Рішення № 13726705, 08.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 67/190-10

вх. № 11385/4-67

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, паспорт,

відповідача- не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явал Україна" м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Явал Україна" м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківської міської ради, м. Харків про визнання права власності. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на проведені за власні кошти виконало будівництво Трансформаторної підстанції ТП-2253 по проекту П"ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30-Б в місті Харкові, загальна вартість будівництва склала 284223,31 грн., з урахуванням чого просить суд визнати право власності за позивачем на нежитлову будівлю трансформаторної підстанції ТП-2253 у літері "А" по проекту П"ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30-Б в місті Харкові, загальною площею 48,2 кв.м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 грудня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 січня 2011 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 08 лютого 2011 року о 10:30 годині.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини не явки суду не відомі. Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 року М 356/08 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» та згідно договору оренди землі від 17.03.2010 р., Харківська міська рада передала в оренду ТОВ "ЯВАЛ Україна" в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарськаго призначення - землі промисловості, транспорту, та зв"язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за актом приймання-передачі земельної ділянки від 27 серпня 2010 року, земельну ділянку загальною площею 48,2 кв.м., яка знаходиться м. Харків, пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30.

ТОВ „ЯВАЛ УКРАЇНА" (Позивач) за власні кошти виконало будівництво Трансформаторної підстанції ТП - 2253 по проспекту П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30-Б в місті Харкові.

Будівництво вищезазначеної нежитлової будівлі було здійснено позивачем без належного дозволу.

Відповідно до вимог чинного законодавства КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 09.10.2009 проведено технічну інвентаризацію нежилої будівлі. Відповідно до технічного паспорту загальна площа приміщень одноповерхової не житлової будівлі трансформаторної підстанції складає 48,2 м .

09.10.2009 р. КП "Харківським міськБТІ" було виготовлено технічний паспорт на трансформаторну підстанцію ТП-2253, загальною площею 48,2 кв.м. по проспекту П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30 Б м.Харкові.

Будівництво виконувалось відповідно до проектної документації на відповідність виданим технічним умовам Харківських міських електричних мереж для енергозабезпечення ТОВ „ЯВАЛ УКРАЇНА". Будівництво провадилось ЗАТ „Витязь" на підставі договору підряду. Вартість будівництва складає 284223,31 грн.

Згідно договору №2/611 від 11.11.2009 року про технічне обслуговування, Акціонерна компанія АК "Харківобленерго" (виконавець) та ТОВ "ЯВАЛ Україна", замовник передає в тимчасове технічне обслуговування Виконавцю таке електроустаткування: ТП2253, КЛ 10 кВ РП2060-ТП2253, КЛ 10 кВ ТП2053-ТП2283. згідно п.2 Договору електроустаткування, належить замовникові.

Згідно дозволу на включення електроустаткування від 04.07.05р. проведена документація та проведено обстеження на право подачі напруги електроустаткування ТОВ "ЯВАЛ Україна" розміщеної за адресою: пр.50 рокув ВЛКСМ,30.

Згідно Акту робочої комісії про готовність до підключенню від 09.06.2005 року, проведено перевірку готовності до підключення ТП2253, КЛ 10 кВ РП2060-ТП2253, КЛ 10 кВ ТП2053-ТП2283.

Згідно Акту-допуску №1117 на введення в експлуатацію електроустановки, згідно висновку, на підставі наданої документації, обстеження електроустаткування, відповідає вимогам "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" і УПЕ.

У відповідності з Рішенням Виконавчого комітету від 08.12.2009 року № 244/24, було призначено трансформаторній підстанції ТОВ "ЯВАЛ Україна", розташованій по пр.П"ятдесятиріччя ВЛКСМ,30 - поштову адресу - "пр.П"ятдесятиріччя ВЛКСМ,30-Б"

Згідно вищезазначеного, технічний стан трансформаторну підстанцію ТП-2253, загальною площею 48,2 кв.м. по проспекту П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30 Б м.Харкові задовільний, достатній для подальшої експлуатації. Експлуатація не суперечить будівельно-технічним протипожежним та санітарно-гігіенічним вимогам. Зовнішній огляд приміщень та фасадів будівлі не виявив наявності ушкоджень та деформації несучих та обгороджуючих конструкцій та відхилень від архітектурно-будівельних норм. Застосовувані матеріали та розміри конструктивних елементів мають достатню міцність та відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Ступінь зношування перетинів несучих та обгороджуючих конструкцій не перевищує гранично припустимих.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом та право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Відповідно до ч.1 та ч. 4 статті 147 Господарського кодексу України майнові права субєктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права субєкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Крім того, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено: житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

Згідно п.1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюсту від 07.02.2002 р. № 7/5 (далі - Положення), реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивача (здійснення самочинного будівництва). З урахуванням цього, сплачене позивачем державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1700 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, ч.2 ст. 328, ст.ст. 331, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯВАЛ УКРАЇНА" (61038, м.Харків, проспект 50 років ВЛКСМ, 30, р/р 26004996105779 ф-л ЗАТ "ПУМБ" м.Харкова, МФО 350385, код ЄДРПОУ 30988447) на нежитлову будівлю трансформаторної підстанції ТП-2253 у літері "А" по проекту П"ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30-Б в місті Харкові, загальною площею 48,2 кв.м.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 67/190-10 складено та підписано 09.02.2011 року.