Ухвала суду № 137266106, 10.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15373/26

У Х В А Л А

10 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Пересипської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 89 ЄДРПОУ 0352855224) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, вул. Лінія, 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780) до Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1, код ЄДРПОУ 26597691), Одеської міської військової адміністрації (м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 45947087), третя особа Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 38721915) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 26.05.2026 надійшла позовна заява Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації, третя особа Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної (військової) адміністрації, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради та Одеської міської військової адміністрації щодо невжиття заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський», розташованої за адресою: м. Одеса, вул. вул. Героїв Сталінграду, 92а;

2. Зобов`язати Одеську міську раду та Одеську міську військову адміністрацію забезпечити відповідно до вимог законодавства України встановлення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 92а, загальною площею 1 га., шляхом організації проведення робіт з розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 92а, загальною площею 1 га., та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» і пов`язані з її статусом обмеження у використанні земель.

В обгрунтування позовних вимог зазначили, що опрацюванням наявної у прокуратурі інформації установлено, що відомості про визначення меж та встановлення їх в натурі (на місцевості) об`єкту природно заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» відсутні. Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації № 964/06/05-35/2-26/1316 від 07.04.2026 проект землеустрою з організації та встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення не розроблявся. Відповідно до інформації Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради № 01-19/677 від 26.03.2026 та Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради № 04-07/7961 від 30.03.2026 рішень щодо відведення земельної ділянки під об`єктом природно-заповідного фонду «Суворовський» за адресою: м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 92-а міською радою не приймалося. Водночас, відповідно до загальнодоступних даний Публічно кадастрової карти, межі ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» в натурі (на місцевості) не визначені, а відомості до нього до Державного земельного кадастру не внесені, кадастровий номер земельної ділянки не сформовано. Таким чином, Одеською міською радою повинні були вжити заходів до забезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку. Враховуючи викладене, прокуратурою встановлено, що протягом тривалого часу землекористувачем не вжито заходів щодо визначення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» та встановлення їх в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований вказаний об`єкт природно-заповідного фонду не внесено до Державного земельного кадастру, що створює загрозу цілісності пам`ятки природи та може призвести до пошкодження, знищення цінних рослин. Бездіяльність землекористувача з даного питання може призвести до негативних наслідків для об`єкту природно-заповідного фонду, який має історичну та природну цінність не тільки для територіальної громади, а й для держави в цілому.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 29.05.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакцій у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

03.06.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/61470/26), в якій зазначено, що Пересипська окружна прокуратура м. Одеси не є юридичною особою та входить до складу Одеської обласної прокуратури, яка є юридичною особою. Порядок електронної інформаційної взаємодії Державної судової адміністрації України та Офісу Генерального прокурора, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України, Офісу Генерального прокурора від 02.05.2024 № 189/98. Згідно із п.п. 2 п. 5 цього Порядку реєстрація у підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється окружними та спеціалізованими на правах окружних прокуратурами за умовними ідентифікаційними кодами, визначеними у переліку відповідно до додатку до Порядку, що є його невід`ємною частиною. Умовним ідентифікаційним кодом Пересипської окружної прокуратури міста Одеси є № 0352855224 (виключно для електронного суду).

Щодо обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором, суддя зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В абзаці 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях:

- у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі №826/13768/16.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275), пунктом 1 якого передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом підпункту 2 пункту 3, підпункту «б» підпункту 2, підпункту 5 пункту 4, пункту 7 вищезазначеного Положення основними завданнями Держекоінспекції є, окрім іншого, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про охорону земель, надр, зокрема щодо: додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

звертається до суду із позовом, зокрема, щодо: визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, діяльність органу місцевого самоврядування щодо планування території природно - заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Держекоінспекції. Зміст наведених положень законодавства підтверджує наявність у Держекоінспекції та її територіальних органів права на звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідних суб`єктів, що порушують вимоги законодавства про природно-заповідний фонд.

