Ухвала суду № 13726415, 09.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у порушенні справи про банкрутство

09.02.2011

Справа № 1151/9-18.

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши документи

за заявою Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, Полтавська область, м. Лубни, вул. Я. Мудрого, 21 код ЄДРПОУ 21050210

до Кредитної спілки "Лубно", Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська (вул. Карла Маркса), 50, код ЄДРПОУ 26091230

про визнання банкрутом

встановив:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.11.2010р. повернуто без розгляду заяву Лубенської ОДПІ про визнання банкрутом Кредитної спілки "Лубно", м.Лубни, оскільки заявником не надано суду доказів безспірності своїх грошових вимог до боржника. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. вищезазначену ухвалу скасовано з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 83 Цивільного кодексу України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом; товариством визнається організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві; товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно ст.ст. 84 та 85 Цивільного кодексу України підприємницькими є товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками; непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У відповідності до вимог ст. 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно приписів ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У розумінні ст. 1 Закону про банкрутство: неплатоспроможністю вважається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня, штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Тобто, виходячи з приписів законодавства та системного аналізу зазначених норм можна зробити такий висновок, якщо юридична особа - комерційна організація, то вона може бути суб'єктом банкрутства, а якщо юридична особа є некомерційною організацією, то такий вид може бути суб'єктом банкрутства лише у випадку прямої вказівки про це в законі.

Як свідчать матеріали справи заявник - Лубенська ОДПІ звернулась до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у порядку статті 52 Закону про банкрутство у відношенні кредитної спілки, яка утворена і зареєстрована у відповідності до статті 1 Закону України "Про кредитні спілки", про що свідчить Статут спілки, доданий ініціюючим кредитором до заяви про банкрутство боржника.

Зазначена норма Закону встановлює, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на корпоративних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлює можливість порушення провадження у справі у відношенні юридичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Але, частина 6 ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" встановлює, якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство, припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення платоспроможності або банкрутства визначається законом.

З матеріалів справи № 1151/9-18 не вбачається, що уповноваженим органом приймалося рішення про припинення Кредитної спілки "Лубно" і що у процесі ліквідації комісією з припинення встановлено недостатню вартість майна для задоволення вимог кредиторів, що б надавало право ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що повернення місцевим господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство Кредитної спілки "Лубно" ініціюючому кредитору без розгляду є незаконним, а підстави для порушення провадження у даній справі взагалі відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід відмовити Лубенській ОДПІ у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Кредитної спілки "Лубно" на підставі п.1 ст.62 ГПК України.

Керуючись пунктом 1 ст.62 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви відмовити.

Суддя Паламарчук В.В.