Рішення № 137265848, 09.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21317/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 155450000726 від 31.12.2024 року про відмову гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 , який дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», час роботи на посадах в органах державної податкової служби з 16.01.1995 року по 24.12.2024 року, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до заяви від 24.12.2024 року та здійснити її виплату з 24.12.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачці - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачкою тим, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». 31.12.2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №155450000726 відмовлено в задоволенні вказаної заяви з підстав відсутності стажу роботи на посадах державної служби, який дає право на призначення відповідної пенсії. Відповідачем зазначено, що стаж державної служби, який дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» складає 18 років 11 місяців 8 днів. Відповідачем не зараховано до стажу державної служби час роботи в органах державної податкової служби, у зв`язку із чим позивачка звернулася до суду із цим позовом.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає про те, що 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, п.п. 1 п. 2 р. XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу», крім ст. 37, що застосовуються до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно з п. 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Положеннями п. 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і п. 10, 12 р. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Подібний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18. Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення всіх інших державних службовців здійснюється згідно із Законом №1058. Статтею 25 Закону № 3723-XII визначено сім категорій посад державних службовців, які могли обіймати у відповідних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії державних службовців нових посад провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Службовцям, які займали посади, віднесені до категорій посад державної служби, встановлювався відповідний ранг. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Згідно зі ст. 3 дія Закону №889-VIII не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено Законом. Особам, які станом на 01.05.2016 не мають необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначеної ст. 25 Закону № 3723, права на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723 з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, не мають.

Відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.12.2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення з пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Розглянувши звернення позивачки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 31.12.2024 року №155450000726 «Про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший», яким відмовлено позивачці у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.12.2024 року №155450000726 зазначено про те, що з 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено право державних службовців за певних умов: досягти необхідного віку; мають страховий стаж жінкам 30 років; не призначали пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ; на день набрання чинності Законом №889 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889 мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року. Всі зазначені умови повинні бути дотримані одночасно. До заяви для перерахунку пенсії ОСОБА_1 надала довідки від 10.12.2024 року №291/15-32-10-02-12 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2024 року та від 10.12.2024 року №292/15-32-10-02-12 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби станом на листопад 2024 року. Відповідно до наданих до заяви документів, встановлено, стаж державної служби складає 18 років 11 місяців 8 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до п. 12 Закону №889-VІІІ. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно Закону №889-VІІІ, з врахуванням довідок від 10.12.2024 року №291/15-32-10-02-12 та від 10.12.2024 року №292/15-32-10-02-12 в зв`язку із відсутністю не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 станом на 1 травня 2016 року.

Позивачка не погодилася з правомірністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.12.2024 року №155450000726 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та звернулася із позовом до суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, у постанові від 22.05.2024 у справі №500/1404/23 зазначив, що для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до стажу державної служби час роботи в органах державної податкової служби.

До 01.05.2016 посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі - Порядок №283).

