Рішення № 137265240, 09.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 рокусправа № 380/23703/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТК-ХІМ» (вул. В. Сосюри, 68, м. Київ, код ЄДРПОУ 45392804) до Львівської митниці (вул. Т. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УТК-ХІМ» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000231/2 від 17.06.2025 року, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2025/000289 від 17.06.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення митного оформлення товарів ним було надано всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи, на основі яких можливо встановити митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить інформації: які саме відомості є відсутніми у документах, що подані позивачем до митного оформлення; або яких на думку митного органу не вистачає відомостей для підтвердження задекларованої числових значень задекларованої митної вартості імпортованого товару; прийняте без достатніх правових підстав, а тому є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що під час здійснення митного контролю, митний орган зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів не лише шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, а також зобов`язаний здійснювати контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Вказує, що документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу належних додаткових документів, які б спростовували виявлені розбіжності декларантом не надано. Зауважує, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням могли подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Між позивачем (Покупець) та компанією UTS Scandinavia (Швеція) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі- продажу № 22/09/23/01 від 22.09.2023 (далі - Контракт).

Позивач придбав у Продавця та та здійснив імпорт в Україну товару: Метилгідроксипропілцелюлоза, в асортименті: - Wekcelo MP 150HMR U - 19800 кг (792 мішки/25 кг), у вигляді порошку, партія 20250418Н, дата виробництва 06.04.2025, термін придатності 05.04.2027. Використовуються для загущення та покращення реологічних властивостей будівельних сумішей та лакофарбних матеріалів. Не є товаром для військового призначення та подвійного використання. Виробником товару є компанія: Yahgzhou Weikem Chemical Co., Ltd. Країна виробництва - CN (Китай), торгівельна марка WEKCELO. Поставка здійснювалася на умовах СРТ UA Львів (Інкотермс 2020).

Згідно умов п. 1.2. вказаного контракту, конкретні умови кожної окремої поставки, в тому числі, асортимент товарів, їх ціна за одиницю, одиниці виміру, загальна кількість і вартість, умови поставки визначаються у додатках до контракту.

Відповідно до Додатку № 365 від 06.06.2025 до Контракту, Продавець здійснює поставку товару на умовах СРТ UA Lviv (Інкотермс 2020), а саме: Wekcelo MP 150HMR U - 19800 кг. у сумі 56628,00 USD доларів США (2,86 дол./кг.).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом було подано до Львівської митниці митну декларацію № 25UA209190015162U9 від 17.06.2025. Митну вартість товару було визначено декларантом за основним методом - 56628,00 USD доларів США (2,86 дол./кг.).

До митної декларації декларантом подано документи на підтвердження заявленої митної вартості: Сертифікат аналізів від 07.04.2025 року; Пакувальний лист WK2500113 від 06.04.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) Виробника товару Yahgzhou Weikem Chemical Co., Ltd. (Комерційний інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № WK2500113 від 06.04.2025 року, виставленого продавцю товару - UTS Scandinavia (Швеція) на суму 50490,00 USD доларів США за 19800 кг.; Рахунок-фактура (інвойс) продавця UTS Scandinavia (Швеція), виставленого позивачу № 941028 від 09.06.2025 року на суму 56628,00 USD доларів США; Коносамент BW25030649 від 23.04.2025 року; Автотранспортна накладна 9685/1 від 14.06.2025 року; Супровідний документ ТІ 25PL322010NSJDLVK5 від 14.06.2025 року; Сертифікат про походження товару 25С3210М0161/00178 від 24.04.2025 року; Прайс-лист виробника від 06.04.2025 року; Калькуляція ціни виробника від 06.04.2025 року; Копія зовнішньоекономічного контракту № 22/09/23/01 від 22.09.2023 року; Копії додатку до зовнішньоекономічного контракту № 365 від 06.06.2025 року; Копія договору про надання послуг митного брокера № 2009/093 від 18.10.2023 року; Додаткова угода №1 від 18.04.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару з Китаю до Польщі № DON0090 від 30.05.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару з Польщі до Львова № DON0093 від 10.06.2025 року; Копія Контракту між Виробником Yahgzhou Weikem Chemical Co., Ltd. та продавцем товару UTS Scandinavia (Швеція) № WK-2500113 від 19.03.2025 року; Лист від 17.06.2025 року; Копія митної декларації країни відправлення 223120250001431111 від 18.04.2025 року; Копії видаткових накладних № 692 від 21.03.2025 року, № 1028 від 30.04.2025 року щодо продажу аналогічного товару що розмитнювався заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копії податкових накладних № 189 від 21.03.2025 року, № 23 8 від 30.04.2025 року, складених за фактом здійснення господарських операцій щодо продажу аналогічного товару згідно видаткових накладних № 692 від 21.03.2025 року, № 1028 від 30.04.2025 року; Документ про сплату за попередні поставки; Експертний висновок №Ц-450 від 17.06.2025 року; Перепустка № 101577 від 16.06.2025 року, та інші.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу декларантом надано: прайс-лист виробника товару від 06.04.2025року; калькуляція собівартості 06.04.2025 року; копії видаткових накладних № 692 від 21.03.2025 року, № 1028 від 30.04.2025 року щодо продажу аналогічного товару що розмитнювався заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копії податкових накладних № 189 від 21.03.2025 року, № 238 від 30.04.2025 року, складених за фактом здійснення господарських операцій щодо продажу аналогічного товару згідно видаткових накладних № 692 від 21.03.2025 року, № 1028 від 30.04.2025 року;- оплата попередньої поставки: платіжна інструкція №70 від 12.09.2024 року; Експертний висновок №Ц- 450 від 17.06.2025, що виданий Київською торгово-промисловою палатою; інвойс DON0093 від 10.06.2025; контракт WK-2500113 від 19.03.2025; інвойс DON0090 від 30.05.2025.

