Рішення № 13726406, 08.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2011 р. Справа №18/203/11

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Леомі-Оригінал", вул. Строни, 1, а/с 89, м. Комсомольськ, Полтавська обл., 39800

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хліби Полтави-1", вул. Цілиноградська, 3А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39628

про стягнення 7158,88 грн.

суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача: Панібог Л.Г., довіреність від 01.09.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 7158,88 грн. за договором поставки № 02/11 від 01.11.2009 року, з яких: 6523,83 грн. –основний борг; 324,23 –інфляційні витрати; 50,40 грн. –3 % річних; 260,42 грн. - пеня.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання представника не направив.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про отримання ним ухвали суду від 20.01.2011 року знаходиться в справі), необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.11.2009 року між сторонами був укладений договір поставки № 02/11 (далі –Договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язався виготовити та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та своєчасно оплачувати товар з характеристиками згідно Специфікації до цього Договору. Кількість, асортимент товару визначається у Специфікаціях до Договору (п. 2.1. Договору).

Ціна на товар зазначається у Специфікації (п. 4.1.Договору). П. 5.1 Договору сторони узгодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 1-го банківського дня після приймання товару покупцем.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних (а.с. 16-39) та копії специфікацій (а.с. 47-68) на протязі листопада 2009 року - червня 2010 року позивачем поставлявся товар відповідачу. Всього було поставлено товару на суму 52267,42 грн. Претензії щодо якості чи кількості товару зі сторони відповідача в матеріалах справи відсутні.

Актом звірки розрахунків від 12.11.2010 року, сторони зафіксували, що товар на загальну суму 6523,83 грн. не був оплачений відповідачем. За розрахунком позивача за видатковою накладною № Л-00000183 від 21.05.2010 року не сплачено 1513,71 грн., а за видатковою накладною № Л-00000239 від 22.06.2010 року –5010,12 грн., що разом складає 6523,83 грн.

При дослідженні накладних № Л-00000183 від 21.05.2010 року, № Л-00000239 від 22.06.2010 року (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи) судом встановлено, що підставою платежу в них вказано не Договір поставки № 02/11 від 01.11.2009 року, а "рахунок-фактура №… без угоди".

При цьому судом беруться до уваги наступне.

Договором визначено, що кількість, асортимент, ціна продукції зазначається у Специфікаціях до цього Договору.

Надані позивачем копії Специфікацій на товар №20 від 21.05.2010 року, № 22 від 22.06.2010 року засвідчують, що товар по накладних № Л-00000183 від 21.05.2010 року, № Л-00000239 від 22.06.2010 року на загальну суму 9210,02 грн. передавався саме на підставі Договору поставки № 02/11 від 01.11.2009 року, оскільки указані у специфікаціях найменування товару, його кількість та ціна повністю співпадають з відомостями, що містяться у зазначених вище накладних.

Таким чином, суд вважає накладні № Л-00000183 від 21.05.2010 року, № Л-00000239 від 22.06.2010 року належними доказами отримання товару відповідачем.

Позивач звертався з претензією до відповідача про сплату боргу, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та поштовою квитанцією (згідно штемпеля відділення зв'язку претензія відправлена 13.12.2010 року), однак за твердженням позивача відповідач залишив її без відповіді.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов’язань з оплати вартості отриманого товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми боргу не надав. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за переданий товар на суму 6523,83 грн.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Позивачем заявлено до стягнення 260 грн. 42 коп. пені нарахованої в період з 06.08.2010 року по 08.12.2010 року (розрахунок в мат. справи), розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 50 грн. 40 коп. - 3% річних за період з 06.08.2010 року по 08.12.2010 року та 324 грн. 23 коп. інфляційних витрат за серпень-листопад 2010 року (розрахунки в матеріалах справи). При перевірці вказаних сум судом не виявлено їх завищення з боку позивача, тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 2 ст. 49 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хліби Полтави-1", вул. Цілиноградська, 3А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39628, код ЄДРПОУ 36345937 на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Леомі-Оригінал", вул. Строни, 1, а/с 89, м. Комсомольськ, Полтавська обл., 39800, ідентифікаційний код 25170849 –6523 грн. 83 коп. –боргу; 260 грн. 42 коп. пені; 50 грн. 40 коп. - 3% річних; 324 грн. 23 коп. інфляційних витрат; 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. 00 коп. –відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.