Рішення № 137266969, 10.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

10.06.2026 р. справа №520/9610/26 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб`єкт владних повноважень, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління)провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги: 1) визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області у непроведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період: з 07.11.2015 по 14.02.2025 включно; 2) зобов`язати ГУНП в Харківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період: з 07.11.2015 по 14.02.2025 включно; 3) визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 30.06.2023 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення; 4) зобов`язати ГУНП в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 30.06.2023 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та виплатити різницю між отриманою сумою та сумою, нарахованою та виплаченою ОСОБА_1 .

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що орган публічної адміністрації вчинив протиправну бездіяльність з приводу невиплати доплати за несення служби в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби за період: з 07.11.2015 по 14.02.2025; доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за період з 12.03.2020 до 30.06.2023.

Відповідач із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що додаткова доплата за постановою КМУ № 375 нараховується лише тим поліцейським, які у період карантину фактично виконували визначені Порядком №2165 функції із забезпечення життєдіяльності населення та мали безпосередній контакт із населенням, що підтверджується персональними переліками, рапортами і первинними документами, тоді як ОСОБА_1 у період з 01.12.2020 по 30.06.2023 до виконання таких завдань не залучалась, відповідні документи щодо неї до фінансового підрозділу не подавались, а доплата за окремі періоди, коли вона відповідала встановленим критеріям, була виплачена у повному обсязі. Крім того, виплата такої доплати здійснюється виключно в межах та за рахунок спеціально виділених бюджетних асигнувань із фонду боротьби з COVID-19. Також відповідач зазначає, що підстав для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 14.02.2025 немає, оскільки згідно з книгами нарядів та інформацією ХРУП № 3 позивач службу у нічний час фактично не несла, довідки обліку несення служби у нічний час до УФЗБО ГУНП не надходили, а єдина підтверджена доплата за жовтень 2020 року була виплачена.

Суд, вивчивши доводи усіх наявних у справі документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник з 07.11.2015р. по 14.02.2025р. проходив публічну службу у лавах Національної поліції України, зокрема: з 07.11.2015 по 11.02.2016 на посаді старшого інспектора Дзержинського відділу поліції (м. Харків) ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 07.11.2015 № 44 о/с); з 11.02.2016 по 20.12.2016 на посаді старшого інспектора Дзержинського відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м. Харків) (наказ ГУНП в Харківській області від 11.02.2016 № 41 о/с); з 20.12.2016 по 20.01.2021 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 20.12.2016 № 570 о/с); з 20.01.2021 по 18.03.2021 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 20.01.2021 № 18 о/с); з 18.03.2021 по 14.02.2025 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 18.03.2021 № 188 о/с).

Наказом ГУНП в Харківській області від 14.02.2025 №67 о/с заявника було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 14.02.2025р.

За викладеним у позові твердженням заявника протягом періоду часу з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року суб`єкт владних повноважень взагалі не призначав, не обчислював та не виплачував додаткову доплату у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375.

За твердженнями відповідача заявник не залучався до виконання обов`язків пов`язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, SARS-CoV-2, внаслідок виконання яких мав безпосередній контакт з населенням, а виконання посадових обов`язків за займаною посадою не було спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2.

Відповідно до листа т.в.о. начальника ХРУП №3 ГУНП в Харківській області полковника поліції Сергія Гончарова від 27.04.2026 № 138464-2026 колишній старший дільничний офіцер поліції СДОП відділу превенції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, в окремі періоди за що їй було виплачено додаткову доплату на період дії карантину, а саме: з березня 2020 по листопад 2020 року, січень та лютий 2021 року. У зазначені у запиті періоди, а саме: з 01 грудня по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 року, ОСОБА_1 не відповідала критеріям визначеним у положенні п. 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, тому інформація відсутня. В період з 1 грудня 2020 року до 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 ОСОБА_1 не залучалась до несення служби яка відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165. Тому у цей період ОСОБА_1 не подавались рапорти про виконання обов`язків з метою забезпечення життєдіяльності населення на період дії карантину для виплати їй додаткової доплати до грошового забезпечення. Як наслідок, до УФЗБО ГУНП в Харківській області за вищезазначені періоди персональні переліки працівників для нарахування та виплати вказаної доплати до грошового забезпечення, до яких була б включена ОСОБА_1 , не подавались, оскільки остання обов`язки, які підпадали під пункт 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, не виконувала. У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф 24.02.2022, указом президента України № 64/2022 було введено воєнний стан на території країни, а також були скасовані всі масові заходи, що були підставами для нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину, тому ОСОБА_1 , як і інші поліцейські, у період з 24.02.2022 по 31.07.2023 не виконувала обов`язки по забезпеченню життєдіяльності населення, внаслідок яких мала безпосередній контакт з населенням.

