Рішення № 137266927, 09.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року, м. Харків справа № 520/3654/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344 ) щодо не проведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку з 01 січня 2022 року пенсії за вислугою років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 13.08.2017 року № 657 та № 1155 від 11.12.2019 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344 ) здійснити з 01 січня 2022 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження пенсії максимальним розміром та без обмеження розміру заробітної плати з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка визначена довідкою Офісу Генерального прокурора України № 21-230зп від 18.11.2024 р. з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення праці або виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, премій.

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 13.08.2017 року № 657 та № 1155 від 11.12.2019 року, він має право на перерахунок пенсії, оскільки види грошового забезпечення змінились.

Відповідачем не здійснено перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечення відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII з 28/04/2009 у розмірі 90% від грошового забезпечення.

Згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора № 21-230зп від 18.11.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019, від 26.03.2020 №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу становить: посадовий оклад 63960,00 грн.; надбавка за вислугу років (30 %) 19188,00 грн.; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) 6929,00 грн., 6929,00 грн. Всього 97006,00 грн.

Відповідач листом від 08.01.2025 №759-41015/Г-04/8-2000/25 на звернення позивача відмовив у здійсненні відповідного перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав.

Вважаючи протиправну бездіяльність відповідача, щодо не проведення перерахунку пенсії, відповідно оновленої довідки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Норми права, які застосовує суд та висновки суду

Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025, 25.08.2025-27.08.2025, 15.09.2025-17.09.2025, 13.10.2025-17.10.2025, 30.10.2025-31.10.2025, 03.12.2025-05.12.2025, 06.04.2026-14.04.2026, - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на час призначення позивачу пенсії було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі також Закон №1789-ХІІ).

Згідно із частинами першою, другою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинної на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.

Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені частинами дванадцятою та сімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.

В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави, а саме наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, проте її текст залишився незмінним.

Так, згідно з частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15 липня 2015 року.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина 17 (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено наступні зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру" законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Водночас, судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акту, який визначав би умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури впродовж 2015-2019 років прийнято не було.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.

Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує вимоги статті 22 Конституції України.

Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку пенсій.

Однак, рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

Згідно частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Суд зазначає, що з 13.12.2019 підлягає застосуванню Закон України "Про прокуратуру" у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Заробітна плата працівників прокуратури визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

З 06.09.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою підвищено заробітну плату прокурорів.

Таким чином, з вересня 2017 року відбулося підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури.

З огляду на викладене, суд зазначає, що на час прийняття Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватися Пенсійним фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.

Більш того, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" є чинною та є рішенням уряду про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам", а тому відсутні підстави для її незастосування.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в рішенні від 14.09.2020 у справі №560/2120/20, від 03 серпня 2022 року в справі №460/262/21.

Як вбачається з матеріалів справи, довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-230зп від 18.11.2024 р. видана позивачу Офісом Генерального прокурора саме відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019, від 26.03.2020 №6-р/2020, згідно з якою визначено розмір заробітної плати (грошового забезпечення) позивача за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, який становить 97006,00 грн.

У постанові від 20.01.2021 (справа №560/2120/20) Велика Палата Верховного Суду сформувала првовий висновок, відповідно до якого з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, що набрала чинності 06.09.2017, та довідка Офісу Генерального прокурора № 21-230зп від 18.11.2024 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, є підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Київської міської прокуратури № 21-230зп від 18.11.2024 р. у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.

Суд зазначає, що пунктом 2.24 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» для визначення розміру пенсії за нормами Закону для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Отже, незважаючи на існуючий обов`язок зі здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі отриманої довідки № 21-230зп від 18.11.2024 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області таких дій не вчинено.

При цьому протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити, але не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції.

Щодо визначення дати, з якої підлягає перерахунку пенсія позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача слід з 01.02.2022, оскільки перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, що в даному випадку мало місце 01.01.2022.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2022 на підставі довідки № 21-230зп від 18.11.2024 р. без обмеження пенсії максимальним розміром та без обмеження розміру заробітної плати, яка визначена довідкою Офісу Генерального прокурора України № 21-230зп від 18.11.2024 р. з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення праці або виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, премій, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, суд зазначає, що відповідачем у спірних відносинах не було прийнято рішення про перерахунок призначеної позивачу пенсії на підставі довідки № 21-230зп від 18.11.2024 р., зі змісту якого би вбачалося обмеження максимального розміру пенсії та неврахування всіх складових грошового забезпечення, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені, отже вказана вимога є такою, що спрямована на майбутнє, тоді як з урахуванням положень ст.5 КАС України захисту підлягає порушене право.

Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір, який сплачено позивачем у розмірі 968,96 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку з 01.02.2022 року пенсії за вислугою років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 13.08.2017 року № 657 та № 1155 від 11.12.2019 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-230зп від 18.11.2024 р.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у вигляді судового збору, а саме 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант