Ухвала суду № 137266912, 10.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2026 року Справа № 520/7058/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування податкових повідомлень -рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №2401927-2405-2034-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 22.08.2024;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №1559854-2405-2030-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 04.08.2025;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №1559856-2405-2030-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 04.08.2025;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №1559853-2405-2030-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 04.08.2025;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №1559858-2405-2030-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 04.08.2025;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №2401928-2405-2034-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 22.08.2024;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №1559855-2405-2030-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 04.08.2025;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №1559857-2405-2030-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 04.08.2025;

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.

Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без руху.

Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №2401927-2405-2034-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 22.08.2024 на суму 93366,00 грн та податкове повідомлення-рішення №2401928-2405-2034-UA63120270000028556, винесене ГУ ДПС у Харківській області 22.08.2024 на суму 34350,00 грн.

24.04.2026 до суду надано відзив, в якому зокрема заявлено клопотання про залишення позову без розгляду в частині оскарження податкових повідомлень рішень від 22.08.2024 №№2401927-2405-2034-UA63120270000028556, від 22.08.2024 № 2401928-2405-2034-UA63120270000028556. В обґрунтування вказано, що у даній справі Позивач оскаржує, в тому числі, податкові повідомлення рішення від 22.08.2024. Податкові повідомлення рішення від 22.08.2024 було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника та повернуто в зв`язку із закінченням терміну зберігання 24.10.2024. Шестимісячний строк звернення до суду на оскарження податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС від 22.08.2024 розпочався 24.10.2024 і закінчився 24.04.2025. Разом з тим, з даним адміністративним позовом до суду першої інстанції позивач звернувся лише 27.03.2026, що свідчить про свідоме зволікання з реалізацією позивачем його права на судове оскарження рішень (дій та бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, враховуючи, що строк судового оскарження є обмеженим, в силу положень чинного законодавства.

У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 22.08.2024 відповідно до поштових відправлень направлялись податковим органом на адресу АДРЕСА_2 . Однак ОСОБА_1 у 2022 році змінив адресу свого проживання та з 22.02.2022 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 . Крім того, після початку повномасштабного вторгнення через загрозу для свого життя і здоров`я він був вимушений тимчасово виїхати з Харкова, а тому не знав про направлення йому податковим органом поштового відправлення та не міг їх отримати. Копії даних податкових повідомлень-рішень були отримані представником Даниловича В.І. лише 27 листопада 2025 р.

Суд дослідивши матеріали справи та вказане клопотання зазначає наступне.

Відповідно до п.42.1 та 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно положень п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Дані про місце проживання фізичних осіб є обов`язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно з вимогами статей 63 та 70 Кодексу всі фізичні особи платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб платників податків (далі Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174, із змінами та доповненнями (далі Положення).

Відповідно до пункту 70.2 статті 70 Кодексу інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні Облікової картки фізичної особи платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі або в окремому реєстрі Державного реєстру.

Також, відповідно пункту 70.7 статті 70 Кодексу фізичні особи платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну своїх даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (у т.ч. про зміну місця проживання) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви.

Розділом ІІІ Положення встановлено вимоги до документів, які подаються фізичними особами для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу:

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

витяг з реєстру територіальної громади;

паспорт, виготовлений у формі книжечки;

тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Положення до Облікової картки (Повідомлення, Заяви про внесення змін) вноситься інформація, зокрема про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування).

Так, з матеріалів справи судом не встановлено обставин, що свідчили про вчинення позивачем дій щодо повідомлення податкового органу про зміну місця проживання.

Отже, податкові повідомлення - рішення від 22.08.20224 року направлено за належною податковою адресою.

З наданих представником відповідача документів судом встановлено, податкові повідомлення рішення від 22.08.2024 №№2401927-2405-2034-UA63120270000028556, від 22.08.2024 № 2401928-2405-2034-UA63120270000028556 направлялися податковим органом на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте ним не отримано, що підтверджено копією конверту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", проставленою 24.10.2024.

Відтак, в силу положень статті 42 ПК України оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.08.2024 №№2401927-2405-2034-UA63120270000028556, від 22.08.2024 № 2401928-2405-2034-UA63120270000028556 вважаються врученим позивачу належним чином 24.10.2024 року.

Отже шестимісячний строк звернення до суд з даним позовом обчислюється саме з цієї дати та спливає 24.04.2025 року, проте із позовною заявою позивач звернувся до суду лише 27.03.2026 року направивши її через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.

При цьому, належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач разом з клопотанням про поновлення строку звернення до суду не надав, судом таких також не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з належними доказами поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зауважує, що згідно положень п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині оскарження податкових повідомлень рішень від 22.08.2024 №№2401927-2405-2034-UA63120270000028556, від 22.08.2024 № 2401928-2405-2034-UA63120270000028556 - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд продовжує розгляд справи. У разі, якщо позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, позовна заява залишається без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Заічко О.В.