Рішення № 13726549, 04.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2011 р. Справа № 15/282-10

вх. № 7819/3-15

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Болотова Е.І. Прядка В.О. відповідача - Чебаненко В.Л.

розглянувши справу за позовом СТГО "Південна залізниця" м. Харків

до ВАТ ДЕК "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК "Центренерго", с. Комсомольське

про стягнення 114750,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми належних до сплати платежів, яка становить114750,92 гривень, а також просив суд стягнути з відповідача 1147,51 гривень держмита та 236,00 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що відповідно до умов договору на організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 23.03.2001 №021016, пункту 1.1. вищеозначеного Договору Позивач надає Вантажоотримувачу (Відповідач по справі) послуги, пов’язані з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги. Згідно п.2.1. цього Договору передбачено, що Вантажовласник зобов’язується здійснювати вивантаження вантажів, що прибувають на його адресу.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що «вантажовласник зобов’язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії на рахунок Залізниці...».

Окрім цього, між Залізницею та Вантажоотримувачем 18.12.2006 року укладений договір про експлуатацію залізничної під’їзної 2/219//22-12/06. Згідно пункту 16 договору про експлуатацію залізничної під’їзної 2/219//22-12/06 Власник колії (Вантажовласник за договором від 23.03.2001 №021016) сплачує Залізниці:

- плату за користування вагонами згідно з правилами користування вагонами та контейнерами;

- інші збори і плати згідно Тарифного керівництва №1 та договору про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Збори та плати вносяться шляхом 100 % попередньої оплати.

Враховуючи специфіку роботи Відповідача, пов’язану із забезпеченням безперебійної роботи теплоелектростанції, питання своєчасного проведення розрахунків за надані послуги потребує постійного контролю на підставі фактичних об’ємів перевезень вантажу, і якому, з боку останнього, не було надано достатньої уваги, незважаючи на постійно зростаючу кількість вагонів під вивантаженням на станції призначення. Сума неотриманих залізницею належних платежів станом на 01.03.2010 становить 114750,92 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача з позовними вимогами не згодний з підстав, зазначених в відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2010 було зупинено розгляд справи та призначено судово – економічну експертизу( т.2 а.с.25-27).

10.01.2011 до суду надійшла справа №15/282-10 з листом Харківського науково – дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, в якому повідомлено, що в зв’язку з несплатою вартості робіт матеріали справи повертаються без виконання ( т.2 а.с.29).

Ухвалою від 10.01.2011 провадження по даній справі поновлено ( т.2 а.с.30).

Відповідачем було надано письмовий відзив та заявлене письмое клопотання щодо застосування позовної давності ( т.2 а.с.40- 43).

Позивачем заявлене клопотання щодо відновлення строку позовної давності (т.2 а.с.46-47).

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.02.2011 року до 04.02.11 року до 10 години.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне, що Залізниця - це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту i яке при централізованому управлінні здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному peгіоні транспортної мережі.

Пунктом 1.1 Статуту Південної залізниці встановлено, що Південна залізниця - це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально - галузеве об'єднання (СТГО), засноване на державній власності та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України. Позивачем надано копію довідки №6070 про включення СТГО "Південна залізниця" до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та кoпію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи СТГО "Південна залізниця".

23.03.2001 між сторонами укладено договір на організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 23.03.2001 №021016 (далі – договір). Договір укладений Позивачем з відокремленим структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центроенерго» - Зміївською ТЕС, яка виступає Вантажовласником згідно умов вищезазначеного договору. Згідно п.1.1 предметом договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням та проведення розрахунків за ці послуги (т.1 а с.15-17)

Пунктом 2.4. договору передбачено, що вантажовласник зобов’язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії на рахунок Залізниці.

У відповідності до умов п.3.1 договору розмір попередньої оплати та периодичність и внесения визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. У відповідності до умов п.3.2 договору у мipy виконання перевезень та надання послуг Залізниця (Позивач) списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами, інш.