Крім того, у період з 07.11.2015 по 30.09.2020 та з 01.11.2020 по 14.02.2025 ОСОБА_1 , згідно книги нарядів ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, службу у нічний час не несла. В довідки обліку несення служби у нічний час ОСОБА_1 включена не була, оскільки службу в добових нарядах не несла.

Згідно з довідкою про грошове забезпечення за 2020р. заявнику у жовтні було виплачено доплату за службу у нічний час у розмірі 60,36 грн.

Відповідно до наданої УФЗБО ГУНП в Харківській області інформації від 27.04.2026 № 139074-2026 ОСОБА_1 , згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375, додаткова доплата до грошового забезпечення у спірний період виплачувалась в окремі періоди, а саме: за березень 2020 року у розмірі 4077,40 грн; за квітень 2020 року у розмірі 6 109,30 грн; за травень 2020 року у розмірі 3873,53 грн; за червень 2020 року у розмірі 6 595,16 грн; за липень 2020 року у розмірі 6 572,05 грн; за серпень 2020 року у розмірі 1 918,65 грн; за вересень 2020 року у розмірі 4 428,69 грн; за жовтень 2020 року у розмірі 6 643,04 грн; за листопад 2020 року у розмірі 6 612,85 грн; за січень 2021 року у розмірі 2 992,06 грн; за лютий 2021 року у розмірі 703,77 грн.

Не погодившись із повнотою оплати часу поліцейської служби в частині додаткової доплати у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375, доплати за службу у нічний час, заявник ініціював даний спір.

Надаючи оцінку обставинам спірних правовідносин та відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач є суб`єктом владних повноважень.

Тому на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється дія ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється і дія ч.2 ст.2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом; учасники суспільних відносин не повинні здобувати вигоду у будь-якій формі з діянь, котрі не відповідають основоположним засадам суспільно-правового ладу України.

Суспільні відносини з приводу отримання публічними службовцями винагороди за публічну службу унормовані, насамперед, приписами ч.1 ст.43, ч.7 ст.43 Конституції України, Законом України від 15.11.1996 №504/96-ВР "Про відпустки" (далі за текстом - Закон №504/96-ВР), Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі за текстом - Закон № 3551-ХІІ), Законом України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі за текстом - Закон №580-VIII), Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799; далі за текстом - Порядок № 260).

Закон №580-VІІІ визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VІІІ).

Прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті служби у поліції.

Суд відмічає, що згідно з ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі за текстом постанова КМУ №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 запроваджено такий платіж як доплата за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

На реалізацію приписів ст.94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови КМУ №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260; далі за текстом - Порядок №260).

Згідно п.3 Розділу І вказаного Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

За п.11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Зі змісту наведеного пункту слідує, що несення служби у добовому наряді безумовно поглинає нічний час (як проміжок з 22:00год. однієї календарної дати до 06:00год. наступної календарної дати) і складає 8 годин за одне чергування.

З приєднаних до справи копій документів слідує, що у період з 07.11.2015 по 30.09.2020 та з 01.11.2020 по 14.02.2025 ОСОБА_1 згідно книги нарядів ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, службу у нічний час не несла. В довідки обліку несення служби у нічний час ОСОБА_1 включена не була, оскільки службу в добових нарядах не несла.

Згідно з довідкою про грошове забезпечення за 2020р. заявнику у жовтні виплачено доплату за службу у нічний час у розмірі 60,36 грн. Доказів протилежного заявником до суду не подано.

Заявником усупереч п.2 ч.5 ст.44, п.4 ч.5 ст.44, ч.2 ст.79, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 КАС України у тексті позову не викладено жодних обставин несення поліцейської служби у нічний час у межах спірних правовідносин та не зазначено якими доказами підтверджуються ці обставини.

Під час розгляду справи судом у порядку ч.4 ст.9 КАС України за власною ініціативою не відшукано джерел здобуття доказів про обставини несення заявником поліцейської служби у нічний час у межах спірних правовідносин.

Тому, суд приходить до переконання про відсутність у заявника порушеного суб`єктивного права за цим епізодом.

