Ухвала суду № 137266519, 09.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення

способу і порядку виконання судового рішення

09 червня 2026 року Р і в н е№460/5812/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська за участю секретаря судового засідання Чупрової К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Боюка В.В., відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №460/5812/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021 відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 27.09.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.09.2024.

27.05.2026 представник позивача подав до суду заяву щодо здійснення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №460/5812/25 (ст. ст. 381-1-383 КАС України), а також щодо зміни способу і порядку його виконання (ст. 378 КАС України), у якій просить, в тому числі, наступне:

«- визнати протиправною бездіяльності, допущену суб`єктом владних повноважень (боржника) - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року - щодо тривалого та умисного невиконання вказаного Рішення суду та невжиття заходів, не вчинення дій, не прийняття рішень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання Рішення суду;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з невиконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, що виразилися у вчиненні стягувачу перешкод в отриманні інформації та документів про стан виконання Рішення суду, ненаданні такої інформації, не направленні прийнятих ним рішень, а також обмеження стягувача в документах про виконання чи підстави невиконання судового рішення (тобто відсутність інформування відповідачем позивача щодо стану виконання Рішення суду), з метою унеможливлення своєчасного, належного та ефективного процесуального реагування позивача;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з невиконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, що виразилися у нарахуванні коштів, нібито на виконання Рішення суду, тобто умисному та цілеспрямованому проведенню нарахування коштів всупереч Рішення суду та обов`язку відповідача його виконати, й внесення завідомо недостовірних відомостей до персоніфікованого обліку позивача та даних до інформаційних систем і баз даних про здійснення виплат позивачу та їх отримання як доходів від відповідача на суму 21710,76 гривень;

- визнати протиправним Рішення суб`єкта владних повноважень (боржника) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, що виразилися у здійсненні нарахування коштів, нібито на виконання Рішення суду, тобто всупереч та не у відповідності до цього Рішення суду, без урахування розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який є базовою величиною для визначення мінімальної пенсії, й здійснення нарахування без належного врахування доплат та компенсацій;

- визнати порушення прав позивача, підтверджених Рішенням у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, на нарахування та виплату ОСОБА_1 основної пенсії як пенсіонеру по інвалідності ІІ групи, внаслідок аварії Чорнобильської катастрофи, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, порушення права позивача на нарахування та реальне отримання нарахованих коштів, у відповідності Рішення суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, провести нарахування та виплату ОСОБА_1 основної пенсії як пенсіонеру по інвалідності ІІ групи, внаслідок аварії Чорнобильської катастрофи, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, у відповідності Рішення суду у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, із належного розрахунку розміру мінімальної пенсії, яка з 1 січня 2026 року становить 2595 гривень, а не застосованої відповідачем 2361 гривня;

- встановити судовий контроль шляхом зобов`язання керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича подати звіт про виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, встановити відповідний строк для цього, що становить десять календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної Ухвали;

- розглянути звіт керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича про виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, відмовити у його прийнятті. Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_2 штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, що має становити календарний місяць, з часу подання попереднього звіту. Половину суми штрафу стягнути на користь заявника, іншу половину - до Державного бюджету України;

- розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення в частині стягнення вказаних відповідачем як здійснених доходів позивачу на виконання Рішення суду у травні 2026 року у розмірі 21710,76 гривень та здійснених в дійсності на рахунок позивача у розмірі 11661 гривень, а саме різницю у сумі 10048,24 гривні;

- постановити Окрему Ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Постановити Ухвалу, згідно статті 249 КАС України, за наслідками розгляду цієї заяви, в частині невиконання Рішення суду;

- змінити спосіб та порядок виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року та звернути рішення суду до негайного виконання - на негайне стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вказаної відповідачем недостовірної інформації в інформаційних системах та базах даних, а саме доходів і реальних виплат позивачу в розмірі різниці між такими за період з вересня 2024 року по травень 2026 року у сумі 224969,69 гривень.».

Отже, представником позивача в одній заяві одночасно заявлено вимоги в межах статей 378, 382, 383 КАС України, що унеможливлює їх розгляд в одному провадженні, з огляду на різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382 КАС України визначено що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Суд зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Аналогічно, виокремлена й стаття щодо регулювання питань відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 року по справі № 556/2081/17.

Окрім того, приписами ст. 378, ст. 382 та ст. 383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що заяви подані в порядку ст. ст. 378, 382, 383 КАС України не можуть розглядатися та вирішуватися судом сумісно, оскільки такі мають розглядатися та вирішуватися окремо, з ухваленням окремих судових рішень за наслідками розгляду таких заяв.

