Ухвала суду № 137266121, 10.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16875/26

УХВАЛА

10 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №420/16875/26,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_2 про визнання протиправною постанови.

08.06.2026 року до суду разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом заборони приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: 65082, Одеська область, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, офіс 1) у межах виконавчого провадження №73690544 вчиняти дії щодо 40/100 частини земельної ділянки площею 0,1505 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:0418, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: здійснювати опис, оцінку, передачу на відповідальне зберігання, передачу на реалізацію та звернення стягнення, до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до заподіяння незворотних наслідків у вигляді втрати майна, щодо якого позивач оспорює правомірність поширення арешту у виконавчому провадженні №73690544. Зазначає про необхідність недопущення нівелювання чинного судового захисту, встановленого ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2025 року, а також необхідність забезпечення позивачу ефективного та реального судового захисту шляхом збереження існуючого фактичного і правового становища на період розгляду справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що забезпечивши позов шляхом заборони приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу у межах виконавчого провадження №73690544 вчиняти дії щодо 40/100 частини земельної ділянки площею 0,1505 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:0418, а саме: здійснювати опис, оцінку, передачу на відповідальне зберігання, передачу на реалізацію та звернення стягнення, до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваної вимоги.

Сама лише незгода позивача із діями/рішеннями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Доводи позивача зводяться до порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень та становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи.

Суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів. Задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.

Поряд з цим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також неможливість виконати рішення суду чи поновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.09.2025 року у справі №509/5172/25 накладено арешт на 40/100 частини земельної ділянки площею 0,1505 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:0418, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1658101651237), що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, до вирішення спору по суті; заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії, крім накладення арешту, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:02:008:0418, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на що посилається сам позивач.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 242, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №420/16875/26 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.