Продовжуючи вирішення спору за епізодом нарахування та виплати додаткової доплати за службу в особливих у мовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) суд зазначає, що як то передбачено, п.6 розділу І Порядку №260, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами ) (далі за текстом - Постанова № 211) установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України, котрий тривав протягом усього періоду спірних правовідносин.

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого Постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами пунктів 2-5 Постанови № 375, встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі за текстом - Порядок № 485).

Порядок № 485 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти) (пункт 1 Порядку № 485).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 485, головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Таким чином, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 3) внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.

Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього та реального виконання обов`язків за посадою державної служби забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

На подальший розвиток норм Постанови №375 ГУ НП в Харківській області було видано наказ від 12.11.2020 № 2165, яким деталізовано процедуру призначення доплати за службу в особливих умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375.

Разом з цим, пунктом 3 Порядку № 2165 визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата, а саме:

1) несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) (далі - постанова 641) одну або декілька з наступних функцій: здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (згідно з пунктом 28 постанови 641); виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (згідно з пунктом 31 постанови 641); здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (згідно з пунктом 46-4 постанови 641);

2) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до зеленого, жовтого, помаранчевого та червоного рівнів епідемічних загроз, зокрема: заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках (у пікові години); проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства; контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).

3) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 постанови 375: поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи; святкові та пам`ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування; заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування); поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни.

4) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 постанови 375, статті 5 Закону України Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей, Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 № 1044: проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту); заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних; за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу; рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування; відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти; рейди з перевірки дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу; рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу; проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів; відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов`язків; рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з`ясування умов проживання, складання акту; бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу; заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НПУ); проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібрання пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу); відвідування дитини за місцем проживання для з`ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім`ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту.

Судом встановлено, що заявник у період з 20.12.2016 по 20.01.2021 обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області; з 20.01.2021 по 18.03.2021 обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області; з 18.03.2021 по 14.02.2025 обіймав посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.

Відповідно до листа т.в.о. начальника ХРУП №3 ГУНП в Харківській області полковника поліції Сергія Гончарова від 27.04.2026 № 138464-2026 колишній старший дільничний офіцер поліції СДОП відділу превенції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, в окремі періоди за що їй було виплачено додаткову доплату на період дії карантину, а саме: з березня 2020 по листопад 2020 року, січень та лютий 2021 року. У зазначені у запиті періоди, а саме: з 01 грудня по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 року, ОСОБА_1 не відповідала критеріям визначеним у положенні п. 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, тому інформація відсутня. В період з 1 грудня 2020 року до 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 ОСОБА_1 не залучалась до несення служби яка відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165. Тому у цей період ОСОБА_1 не подавались рапорти про виконання обов`язків з метою забезпечення життєдіяльності населення на період дії карантину для виплати їй додаткової доплати до грошового забезпечення. Як наслідок, до УФЗБО ГУНП в Харківській області за вищезазначені періоди персональні переліки працівників для нарахування та виплати вказаної доплати до грошового забезпечення, до яких була б включена ОСОБА_1 , не подавались, оскільки остання обов`язки, які підпадали під пункт 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, не виконувала. У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф 24.02.2022, указом президента України № 64/2022 було введено воєнний стан на території країни, а також були скасовані всі масові заходи, що були підставами для нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину, тому ОСОБА_1 , як і інші поліцейські, у період з 24.02.2022 по 31.07.2023 не виконувала обов`язки по забезпеченню життєдіяльності населення, внаслідок яких мала безпосередній контакт з населенням.

Відповідно до наданої УФЗБО ГУНП в Харківській області інформації від 27.04.2026 № 139074-2026 ОСОБА_1 , згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375, додаткова доплата до грошового забезпечення у спірний період виплачувалась в окремі періоди, а саме: за березень 2020 року у розмірі 4077,40 грн; за квітень 2020 року у розмірі 6 109,30 грн; за травень 2020 року у розмірі 3873,53 грн; за червень 2020 року у розмірі 6 595,16 грн; за липень 2020 року у розмірі 6 572,05 грн; за серпень 2020 року у розмірі 1 918,65 грн; за вересень 2020 року у розмірі 4 428,69 грн; за жовтень 2020 року у розмірі 6 643,04 грн; за листопад 2020 року у розмірі 6 612,85 грн; за січень 2021 року у розмірі 2 992,06 грн; за лютий 2021 року у розмірі 703,77 грн.

Відповідно до приписів пунктів 17 - 18 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі Постанова № 1236), поточний контроль працівниками Національної поліції, Національної гвардії, державних установ Міністерства охорони здоров`я епідеміологічного профілю, посадовими особами, уповноваженими органами місцевого самоврядування, здійснюється шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції.

З метою здійснення контролю за дотриманням обмежувальних протиепідемічних заходів на вулицях, у парках, інших громадських місцях (громадських будинках і спорудах, закладах громадського харчування, розважальних закладах (нічних клубах), громадському транспорті) працівники Національної поліції, Національної гвардії, посадові особи, уповноважені органами місцевого самоврядування, мають право проводити вибіркову перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, а також довідок про звернення за захистом в Україні, виданих відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а також документів, що підтверджують вакцинацію від COVID-19, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби у випадках, коли це є підставою для незастосування обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених для відповідних рівнів епідемічної небезпеки.

Перевірка чинності COVID-сертифіката здійснюється зазначеними уповноваженими особами з використанням мобільного додатка Порталу Дія або в інших інформаційних системах, засобами яких здійснюється підтвердження його чинності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 р. № 677 "Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 54, ст. 3342).

Відповідно до пункту 1-2 розділу IІ Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом внутрішніх справ України від 28 липня 2017 року № 650 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2022 року № 301) (далі Інструкція №650), завданнями дільничних офіцерів поліції (далі - ДОП) та поліцейських офіцерів громад (далі - ПОГ) є: 1) діяльність, що ґрунтується на принципі взаємодії з населенням на засадах партнерства та має на меті співпрацю з громадянами, громадськими організаціями, установами, підприємствами різних форм власності; 2) взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування, населенням й утвореними відповідно до чинного законодавства громадськими формуваннями з охорони громадського порядку; 3) виконання завдань, спрямованих на дотримання прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 4) вжиття заходів для взяття на превентивний (профілактичний) облік осіб, щодо яких здійснюється превентивна (профілактична) діяльність та внесення відповідної інформації до ЄІС МВС; 5) співпраця з групами реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) щодо застосування превентивних (профілактичних) заходів стосовно осіб, які схильні до вчинення правопорушень та/або перебувають на превентивних (профілактичних) обліках поліції; 6) інформування чергової частини органу (підрозділу) поліції в разі отримання від населення відомостей про осіб, які мають наміри вчинити кримінальні правопорушення або їх учинили, розшукуваних злочинців, осіб, які зникли безвісти; 7) організація та контроль діяльності помічника ДОП, що полягає в плануванні роботи, наданні відповідних доручень та навчанні методиці й тактиці роботи на поліцейській дільниці, перевірці якості, повноти та об`єктивності складених ним матеріалів; 8) підтримання професійного рівня шляхом навчання в системі службової підготовки та самопідготовки; 9) здійснення досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання.

Обов`язки та основні напрями діяльності ДОП та ПОГ: 1) здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень; 2) виявлення причин та умов, що призводять до вчинення кримінальних та/або адміністративних правопорушень, ужиття у межах компетенції заходів для їх усунення; 3) ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 4) здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5) у випадках, визначених законодавством, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання; 6) доставляння у випадках і порядку, визначених законодавством, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 7) вжиття всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я, а також особам, які постраждали від торгівлі людьми; 8) вжиття заходів для запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі і його припинення; 9) здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами порядку зберігання і використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система; 10) взаємодія відповідно до законодавства в межах контрольованих прикордонних районів із дільничними інспекторами прикордонної служби щодо проведення превентивних заходів із протидії нелегальній міграції та іншій протиправній діяльності на державному кордоні, отримання інформації про шляхи проникнення та накопичення контрабандних товарів, а також мешканців населених пунктів, розташованих поблизу державного кордону, які здійснюють незаконні операції з переміщення товарів; 11) вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснення приводу у виконавчому провадженні; 12) участь у межах повноважень, передбачених законодавством, у здійсненні заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які звільнилися з установ виконання покарань; 13) провадження превентивної (профілактичної) діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню дітьми кримінальних і адміністративних правопорушень, виявлення причин і умов, які цьому сприяють, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 14) здійснення досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання.

Суд зауважує, що доплата за службу в особливих умовах у порядку Постанови №375 призначається не автоматично у залежності від змісту та обсягу обов"язків за посадою державної служби, а виключно у разі реального щоденного виконання цих обов"язків в окреслених у Постанові №375 умовах.