За результатами розгляду поданих документів, Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000231/2 від 17.06.2025. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2025/000289 від 17.06.2025.

Відповідно до графи 33 вказаного рішення, митним органом встановлено наступні розбіжності:

- поставка товару здійснюється на підставі контракту №22/09/23/01 від 22.09.2023 (надалі - Контракт ЗЕД), що укладений між UNITED TRADING SYSTEM SCANDINAVIA AB (Постачальник) та TOB «УТК-ХІМ» (Покупець). Відповідно до п. 5.4. Контракту ЗЕД, товар має бути оплачений покупцем протягом 120 днів з моменту його поставки згідно з п.п. 3.3. При цьому, Інвойсом №941028 від 09.06.2025 передбачено умови оплати 60 днів. Відповідно до п. 8.1. Контракту ЗЕД, всі зміни та доповнення до цього Контракту Сторони узгоджують факсом або електронною поштою. Проте, товаро супровідні документи та Контракт містять різні відомості щодо здійснення оплати, які суперечать один одному;

- митна декларації країни експорту №223120250001431111 від 18.04.2025 (надана декларантом самостійно) не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Крім того, вказану митну декларацію КНР не можливо ідентифікувати із імпортованою партією товару, оскільки, торгуючою країною у ній зазначено Польщу (графа «торгуюча країна» - POL, однак, жодних відомостей про наявність польського контрагента до митного оформлення не надано). Слід також відмітити, що відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації;

- прайс-лист виробника товару від 06.04.2025 не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує вартість товарів, оскільки ціни встановлені без конкретизації періоду дії таких цін та не підписаний ніким з боку виробника, а містить лише відтиск штампу з імітацією рукописних ієрогліфів;

- калькуляція собівартості 06.04.2025: не може бути взята до уваги, оскільки така не підписана ніким з боку виробника, а містить лише відтиск штампу з імітацією рукописних ієрогліфів;

- видаткові накладні №692 від 21.03.2025 та №1028 від 30.04.2025, а також податкові накладні №189 від 21.03.2025 та №238 від 30.04.2025 не містять інформації щодо числових значень складових митної вартості;

- оплата попередньої поставки: платіжна інструкція №70 від 12.09.2024 - не стосується оцінюваних товарів та конкретної даної поставки, а зазначене в графі 70 такої, не дає можливості встановити приналежність платіжної інструкції до конкретної поставки.

Митницею було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA100180505400U7 від 03.06.2025 - де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Прості ефіри целюлози: Метилгідроксипропілцелюлоза), становить 3,68 дол. США за кг.

Не погоджуючись із згаданими рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Суд встановив, що позивачем одночасно із митною декларацією було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу (контракту), а також додаткові документи.

Відповідач надіслав декларанту, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений ч. 3 ст. 53 МК України.

З цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, суд висновує, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні UA209000/2025/000231/2 від 17.06.2025

про коригування митної вартості товарів підстави його винесення, суд зазначає наступне.

Відповідач в оскаржуваному рішенні, зокрема, вказав, що відповідно до п. 5.4. Контракту ЗЕД, товар має бути оплачений покупцем протягом 120 днів з моменту його поставки згідно з п.п. 3.3. При цьому, Інвойсом №941028 від 09.06.2025 передбачено умови оплати 60 днів. Відповідно до п. 8.1. Контракту ЗЕД, всі зміни та доповнення до цього Контракту Сторони узгоджують факсом або електронною поштою. Проте, товаро супровідні документи та Контракт містять різні відомості щодо здійснення оплати, які суперечать один одному.

Суд зазначає, що відповідно до положень митного законодавства України визначальним для підтвердження митної вартості є ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а не умови чи строки здійснення платежу як такі. Встановлені сторонами у контракті строки оплати (120 днів) та умови, зазначені в інвойсі (60 днів), регулюють виключно порядок виконання грошового зобов`язання між сторонами зовнішньоекономічного договору та не змінюють ані розміру ціни товару, ані її числового значення.

Такі відмінності у строках оплати не свідчать про недостовірність або неповноту відомостей щодо митної вартості товару та самі по собі не можуть бути підставою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Щодо зауважень відповідача до поданої декларантом митної декларації країни експорту, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18).

При цьому, позивач не впливає на заповнення експортної декларації, тож форма та зміст залежить тільки від продавця.

Суд наголошує, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Щодо зауважень відповідача до поданого декларантом прайс-листа, суд зазначає, що у постанові від 23.10.2020 у справі 810/690/17 Верховний Суд виснував, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, яким підтверджується митна вартість товарів; по-друге, прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Щодо зауважень відповідача до поданої декларантом калькуляції собівартості від 06.04.2025, суд зазначає, що калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляція не є первинним документом та документом, який підтверджує митну вартість, в розумінні частини другої статті 53 МК України.

Суд також зауважує, що відповідач не довів, яким чином недоліки прайс-листа та калькуляції собівартості впливають на заявлену позивачем митну вартість товару.

Щодо зауважень відповідача про те, що видаткові накладні №692 від 21.03.2025 та №1028 від 30.04.2025, а також податкові накладні №189 від 21.03.2025 та №238 від 30.04.2025 не містять інформації щодо числових значень складових митної вартості, та про те, що платіжна інструкція №70 від 12.09.2024 не стосується оцінюваних товарів та конкретної даної поставки, а зазначене в графі 70 такої, не дає можливості встановити приналежність платіжної інструкції до конкретної поставки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 53 МК України декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Суд встановив, що на вимогу митного органу декларантом було подано, зокрема:

- копії видаткових накладних № 692 від 21.03.2025 та № 1028 від 30.04.2025 щодо продажу аналогічного товару що розмитнювався заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України;

- копії податкових накладних № 189 від 21.03.2025 та № 238 від 30.04.2025, складених за фактом здійснення господарських операцій щодо продажу аналогічного товару згідно видаткових накладних № 692 від 21.03.2025, № 1028 від 30.04.2025;

- платіжна інструкція №70 від 12.09.2024 як на підтвердження оплати за попередні поставки товару.

Водночас, відповідачем не надано належної оцінки вказаним документам, які декларант подав додатково на підтвердження заявленої митної вартості товару, натомість, зроблено висновки, що такі не стосуються оцінюваних товарів та конкретної даної поставки.

Суд наголошує, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А митним органом не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Оцінюючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г. Застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації для товару, та вартості такого товару.

В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано номер та дату митної декларації №25UA100180505400U7 від 03.06.2025, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цієї декларації в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших.

У постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд також вказав, що рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У даній справі в оскаржуваному рішенні митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд робить висновок, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000231/2 від 17.06.2025 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2025/000289 від 17.06.2025, суд зазначає, що у постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000231/2 від 17.06.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2025/000289 від 17.06.2025.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТК-ХІМ» (вул. В. Сосюри, 68, м. Київ, код ЄДРПОУ 45392804) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Т. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір у розмірі 13142 (тринадцять тисяч сто сорок дві) грн. 36 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 09.06.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович