Ухвала суду № 137267129, 10.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2026 р. Справа № 520/15396/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук`яненко, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідно до Рішення Великої палати Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України визнано неконституційною, у зв`язку з чим установлений нею тримісячний строк звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних виплат втратив чинність. Позивач вказала, що станом на день звільнення з військової служби, відповідачем не видано довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025, а також не виплачена компенсація за належне, але неотримане речове майно за весь період служби. З огляду на викладене, позивач вважає, що строк звернення до суду з даним позовом ним не пропущено.

З даним твердженням позивача стосовно строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються видачі довідки про вартість речового майна та компенсації за неотримане речове майно, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Частинами 1 та 3 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У силу останньої у часі правової позиції Верховного Суду з питання строку звернення до суду у спорах за вимогами про виплату середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, викладеної у постанові від 22.01.2020р. по справі №620/1982/19, такі вимоги у сфері публічної служби мають заявлятись у строк відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, адже у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Суд відмічає, що вимоги заявника стосовно видачі довідки про вартість не отриманого при звільненні речового майна станом на 19.04.2025 витікають із проходження та звільнення з публічної служби.

Відтак, за загальним правилом до таких вимог підлягає застосуванню строк давності звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, тобто один місяць.

При цьому, суд враховує, що в силу правового висновку постанови Верховного Суду від 19.02.2020р. по справі №802/1677/16-а грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби, не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (чи його складовою). Відтак, на захист права особи на одержання грошової компенсації за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби не може бути поширений режим ст.233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, ОСОБА_1 , 19.04.2025 року виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , яка була переформована у НОМЕР_3 батальйон територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 .

За твердженням позивача, при звільнені з військової служби їй не було надано довідку про вартість речового майна, не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно за весь період служби станом на 19.04.2025 року.

Проте, до суду з даним позовом позивач звернулася лише 08.06.2026 року через систему, "Електронний суд", тобто через 1 рік і 2 місяці після виключення зі списків.

Отже, до суду з даним позовом позивач звернулась поза межами місячного строку, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Отже, з огляду на викладене, позов поданий поза межами строку звернення до суду без заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, що є порушенням ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України і зумовлює залишення позову без руху відповідно до ч. 3 ст. 123, ч. 13 ст. 171 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 123, п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при розгляді даної справи.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позову для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в межах позовного періоду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Марина Лук`яненко