Суд враховує, що у розумінні приписів Порядку № 1265, Інструкції № 357 та Постанови № 1236, проходження позивачем служби на посаді дільничного офіцеру поліції не виключає особистої, безпосередньої та реальної пов`язанності з постійним (щоденним) здійсненням заходів із забезпечення життєдіяльність населення шляхом безпосереднього контакту з населенням внаслідок виконання своїх обов`язків, що і є підставою для отримання доплати, передбаченої Постановою № 375.

Однак, обставини такої пов"язаності мають бути підтверджені відповідними доказами, приєднаними до матеріалів судової справи.

Самого лише твердження заявника про виконання певної роботи є явно та очевидно недостатнім для визнання факту проходження публічної поліцейської служби в умовах, котрі призводять до набуття права на отримання доплати у порядку Постанови № 375 (у тому числі і у разі незмінності кола обов`язків за посадою державної служби).

Суд відмічає, що згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 стандартами доказування: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Відповідно до листа т.в.о. начальника ХРУП №3 ГУНП в Харківській області полковника поліції Сергія Гончарова від 27.04.2026 № 138464-2026 колишній старший дільничний офіцер поліції СДОП відділу превенції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у період з 01 грудня по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 року не відповідала критеріям визначеним у положенні п. 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165. В період з 1 грудня 2020 року до 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 ОСОБА_1 не залучалась до несення служби яка відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165.

Відповідно до наданої УФЗБО ГУНП в Харківській області інформації від 27.04.2026 № 139074-2026 ОСОБА_1 , згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375, додаткова доплата до грошового забезпечення у спірний період виплачувалась в окремі періоди, а саме: за березень 2020 року у розмірі - 4.077,40 грн; за квітень 2020 року у розмірі - 6.109,30 грн; за травень 2020 року у розмірі - 3.873,53 грн; за червень 2020 року у розмірі - 6.595,16 грн; за липень 2020 року у розмірі - 6.572,05 грн; за серпень 2020 року у розмірі - 1.918,65 грн; за вересень 2020 року у розмірі - 4.428,69 грн; за жовтень 2020 року у розмірі - 6.643,04 грн; за листопад 2020 року у розмірі - 6.612,85 грн; за січень 2021 року у розмірі - 2. 992,06 грн; за лютий 2021 року у розмірі 703,77 грн.

У межах даного спору суд не має підстав для сумнівів у достовірності відомостей цього доказу.

Будь-яких доказів про протилежне заявник до суду не подав.

Тож, за цим епізодом суд визнає недоведеним факт проходження позивачем з 01 грудня по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 року публічної поліцейської служби в умовах реального (а не вірогідно можливого) безпосереднього щоденного контакту з населенням як обов"язкової передумови набуття права на отримання отримання доплати у порядку Постанови № 375.

Заявником усупереч п.2 ч.5 ст.44, п.4 ч.5 ст.44, ч.2 ст.79, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 КАС України у тексті позову не викладено жодних обставин несення поліцейської служби в умовах, котрі призводять до отримання доплати у порядку Постанови № 375 у межах спірних правовідносин та не зазначено якими доказами підтверджуються ці обставини.

Під час розгляду справи судом у порядку ч.4 ст.9 КАС України за власною ініціативою не відшукано джерел здобуття доказів про обставини несення заявником поліцейської служби в умовах, котрі призводять до отримання доплати у порядку Постанови № 375 у межах спірних правовідносин.

Тому, суд приходить до переконання про відсутність у заявника порушеного суб`єктивного права за цим епізодом.

Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст.77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.

У ході розгляду справи не були підтверджені обставини порушення прав та інтересів заявника за рахунок неповної оплати часу служби у публічно-правових відносинах в частині додаткової доплати у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375, обставини порушення прав та інтересів заявника за рахунок неповної оплати часу служби у публічно-правових відносинах (в частині доплати за службу у нічний час).

Оцінивши доводи сторін та добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку орган публічної адміністрації довів додержання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України в частині фінансового забезпечення заявника як поліцейського за епізодом оплати часу служби у публічно-правових відносинах в частині додаткової доплати у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375 та доплати за несення служби в нічний час.

Тому вимоги заявника належить визнати недоведеними, факт порушення публічного права - непідтвердженим, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії); надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував правові механізми, спрямовані на з`ясування об`єктивної істини.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-77, 90, 211, 241-243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко