Рішення № 13726528, 10.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 р.Справа № 5/250

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, поштова адреса: 36028, АДРЕСА_1; фактичне місце розташування: АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава", 36009, м. Полтава, вул. Хлібозаводська, 7

про стягнення 10310,60 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошено в судовому засіданні 10.02.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 10310,60 грн. боргу за договорами купівлі-продажу від 15.09.2008 року, від 19.01.2009 року та від 01.03.2009 року.

Позивач в обґрунтування позову вказує на те, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи).

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, суд встановив:

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава" (відповідач, покупець) були укладені договори від 15.09.2008 року, від 19.01.2009 року та від 01.03.2009 року (далі - договори), відповідно до умов яких продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти товар згідно попередньої заявки (п.1 договорів).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань на суму 23830,60 грн. підтверджується наявним у справі копіями належним чином оформлених накладних (а.с. 20-88).

Згідно п. 4 договорів, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

В порушення умов чинного законодавства та договорів відповідач не повністю здійснив оплату за отриманий товар: часткова оплата в розмірі 13520,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача з 28.11.2008 року по 25.08.2010 року та розрахунковими квитанціями № 904616 від 23.09.2010 року та № 904617 від 27.10.2010 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий згідно договорів товар складає 10310,60 грн.

Позивачем 22.11.2010 року, що підтверджується печаткою та підписом відповідача про отримання, вручено відповідачу вимогу про сплату вартості поставленої продукції 22.11.2010 року (а.с. 126), яка була залишена останнім без задоволення.

Між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 18.09.2008 року по 27.10.2010 року (а.с. 16-17), згідно якого відповідачем визнається наявність перед позивачем заборгованості в сумі 10310,60 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем документальних доказів на спростовування вимог позивача до суду не надано.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава" (36009, м. Полтава, вул. Хлібозаводська, 7, р/р 26002060121483 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 35724096) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, поштова адреса: 36028, АДРЕСА_1; фактичне місце розташування: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 10310,60 грн. боргу, 103,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.