити до виплати недоотриману ОСОБА_2 пенсію у зв`язку зі смертю, оскільки такі документи фактично не були предметом розгляду органом, уповноваженим ухвалювати відповідне рішення, яким у даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, і таким документам не надано належної оцінки.

У зв`язку з цим суд зазначає, що позовні вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу виплату недоотриманої його батьком пенсії, нарахованої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/1141/24-а від 13 вересня 2024 року, наразі є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заявлених вимог. При цьому доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не свідчать про законність його дій у спірних відносинах.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 605,60 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 та додані до неї документи і прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за 1566/11846.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.

Повне найменування учасників процесу: позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ); відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.П. Лелюк