Ухвала суду № 137265192, 08.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/10998/23

У Х В А Л А

з питань прийняття звіту про виконання рішення суду та зміни

способу і порядку виконання судового рішення

08 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Тимоць М.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кожухар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву відповідача про виконання рішення суду та заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 89 відсотків грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки №11/866 від 05.08.2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії у розмірі 89 відсотків грошового забезпечення на підставі довідки №11/866 від 05.08.2020 без обмеження її максимальними розміром, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, з обмеженням максимального розміру.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/866 від 05.08.2020, виходячи з 89% відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення суду набрало законної сили 01.08.2023.

Як встановлено із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом було виготовлено виконавчий лист у справі, який видано 25 серпня 2023 року.

06.04.2026 позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до суду звіт про виконання рішення суду протягом 7 робочих днів. Заява обґрунтована тим, що зі змісту перерахунку пенсії з 01.10.2023, проведеного на виконання зазначеного рішення суду, видно, що боржник, всупереч вимогам рішення суду, протиправно застосував обмеження пенсії максимальним розміром. Згідно проведеного перерахунку, підсумок пенсії (з надбавками) становить 27 508,65 грн., а для виплати, з урахуванням максимального розміру, призначено 22 734,78 грн.

Відповідач 13.04.2026 подав заперечення на заяву про встановлення судового контролю, у якій зазначив, що дії Головного управління, вчинені на виконання вимог Постанов №118 та № 168 в частині включення нарахованої індексації за 2022, 2023 роки у пенсійну виплату не були предметом дослідження в межах адміністративної справи № 380/10998/23. Зобов`язань щодо включення у пенсійну виплату ОСОБА_1 сум індексації проведеної на виконання постанов КМУ № 118 та № 168 судовим рішенням у справі № 380/10998/23 на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. Отже, Головним управлінням судове рішення у справі № 380/10998/23 виконано відповідно до мотивувальної та резолютивної частини судового рішення відповідно до чинного законодавства на час виконання судового рішення. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.09.2023 становить 227 896,16 грн., в тому числі, 227 896,16 відкладена (ретроспективна) виплата.

Позивач 16.04.2026 подав відповідь на заперечення відповідача, у яких вказав, що систематичне невиконання боржником рішення суду в адміністративній справі №380/10998/23, (в частині, що стосується перерахунку та виплати пенсії позивача без обмеження максимальним розміром) після набрання рішенням законної сили, та під час спорів між цими сторонами у аналогічних правовідносинах, є підставою для подання заяви про встановлення судового контролю.

Ухвалою від 16.04.2026 клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №380/10998/23 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

15.05.2026 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що станом на 01.10.2023 розмір пенсійної виплати обчисленої на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/866 від 05.08.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (розмір грошового забезпечення 25079,25 грн.) становить 27 508,65 грн. Розрахунок на доплату до пенсії (ретроспективна заборгованість) за період із 01.04.2019 по 30.09.2023 становить 227 896,16 грн. Відповідач зазначає, що пунктами 5 та 6 Порядку № 821 передбачено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. ОСОБА_1 додатковими відомостями відповідно до вимог Порядку в порядку календарної черговості за відкладеною заборгованістю на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 380/9831/20, яке набрало законної сили 17.03.2021.

Позивач 18.05.2026 подав заперечення на звіт відповідача, у яких зазначив, що рішення суду від 30.06.2023 у справі №380/10998/23 в частині перерахунку та виплати пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, в аналогічних правовідносинах, відповідачем не виконується. Відповідач проводить перерахунок пенсії позивача з урахуванням зміни прожиткового мінімуму з 01.01.2026 та індексації пенсії з 01.03.2026, проте вкотре застосовує обмеження виплати пенсії максимальним розміром. У зв`язку із цим просить відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду та змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/10998/23 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 та з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027-суд від 27.08.2024, виходячи з 89% відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат, на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) невиплачену доплату пенсії за період 01.04.2019 по 30.09.2023 у розмірі 227896,16 грн. (двісті двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто шість грн. 16 коп.).».

Ухвалою від 20.05.2026 призначено судове засідання для розгляд звіту відповідача про виконання судового рішення та заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії на 08 червня 2026 року.

Відповідач 03.06.2026 подав заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у яких зазначив, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Проте, у даній справі відсутні факти невиконання Головним управлінням судового рішення протягом двох місяців та немає жодної обставини, яка ускладнює чи робить неможливим виконання рішення суду, оскільки судове рішення у справі №380/10998/23 в межах наданих повноважень Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано. Головним управлінням рішення суду у справі № 380/10998/23 виконано. Па виконання зазначеного судового рішення здійснено перерахунок пенсії. Загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 виплачується щомісячно. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.04.2019 по 30.09.2023 становить 227 896,16 гри. Отже, з викладеного слідує, що виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення залежить від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу та проводиться відповідно до вимог Порядку.