Окрім цього, між Позивачем (Залізницею) та Відповідачем (Вантажоотримувачем) 18.12.2006 року укладений договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії №2/219/22-12/06. Згідно пункту 16 договору про експлуатацію залізничної під’їзної колії Власник колії (Вантажовласник за договором від 23.03.2001 №021016) сплачує Залізниці:

- плату за користування вагонами згі( т.1 а.с.18-19):

- згідно з правилами користування вагонами та контейнерами;

- інші збори і плати згідно Тарифного керівництва №1 та договору про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Збори та плати вносяться шляхом 100 % попередньої оплати.

Відповідно до норм статті 909 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, статі 22 Статуту Залізниць України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа - транспортної накладної, відповідно до вимог законодавства, яка одночасно є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи.

При укладанні договору на перевезення вантажу Залізниця, Одержувач взяли зобов'язання виконувати вимоги Статуту, Правил перевезення вантажів залізничним транспортом, та інші нормативні документи, які регулюють взаємовідносини сторін з питань перевезення залізничним транспортом.

Відповідно до п.4 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. N13, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження , вивантаження та на під’їзних коліях i місітять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці i один для вантажовласника.

Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Містерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. №644, встановлено, що вci належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи i у відомості плати за користування вагонами та контейнерами включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках iз зазначенням у них відомостей про надані послуги i їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції i вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирания вагошв та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договорами, але оплату за отримані послуги Відповідачем не здійснена.

Сума неотриманих залізницею платежів станом на 01.03.2010 року становить суму позову в розмірі 114750,92 гривень, що підтверджується наданими Позивачем документами:

- відомостями плати за користування вагонами,

- накопичувальними картками.

Відповідні документи складені та оформлені у відповідності до вимог вищевказаних нормативних актів, які регулюють питання перевезення, складення та оформлення документі.

Позивачем до матеріалів справи надано низку актів загальної форми, які складені станцією Шебелинка для засвідчення обставин, які пов’язані з нарахуванням належних платежів та зборів за перевезення вантажів у спірний період: №145, №155, №162, №170, №180, № 184, №187, №189. 3a змістом цих актів зафіксовано відмову відповідача від підпису у відомостях за користування вагонами та накопичувальних картках.

Суд вважає необхідним зазначити, що діючим законодавством не передбачено обов’язку Залізниці щодо надання копії акту загальної форми вантажоотримувачу, тому твердження відповідача про невиконання позивачем обов’язку з надання йому актів є безпідставним та не ґрунтується на нормах закону.

Пункт 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085) визначає, що вci спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів i додаткових послуг платники регулюють безпосередньо зі станціями, які нараховували платежі i розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки, у разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Відомості плати по спірному перевезенню підписані з боку відповідача без зауважень. Накопичувальні картки №№02020157, 060201192 підписані відповідачем без зауважень, від підпису карток №№01020152, 03020170, 04020181, 05020186, 07020199, 09020207, 10020211, 11020216 відповідач відмовився, про що складені відповідні акти загальної форми. Суд вважає, що лише сам факт непідписання вищевказаних документів з підстав, зазначених у запереченнях, не свідчить про те, що позивачем не було виконано умови договору перевезення i обов’язок відповідача по оплаті наданих послуг відсутній.

Відповідачем в відзиві на позов зазначено про те, що повинен бути звільнений від платежів в зв’язку з тим, що позивачем подавались під вивантаження вагони в кількості, що перевищує максимальну середньодобову переробну спроможність. Суд не приймає до уваги заперечення відповідача по наступним підставам.

Підпунктом б) пункту 16 Правил користування вагонами та контейнерами (затверджені наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999) визначено, що Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником. Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Пунктом 1 Договору про експлуатацію залізничної під’їзної колії №22-12/06 від 18.12.2006 укладеного між Позивачем та Відповідачем (далі - Договір) передбачено, що під’їзна колія, яка належить Відповідачеві, що примикає до перегону Шебелинка – Лиман стрілочним переводом №4 обслуговується локомотивом власника колії, а залізниця, відповідно до пункту 6 Договору, виставляє вагони для під’їзної колії на 1,2,3,4 колії залізничної станції Лиман, звідки їх на під’їзну колію для безпосередньої розстановки по фронтам навантаження – вивантаження, забирає локомотив Відповідача, а відтак саме Відповідач може регулювати кількість вагонів які будуть поставлені на фронти вивантаження і слідкувати щоб їх кількість не перебільшила максимальну переробну спроможність вивантажувальних фронтів. Таким чином, подавання вагонів здійснювалось самим відповідачем зі станційних колій 1,2,3,4 станції Лиман на фронти вивантаження і відсутні підстави для його звільнення від оплати належних платежів.

Умовами п. 11 Договору про експлуатацію залізничної під’їзної колії №2/219/22-12/06 встановлено, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів визначена у Додатку 1 до Договору і складається із переробної спроможності на 2-х фронтах вивантаження вугілля:

- вагоноперекидач (9 або 10 колії)- максимальна середньодобова переробна спроможність 231 вагонів на добу;

- кран (19 колія) - максимальна середньодобова переробна спроможність 22 вагонів на добу.

Загальна максимальна переробна спроможність вантажних пунктів відповідача складає 253 вагона на добу, тому розрахована відповідачем кількість вагонів, як подана під вивантаження 04, 06 лютого 2010 року не перевищує максимальної переробної спроможності відповідача.

08.02.2010 о 22 годині 15 хв. на колії №1,2,3,4 станції Лиман Південної залізниці було виставлено 46 вагонів з вантажем вугілля, що прибули на адресу Зміївської ТЕС. За добу локомотивом Відповідача було забрано зі станційних колій та розставлені на вантажні фронти вагони у кількості, що перевищує максимальну добову переробну спроможність на 7 вагонів, сума плати за користування якими складає 169,30 грн., що не є правомірно нарахованою позивачем та пред’явленою до стягнення.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається також на те, що при поданні позову позивачем пропущений строк, визначений нормами п. 136 Статуту залізниць України та просить припинити провадження за позовною заявою.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 договору залізниця зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи, а вантажовласник (позивач) зобов'язується здійснювати попередню оплату з перевезенням вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезень та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок залізниці. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника.

Розділом 3 договору на організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 23.03.2001 №021016 сторони передбачили порядок розрахунків, згідно якого відповідач вносить попередню оплату, розмір та періодичність внесення якої визначається, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів; плата за перевезення та плата за додаткові послуги за регульованими тарифами визначається відповідно до Тарифного керівництва; по закінченні кожного місяця Залізниця надає вантажовласнику (позивачу) витяг з його особового рахунку та податкову накладну. Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що розмір плати за користування вагонами, наданими на під’їзні колії, вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами.

Відповідно до ст. 137. Статуту залізниць України встановлений 6-місячний строк для заявлення залізницею позову до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Обчислення шестимісячного терміну починається з дня настання події, що стала підставою для подання позову. Пунктом 3.3 договору встановлено, що по закінченню кожного місяця Залізниця надає Вантажовласнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну, таким чином розмір заборгованості за поточний місяць (або розмір наданих залізницею і оплачених вантажоодержувачем послуг) визначається тільки по закінченню звітного періоду - місяця.

У відповідності до ст. 256 ЦК УКраїни, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Клопотання позивача щодо відновлення строку позовної давності було розглянуте в судовому засіданні та визнане таким що підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності було розглянуте в судовому засіданні та в задоволенні відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі передбаченому ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" що становить 1145,82 грн. та згідно зі ст. 44 ГПК України,Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,65 грн. покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1,2,33,44 82-85 ГПК України, 256 ЦК України, ст.137. Статуту залізниць України.

ВИРІШИВ:

Відновити строк позовної давності.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(адреса відокремленого структурного підрозділу Зміївська теплова електрична станція - сел. Комсомольське, Зміївський р-н, Харківська обл., Україна 63460, в тому числі р/р 26004301730035 у АК ПІБ сел. Комсомольське, МФО 351210, код ЄДРПОУ 05471247) на користь Статутного територіально –галузевого об’єднання Південна залізниця (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська №7, в тому числі р/р 26007000002 в ХФ АБ «Експрес –Банк», МФО 350716, код ЄДРПОУ 01072609) суму 114 581,62 гривень належних до сплати платежів, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1145,82 гривень, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,65 гривень.

В частині стягнення 169,30 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 07.02.11 року.