Як вже було зазначено вище по тексту, представник позивача у своїй заяві просить суд, зокрема, " - розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення в частині стягнення вказаних відповідачем як здійснених доходів позивачу на виконання Рішення суду у травні 2026 року у розмірі 21710,76 гривень та здійснених в дійсності на рахунок позивача у розмірі 11661 гривень, а саме різницю у сумі 10048,24 гривні (п. 11 заяви);

- змінити спосіб та порядок виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року та звернути рішення суду до негайного виконання - на негайне стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вказаної відповідачем недостовірної інформації в інформаційних системах та базах даних, а саме доходів і реальних виплат позивачу в розмірі різниці між такими за період з вересня 2024 року по травень 2026 року у сумі 224969,69 гривень.» (п. 13 заяви).

Ухвалою суду від 04.06.2026 заява про зміну способу та порядку виконання рішення призначена до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду в частині вимог (п. 11) про "стягнення вказаних відповідачем як здійснених доходів позивачу на виконання Рішення суду у травні 2026 року у розмірі 21710,76 гривень та здійснених в дійсності на рахунок позивача у розмірі 11661 гривень, а саме різницю у сумі 10048,24 гривні".

Ухвалою від 09.06.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду в частині вимог (п. 11) про "стягнення вказаних відповідачем як здійснених доходів позивачу на виконання Рішення суду у травні 2026 року у розмірі 21710,76 гривень та здійснених в дійсності на рахунок позивача у розмірі 11661 гривень, а саме різницю у сумі 10048,24 гривні" залишено без розгляду.

09.06.2026 представником позивача подано заяву, яка в подальшому була прийнята судом, про збільшення вимог заяви в частині зміни способу та порядку виконання рішення, у якій просив змінити спосіб та порядок виконання рішення суду із зобов`язального характеру на стягнення коштів за пунктом тринадцять заяви з 224969,69 гривень на суму 296989,16 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримано подану ним заяву та просив її задовольнити.

У судове засідання боржник (відповідач), належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду заяви, не з`явився.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу та порядку виконання рішення без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 09.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши пояснення відповідача та наявні в матеріалах справи документи, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини 3 статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначив, що ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. Прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

На переконання суду, аналіз зазначених змін до КАС України, внесених Законом № 4094-ІХ свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень.

Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Суд з матеріалів заяви встановив, що у цій справі наявний факт невиконання відповідачем рішення суду щодо виплати на користь позивача нарахованої пенсійної виплати.

Наявною у матеріалах справи довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 05.06.2026 №5474/05-16 підтверджується, що на виконання рішення суду №460/5812/25 від 21.05.2025 проведено виплату заборгованості в лютому 2026 року - 1000,00 грн, в березні 2026 - 982,00 грн, в квітні 2026 - 877,00 грн. Залишок боргу по рішенню суду станом на 05.06.2026 складає 230038,50 грн.

Суд зазначає, що доводи представника заявника про те, що сума заборгованості на виконання рішення суду у справі №460/5812/25 від 21.05.2025 становить 296989,16 грн, є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), суд погоджується з вимогами позивача про наявність підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду на стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на виконання рішення суду у справі №460/5812/25.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ у Рівненській області нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

З урахуванням викладеного, а також наявністю заборгованості на виконання рішення суду у справі, суд дійшов висновку, що заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить задовольнити частково.

Що ж стосується твердження представника позивача про необхідність звернути рішення до негайного виконання, то суд зазначає, що такий інститут запроваджений законодавцем з метою задоволення публічного інтересу та життєво необхідних інтересів позивача-стягувача на підставі закону негайно саме до набрання законної сили судовим рішенням.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №460/5812/25 набрало законної сили 25.11.2025, а відтак відсутні підстави для застосування у даному випадку положень статті 371 КАС України.

Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 змінено спосіб і порядок виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №460/5812/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.09.2024. Встановлено в цій частині новий спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення із суб`єкта владних повноважень невиплачених сум. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсійних виплатах на виконання судового рішення у справі №460/5812/25 в сумі 201749,30 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2026 заяву ОСОБА_1 про відмову від заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року у справі №460/5812/25. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року визнано нечинною, а провадження у справі №460/5812/25 за заявою ОСОБА_1 про відмову від заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення закрито.

Водночас відсутність прямої законодавчої заборони на повторне звернення до суду із заявою про встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення свідчить про наявність у заявника диспозитивного права на подання такої заяви.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №460/5812/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.09.2024.

Встановити в цій частині новий спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення із суб`єкта владних повноважень невиплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. О.Борисенка, 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заборгованість по пенсійних виплатах на виконання судового рішення у справі №460/5812/25 за період з вересня 2024 року по червень 2026 року в сумі 230038,50 грн.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 10 червня 2026 року

Суддя Олег ГРЕСЬКО