Реалізації права Інспекції на звернення до суду з позовом передує реалізація нею своїх повноважень щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у встановленому законодавством порядку.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 08 грудня 2020 року у справі №809/807/17 та від 25 січня 2023 року у справі №380/9452/21.

У даному випадку, звертаючись до суду, прокурор стверджував, що при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», опрацюванням наявної у прокуратурі інформації установлено, що відомості про визначення меж та встановлення їх в натурі (на місцевості) об`єкту природно заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» відсутні.

Про виявлені прокуратурою порушення законодавства в частині не винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Суворовський» в натурі (на місцевості) відповідні суб`єкти владних повноважень належним чином повідомлені: листом від 29.04.2026 № 53-3689вих-26 на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом від 20.05.2026 № 2579/1.2 повідомлено, що підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави Україна постає обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави. Тобто, належних заходів, спрямованих на захист інтересів держави Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не вжито.

З огляду на наведене, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), у зв`язку із здійсненням останньою захисту інтересів держави неналежним чином. Позивача повідомлено про представництво інтересів держави.

У аспекті наведеного суддя звертає увагу, що ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття Інспекцією дій щодо захисту інтересів держави.

На думку судді, наведені прокурором обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави», а означені ним обставини свідчать про невжиття Інспекцією дій щодо захисту інтересів держави у відповідній сфері.

Аналогічний підхід до визначення правової природи спірних правовідносин відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №380/9452/21, а також у постановах від 30 липня 2024 року у справі №260/1174/21, від 31 липня 2025 року у справі №420/14210/23, від 11 листопада 2025 року у справі №580/9300/23.

З урахуванням вище викладеного суддя вважає, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст.170 КАС України - відсутні.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

При вирішенні питання про залучення до участі у справі третьої особи, суд виходить з наступних міркувань.

В прохальній частині позивач просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної військової (державної) адміністрації.

В обгрунтування зазначили, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із: забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; залучення бюджетних коштів на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік). Також, військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Зокрема перейшли повноваження у сфері регулювання земельних відносин (питання встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду є категорією землеустрою, тобто земельних відносин), формування і виконання місцевого бюджету (відповідні послуги щодо розроблення технічної документації із землеустрою оплачуються бюджетним коштом), використання бюджетних коштів на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища (встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах заходів з охорони навколишнього природного середовища), право укладення договорів від імені територіальної громади (розроблення документації із землеустрою здійснюється на підставі відповідного договору, що укладається з урахуванням вимог законодавства про публічні закупівлі). Зазначені повноваження напряму стосуються процедури встановлення меж території об`єкту природно-заповідного фонду у натурі (на місцевості).

Таким чином, невжиття необхідних заходів щодо встановлення меж території об`єкту природно-заповідного фонду у натурі (на місцевості) з 15.10.2025 є бездіяльністю Одеської міської військової адміністрації. За таких обставин на період воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування Одеська міська військова адміністрація є належним співвідповідачем у спірних правовідносинах, адже відповідно до статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» наділена повноваженнями вжити заходів, необхідних для захисту земель згаданого парку-пам`ятки.

Частинами четвертою, п`ятою статті 49 КАС України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Таким чином, підставою для залучення до участі у справі особи, яка не є стороною у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов`язки такої особи.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання про залучення Департамент екології та природних ресурсів Одеської військової (державної) адміністрації до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 49, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Прийняти до розгляду позовну заяву Пересипської окружної прокуратури міста Одеси.

Залучити до участі у справі № 420/15373/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Одеської військової (державної) адміністрації (65107, м. Одеса вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 38721915).

Відкрити провадження у адміністративній справі за Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації, третя особа Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Зобов`язати позивача не пізніше 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали направити Департаменту екології та природних ресурсів Одеської військової (державної) адміністрації копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надіслати суду протягом 2 днів.

Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити третій особі строк для надання пояснень та доказів по справі щодо позову протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії адміністративного позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв`язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв`язку.

У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА