Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 червня 2026 року Справа 204/12863/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали адміністративної справи №204/12863/25 за заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 03.12.2025 року звернувся до Чечелівського районного суду міста Дніпра із заявою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність начальника ТЦК щодо не закриття провадження про адміністративне правопорушення № Т2627696 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та зобов`язання вчинити певні дії, а саме закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення (ст. 38, ст. 247 КУпАП).
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05.12.2025 року матеріали адміністративної справи № 204/12863/25 було передано на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05.12.2025 в справі №204/12863/25 задоволено; ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05.12.2025 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23.03.2026 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності начальника ТЦК щодо не закриття провадження у справі та зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27.04.2026 року матеріали адміністративної справи № 204/12863/25 за заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності начальника ТЦК щодо не закриття провадження у справі та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
02.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла адміністративна справа№204/12863/25 за заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Отже, оскарження до адміністративного суду рішень, дій, або бездіяльності проводиться виключно шляхом подання позовної заяви, а не заяви або скарги.
В даному випадку позивач звернувся до суду з заявою (скаргою) в якій оскаржує дії начальника відповідача, що не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи зазначене, позивач має подати до суду саме позовну заяву з зазначенням позовних вимог відповідно вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1-3 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Отже, відповідачем у даній справі має бути відповідний орган, рішення, дії чи бездіяльність якого є предметом оскарження.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У зв`язку із наведеним, суд звертає увагу позивача на необхідність приведення суб`єктного складу учасників (позивача та відповідача) у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача на необхідності зазначення вірної назви відповідача, якою в даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, позивач має надати уточнену позовну заяву в якій уточнити суб`єктний склад учасників справи (позивача та відповідача) та вказати їх дані відповідно вимог пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Таким чином, позивачу слід надати до суду уточнену позовну заяву, що відповідає вимогам частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.
Відповідно пунктів 8, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається, зокрема, докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Заявником не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, як вбачається зі скарги та доданих до неї копій документів, позивач не зазначив у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких додано до скарги.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір.
За частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
В прохальній частині позовної позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.
Оскільки за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн., виходячи із розрахунку: 3028,00 грн.*0,4*0,8, однак позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору у належному розмірі.
При цьому, матеріали справи містять докази сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 484,48 грн. (968,96-484,48) за вимоги немайнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Прийняти до провадження адміністративну справу №204/12863/25 за заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву з дотриманням вимог частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (вказати позивача та відповідача) та докази направлення позовної заяви відповідачу; зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати докази сплати судового збору в розмірі 484,48 грн. за вимоги немайнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська
Судове рішення № 137263620, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 204/12863/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: