Постанова № 13726467, 03.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2011Справа №3/207-08

м. Полтава

За позовною заявою Приватного підприємства „Голд Мілленіум”, 39800, м. Комсомольськ, вул.Гірників, 2

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції,39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ:

- №0000152301/0/357 від 27.02.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 184788,00 грн., в т.ч. основний платіж - 123 192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 61 596,00 грн.;

- № 0000162301/1/998 від 10.05.2007 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 184788,00 грн., в т.ч. основний платіж - 123 192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 61 596,00 грн.

С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна

С е к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я ГУЙВАН Дмитро Петрович

Представники:

від позивача Запорожець В.В. (див. журнал судового засідання)

відповідача Мурич Л.О. (див. журнал судового засідання)

Постанова винесена після перерви, оголошеної в судовому засіданні 28 грудня 2010 року в порядку ст. 150 КАС України для надання сторонами додаткових документальних доказів, про що зафіксовано в журналі судового засідання.

03.02.2011р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: Розглядається адміністративний позов Приватного підприємства “Голд Мілленіум” про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень КОДПІ :

1) від 27.02.2007р. №0000152301/0/357 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 184788,00 грн., в т.ч. основний платіж - 123 192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 61 596,00 грн.;

2) від 10.05.2007р. № 0000162301/1/998 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 184788,00 грн., в т.ч. основний платіж - 123 192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 61 596,00 грн. (в редакції уточнення позовних вимог №04996вх від 14.04.2009р.)

Відповідач позов не визнав за мотивами заперечень на позовну заяву від 12.09.2008р. №б/н, вх. № 16127 від 16.09.2009р., посилаючись на правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, при цьому йде формальне цитування даних з акту ревізії працівників ДПС.

Позивач вважає що висновки відповідача безпідставні, а рішення-повідомлення є незаконними і необґрунтованими, тому просить їх визнати нечинними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд - в с т а н о в и в :

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень послужили матеріали перевірки Кременчуцької ОДПІ, що набрали форму акту від 19.02.2007р. №101/23-120/31020493 «Про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства „Голд Мілленіум”, код за ЄДРПОУ 31020493, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р.», за якими податкова-відповідач ( з посиланням на пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), як порушення) констатувала заниження ПП «Голд Мілленіум»суми податку на додану вартість за 2005 рік: березень на 255,00 грн., квітень 485,00 грн. + 133,00 грн., червень 1491,00 грн., жовтень 120000,00 грн., листопад 134,00грн., грудень - на 34,00 грн.; за 2006 рік: березень 307,00 грн., та червень 353,00 грн. ( див. розділ 4 „Висновок”, стор. 102 акту перевірки).

Результатом даних висновків стало визначення КОДПІ-відповідачем позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2007р. №0000152301/0/357 податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 184788,00 грн., в т.ч. основний платіж - 123 192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 61 596,00 грн.

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження зазначеного рішення до керівника КОДПІ, податкова-відповідач продублювала той же самий цифровий ряд донарахувань ПДВ та санкцій за податковим повідомленням рішенням від 10.05.2007р. № 0000162301/1/998.

При цьому орган ДПС ґрунтує свої висновки неправомірністю включення до податкового кредиту відповідних звітних періодів сум ПДВ за податковими накладними, отриманими:

- від ПП ОСОБА_1 на обсяг виконаних останнім послуг за договором підряду №Ю/01(05)-П від 10.01.2005р., з огляду на те, що акти виконаних робіт не містять даних про вартість впроваджених матеріальних цінностей при здійсненні підрядних робіт ( сума ПДВ 2231, 00 грн. ( стор. 77-78 акту);

- від ПП ОСОБА_2 в березні 2006 року - №000031 та у червні 2006 року - №000123 на придбані у останнього матеріальні цінності на суму, відповідно, 1533, 32 грн. та 1766, 67 грн. (загальна сума ПДВ 660, 00 грн.), з огляду на те, що «згідно з документами, наданими для перевірки, перевіркою не встановлена номенклатура придбаного ПП «Голд Мілленіумом»товару»(цитується дослівно за актом перевірки, стор. 79);

- від ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс»м. Кременчук та ВАТ «Укрнафта»м. Київ на суми попередніх оплат за бензин в квітні та листопаді 2005 року, які в послідуючому корегувалися за результатами фактичної поставки (різниця ПДВ не прийнята податковою в звітності квітня місяця 2005 року 133,000 грн. та листопаді 2005 року 134,00 грн.(стор. 79-80 акту);

- від ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера»в жовтні 2005 року, з огляду на неможливість перевірити та підтвердити факт сплати до бюджету сум ПДВ цим контрагентом, з огляду на ту обставину, що за рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 21.04.2006р. визнано недійсними: статут підприємства, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту внесення до реєстру платників ПДВ.

Суд, дослідивши доказовий матеріал, дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору у цій справі, були прийняті без дотримання з боку контролюючого органу, яким є КОДПІ-відповідач норм чинного законодавства, з огляд на наступне:

Як сам позивач, так і його контрагенти, про які зазначено вище, по наданню ТМЦ та послуг, в період, охоплений перевіркою, та за який були здійснені відповідні донарахування позивачу податку на додану вартість КОДПІ за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, були платниками ПДВ і стояли на обліку щодо цього в ДПС.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивач:

(а) отримав від своїх контрагентів ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс»м. Кременчук, ВАТ «Укрнафта»м. Київ, ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера»м. Київ товарно-матеріальні цінності та послуги за відповідними угодами, накладними на відпуст матеріальних цінностей, актами виконаних робіт, які залучені до справи та про що зазначає в матеріалах перевірки сам відповідач-КОДПІ,

(б) отримав від своїх контрагентів оригінали податкових накладних, копії яких залучено до справи,

(в) розрахувався за придбані матеріальні цінності, про що засвідчують залучені до справи копії платіжних документів,

він правомірно ( за першою подією) відніс до податкового кредиту відповідних звітних періодів, охоплених перевіркою суми ПДВ, що значились в виписаних його контрагентами податкових накладних, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ” ( в редакції змін, внесених відповідно до ЗУ №2505).

Законом України „Про податок на додану вартість” визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Контрагенти позивача виконали вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені суми податку.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Доводи податкової-відповідача, приведені в відзиві-запереченнях в обґрунтування своїх висновків за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, суд не оцінює як суттєві та документально підтвердженими, оскільки :

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер., Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обовязки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець товару та надавач послуг ( в нашому випадку - ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс»м. Кременчук, ВАТ «Укрнафта»м. Київ, ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера»м. Київ ) має сплачувати цей податок до бюджету.

Відповідач не надав суду доказів щодо визнання угод, укладених між позивачем і ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс»м. Кременчук, ВАТ «Укрнафта»м. Київ, ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера»м. Київ, недійсними, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) вони є правомірними.

Враховуючи те, що, крім належним чином оформлених податкових накладних, факт проведення операцій з придбання ТМЦ позивачем , отримання послуг останнім та вчинення відповідних корегувань при зміні вартості відвантаження матеріальних цінностей ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс»м. Кременчук, ВАТ «Укрнафта»м. Київ, підтверджується первинними бухгалтерськими документами та матеріалами перевірки самої КОДПІ-відповідача, суд має підстави для висновку, що у Кременчуцької ОДПІ не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачу податку на додану вартість в вигляді основного платежу на суму 123 192,00 грн. та визначення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 61 596,00 грн.

Доводи ж Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції з посиланням на рішення суду загальної юрисдикції від 21.04.2006р. суд не розцінює як допустимі, оскільки на момент господарських взаємовідносин між контрагентами (ПП Голд Мілленіум»та ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера») про існування рішення суду загальної юрисдикції позивачу відомо не було та і не могло бути, оскільки поставка запчастин здійснювалась в 4 кварталі 2005 року, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва датується 21.04.2006р., тобто рівно через рік після здійснення господарських операцій. Крім того зазначене рішення суду є лише процесуальним документом, який не визначає моменту ліквідації підприємства. Нормами матеріального права, а саме ч. 7 ст. 51 Господарського кодексу України, встановлено наступне: суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Доказів щодо цього (довідки статор гану, витягу з реєстру тощо) відповідач в акті не зазначив, суду не надав. До такого ж висновку дійшла колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду, переглядаючи рішення ГСПО в справі №9/170 ( спір між тими ж сторонами про правомірність донарахування КОДПІ податку на прибуток позивачу за матеріалами однієї і тієї ж перевірки, де складові: витратна частина бази оподаткування податку на прибуток кореспондує з кредитними зобовязаннями бази оподаткування податку на додану вартість), який має преюдиціальне значення в даній справі відповідно до приписів ст. 72 (ч. 1) КАС України.

За викладеного вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.02.2007р. №0000152301/0/357 та від 10.05.2007р. № 0000162301/1/998, за якими Приватному підприємству „Голд Мілленіум” ( 39800, м. Комсомольськ, вул.Гірників, 2, код ЄДРПОУ 31020493) визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 184788,00 грн., в т.ч. основний платіж - 123 192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 61 596,00 грн.

3.Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА

Повний текст постанови виготовлено 08.02.2011р.

Примітка:

1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.