У судовому засіданні 08.06.2026 позивач заперечив проти прийняття звіту про виконання рішення суду та просив задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Представник відповідача заперечила проти заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду та просила прийняти звіт про виконання рішення суду.

При розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду суд виходить з таких підстав та мотивів.

Конституція України гарантує обов`язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до звіту викладені у частинах 2-3 статті 382-2 КАС України.

Відповідно до частин 1-3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.

Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що предметом спору, у справі, що розглядається, був перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 89 відсотків грошового забезпечення на підставі довідки №11/866 від 05.08.2020 без обмеження її максимальними розміром, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром. Водночас при перерахунку пенсії позивача з 01.10.2023 відповідачем було враховано до розміру пенсійного забезпечення позивача індексацію, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», за наслідками якої вже застосовано обмеження максимальним розміром.

Пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Суд звертає увагу позивача, що у справі, що розглядається, питання щодо обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації відповідно до Постанови №118 та Постанови №168, предметом спору не було, відповідні позовні вимоги не заявлялись і правова оцінка їм не надавалась.

Щодо покликань позивача на перерахунки пенсії з 01.01.2026 та з 01.03.2026, за наслідками яких позивачеві було обмежено пенсію максимальним розміром суд зазначає, що вказані перерахунки пенсії були проведені на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». Питання про застосування вказаних нормативних актів до пенсії позивача також не було предметом спору у справі №380/10998/23 та не могло досліджуватися в межах вказаної справи, оскільки вказані нормативні акти на момент розгляду адміністративної справи прийняті не були.

Суд також звертає увагу позивача, що у заяві-запереченні на звіт про виконання рішення суду останній покликається на зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 та з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027-суд від 27.08.2024, виходячи з 89% відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат, проте вказане питання не було предметом розгляду в межах адміністративної справи №380/10998/23, а отже суд не може давати оцінку вказаним діям відповідача в межах вирішення питання про судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №380/10998/23.

Водночас у разі незгоди з діями відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії при нарахуванні індексації пенсійного забезпечення на виконання вищеперелічених нормативних актів позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів з окремим адміністративним позовом щодо визнання протиправними відповідних дій відповідача.

Суд звертає увагу позивача, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не може підміняти собою розгляд та вирішення справи по суті або застосовуватися до правовідносин, які не були предметом оцінки судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що неприйняття звіту про виконання рішення суду та подальший судовий контроль за його виконанням за змістом правовідносин, що виникли між сторонами та доводів позивача, не буде ефективним способом поновлення та захисту прав та інтересів позивача, а тому вважає за необхідне прийняти звіт ГУ ПФУ у Львівській області про його виконання.

Щодо заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду суд виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої та третьої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Конституційний суд України у рішенні від 25 квітня 2012 року у справі №12-рп/2012 зазначає, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Судом встановлено з матеріалів справи, що на виконання рішення суду від 30.06.2023 у справі №380/10998/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 по 30.09.2023. Сума доплати пенсії за вказаний період становить 227 896,16 грн. Недоплачена сума пенсії не була виплачена позивачеві у зв`язку із відсутністю надходжень із Державного бюджету України.

Отже, у даній ситуації наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №380/10998/23, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Суд зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Отже, вказані вище приписи чинного законодавства свідчать про те, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Тобто, у будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України суд встановив, що оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості по виплаті пенсії є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/10998/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області нарахованої суми доплати до пенсії, а тому заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення є підставною та підлягає задоволенню.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що позивач у заяві від 18.05.2026 просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 та з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027-суд від 27.08.2024, виходячи з 89% відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат, проте як вже зазначалось судом, вказане питання не було предметом розгляду у справі №380/10998/23. В межах вказаної справи судом розглядалось питання про перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 89 відсотків грошового забезпечення на підставі довідки №11/866 від 05.08.2020 без обмеження її максимальним розміром. Тому вимога позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у вказаній частині щодо перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 не підлягає задоволенню з огляду на помилковість зазначеного позивачем предмета спору у справі, що розглядається.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 378, 381-1, 382-382-3 КАС України, суд

у х в а л и в:

прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №380/10998/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення від 30.06.2023 у справі №380/10998/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) доплати пенсії на виконання вказаного рішення за період з 01.04.2019 по 30.09.2023 у розмірі 227 896 (двісті двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн 16 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Повний текст ухвали складено 09.06.2026.

Суддя Чаплик І.Д.