Рішення № 137264715, 09.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Київ справа №320/10243/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, 2) Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність дій відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, оскільки позивач є потерпілою особою внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Київський окружний адміністративний суд (суддя Донець В.А.) ухвалою від 04.03.2024 прийняв справу до провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Київський окружний адміністративний суд (суддя Сас Є.В.) ухвалою від 17.03.2025 прийняв справу до провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Київський окружний адміністративний суд (суддя Сас Є.В.) ухвалою від 29.05.2025 залучив до участі у справі як другого відповідача Головне управлінням Пенсійного фонду у Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 21910427; 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26), витребував від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області копії: рішення від 19.10.2023 про відмову у перерахунку пенсії позивачу, усіх документів на підставі яких воно прийнято.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем - 2 надано витребувані документи.

Відповідач-1 проти позову заперечує та вказує, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішення про відмову у перерахунку пенсії прийнято у зв`язку з тим, що перерахунок відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV уже було проведено раніше, а повторний перерахунок можливий не раніше ніж через два календарні роки. При цьому розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу, заробітної плати та чинних норм законодавства, зокрема Закону №1058-IV та Закону №796-XII. Підстав для здійснення іншого перерахунку або збільшення розміру пенсії не встановлено. Також відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що ГУ ПФУ у Київській області діяло у відповідності до чинного законодавства. Зазначає, що у разі обчислення пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зі змінами) за двоскладовою формулою, розмір пенсії залишиться без змін, що є недоцільним.

Відповідач-2 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням Діловодство спеціалізованого суду.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену у 2010 році.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням, та має страховий стаж понад 41 рік.

17.10.2023 позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням положень частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування..

За результатами розгляду зазначеної заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 19.10.2023, а також листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.10.2023 №1000-0214-8/164542 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Підставою для відмови визначено відсутність у позивача необхідного страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії у розмірі не менше 24 місяців, а також те, що попередній перерахунок пенсії було проведено 01.04.2022, у зв`язку з чим повторний перерахунок можливий не раніше ніж через два роки.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон №796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

За змістом статті 1 Закон №796-ХІІ, цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Частиною другою статті 27 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.

Згідно статті 49 Закону №796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.3 ст.55 Закону №796-ХІІ, призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.

Абзацом другим пункту 13 Розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IVпередбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Статтею 56 Закону №796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Згідно ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

У справі, яка розглядається, ключовим є питання про поширення пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII в редакції змін, внесених Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (далі - Закон № 2148-VIII) на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за правилами якого умовою для збільшення громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж є призначення їм пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 25.06.2024 у справі № №300/3435/21 відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, та дійшов висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах у такий спосіб:

(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.

(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи).

Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України є неприпустимим.

Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка розглядається, суд приходить до висновку про те, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.

Водночас, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що 17.10.2023 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням положень частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області прийнято рішення від 19.10.2023.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу.

Водночас суд зазначає, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) не встановлено обов`язкового досудового порядку врегулювання спорів цієї категорії. Право особи на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів гарантовано статтею 5 КАС та не ставиться у залежність від попереднього звернення до суб`єкта владних повноважень, якщо інше прямо не передбачено законом.

Крім того, позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог викладена у відзиві на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області висловило заперечення проти позову та навело своє тлумачення спірних правовідносин. За таких обставин відсутні підстави вважати, що спір між сторонами не виник.

Отже, відсутність доказів попереднього звернення позивача до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» сама по собі не позбавляє позивача права на судовий захист та не є підставою для відмови у розгляді заявлених позовних вимог.

Щодо вимоги позивача перерахувати та виплачувати пенсію, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.

Звернувшись до суду з цим позовом 29.02.2024, позивач реалізував право на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення.

Основні правила обчислення строків звернення до суду із позовом з метою захисту права на отримання пенсійних виплат окреслені Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22, від 03.07.2024 у справі № 400/14847/23, від 18.12.2024 у справі № 620/6324/23.

З урахуванням викладеного, порушені права позивача можуть бути захищені судом з 28.08.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями ч. 2 ст.122 КАС.

У той же час, суд зауважує, що вимога "виплачувати пенсію" не підлягає задоволенню, оскільки має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, яке вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 по справі № 460/10731/24).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Водночас, попередній висновок суду про те, що відповідати за цим позовом має Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області, оскільки ним приймалось рішення про відмову в перерахунку пенсії від 30.10.2023 №1000-0214-8/164542, є передчасним, оскільки така відмова стосувалась інших підстав для перерахунку, а саме на підставі положень частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній до 01.10.2017).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 28.08.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній до 01.10.2017), збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, з урахуванням проведених платежів.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, буд. 10; код ЄДРПОУ 22933548;

відповідач 2: Головне управлінням Пенсійного фонду у Дніпропетровській області м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; Код ЄДРПОУ 21910427.

Суддя Сас Є.В.