За приписами пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Таким чином, Порядок №283 передбачав, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах державної податкової служби.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку № 283).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до стажу державної служби час роботи в органах державної податкової служби.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 06.09.1978 року у період з 16.01.1995 року по 26.11.1996 року - позивачка перебувала на посаді головного бухгалтера державної податкової інспекції по Арцизькому району. 16.01.1995 року прийнята присяга державного службовця та присвоєно спеціальне звання державний службовець 12 рангу 6 категорії; з 26.11.1996 року по 01.06.1998 року - головний бухгалтер Державної податкової адміністрації в Арцизькому районі; з 01.06.1998 року по 09.09.1998 року - головний бухгалтер Державної податкової інспекції в Арцизькому районі; з 10.09.1998 року по 01.06.2000 року начальник відділу головний бухгалтер Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції; з 01.06.2000 року по 10.05.2002 року - головний бухгалтер Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції; з 10.05.2002 року по 28.10.2004 року - начальник відділу головний бухгалтер бухгалтерії Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції; 15 лютого 2004 року присвоєно 11 ранг державного службовця; з 28.10.2004 року по 01.02.2007 року завідувач сектору - головний бухгалтер Арцизької МДПІ; з 01.02.2007 року по 02.08.2010 року завідувач фінансовим сектором Арцизької МДПІ; з 02.08.2010 року по 28.02.2012 року головний бухгалтер Арцизької МДПІ; з 29.02.2012 року по 16.07.2013 року головний спеціаліст-бухгалтер Арцизької МДПІ Одеської області Державної податкової служби; з 17.07.2013 року по 16.12.2013 року - головний бухгалтер-завідувач сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області; з 16.12.2013 року по 14.05.2015 року - завідувач сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області; 24.12.2013 року присвоєно спеціальне звання Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу; з 15.05.2015 року по 23.02.2016 року головний спеціаліст з питань фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку; з 23.02.2016 року по 17.05.2016 року - головний державний інспектор з питань фінансування, бухгалтерського обліку та звітності; з 17.05.2016 року по 06.06.2017 року - завідувач сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності; 26.12.2016 року присвоєно спеціальне звання Інспектор податкової та митної справи І рангу; з 06.06.2017 року по 03.12.2018 року - головний державний інспектор з питань фінансування, бухгалтерського обліку та звітності; з 04.12.2018 року по 02.09.2019 року старший державний інспектор сектору організації документування і роботи з документами з обслуговування Ізмаїльського управління організації робот ГУ ДФС в Одеській області; з 03.09.2019 року по 23.09.2020 року - старший державний інспектор сектору організації документування і роботи з документами з обслуговування Ізмаїльського управління забезпечення роботи Головного управління ДПС в Одеській області; 03.09.2019 року присвоєно 7 ранг державного службовця; з 23.09.2020 року по 21.12.2020 року - старший державний інспектор Південного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС в Одеській області; з 22.12.2020 року по 13.07.2022 року - старший державний інспектор Південного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС в Одеській області; з 13.07.2022 року по 09.12.2024 року - старший державний інспектор Південного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС в Одеській області; 05.09.2022 року присвоєно 6 ранг державного службовця; 09.12.2024 року припинено державну службу в зв`язку з скороченням штату та чисельності, що не заперечується відповідачем.

Частиною 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивачки, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Вказане підтверджується також положенням пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Окрім того, частиною 2 статті 46 Закону №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі Порядок №229), які діють з 01.05.2016 року, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

При цьому, спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», який був чинний до 19.11.2012 (далі Закон №509-XII).

Згідно зі статтею 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються КМУ і фінансуються з державного бюджету.

Частиною 5 статті 15 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом №3723-ХІІ.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону №509-XII службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Частинами 7, 8 статті 15 Закону № 509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Законом України від 05.07.2012 №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України (далі - ПК України) розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі статтею 344.

Так згідно з пунктом 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Верховний Суд України у постанові від 22.10.2013 у справі №21-340а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про державну податкову службу в Україні дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Вказаний правовий висновок підтримано Верховним Судом в подальшому, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, від 18.03.2021 у справі №500/5183/17, від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі частини 5 статті 242 КАС України суд враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись їм до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

Крім того у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі №539/1855/17 Верховний Суд зазначив, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 ПК України та Порядку №283.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що період роботи (служби) позивачки в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 155450000726 від 31.12.2024 року про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший підлягають задоволенню.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові Верховного Суду у справі №500/1216/23 від 08 лютого 2024 року дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення, у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 24.12.2024 року із зарахуванням до стажу державної служби ОСОБА_1 періодів роботи на посадах в органах державної податкової служби з 16.01.1995 року по 09.12.2024 року.

При цьому, позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до заяви від 24.12.2024 року та здійснити її виплату з 24.12.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, задоволенню не підлягає, оскільки призначення пенсії є дискреційними повноваженнями органів ПФУ, суд не має повноважень визначати всі необхідні умови для призначення пенсії, у тому числі обраховувати необхідний страховий/пільговий стаж, та зобов`язувати органи ПФУ призначити пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №155450000726 від 31.12.2024 року про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 24.12.2024 року із зарахуванням до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи на посадах в органах державної податкової служби з 16.01.1995 року по 09.12.2024 року, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 155450000726 від 31.12.2024 року про відмову гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 , який дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», час роботи на посадах в органах державної податкової служби з 16.01.1995 року по 24.12.2024 року, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до заяви від 24.12.2024 року та здійснити її виплату з 24.12.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №155450000726 від 31.12.2024 року про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 24.12.2024 року із зарахуванням до стажу державної служби ОСОБА_1 періодів роботи на посадах в органах державної податкової служби з 16.01.1995 року по 09.12.2024 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА