Ухвала суду № 137263353, 10.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 червня 2026 р. Справа № 120/5488/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 120/5488/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії..

Позовні вимоги мотивовані невиплатою відповідачем середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача зі служби.

Ухвалою від 24.04.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

11.05.2026 представником відповідача подано заяву про заміну первісного відповідача (Військову частину НОМЕР_1 ) на належного відповідача, а саме військову частину НОМЕР_2 .

Клопотання обґрунтовується тим, що саме військова частина НОМЕР_2 здійснила несвоєчасну виплату недоотриманих позивачем під час проходження військової служби сум грошового забезпечення, а відтак саме Військова частина НОМЕР_2 повинна нести відповідальність за несвоєчасний розрахунок із позивачем.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає таке.

Підстави та порядок заміни неналежної сторони врегульовані статтею 48 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно з ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Крім того, частиною четвертою статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас за визначенням, наведеним у статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, відповідачем може бути суб`єкт при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства (у тому числі без статусу юридичної особи), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів/осіб, суб`єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Вирішуючи питання щодо належного визначення відповідача у даній справі суд враховує висновки Верховного Суду сформовані у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 520/1897/22. Так, у вказаній постанові суд касаційної інстанції підкреслив, що приписи частини 1 статті 116, частини 1 статті 117 КЗпП України установлюють загальне правило, згідно з яким у випадку звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний виплатити йому всі належні суми у день звільнення, а якщо в указаний строк цього не було зроблено з вини власника або уповноваженого ним органу, то підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь затримки до дня фактичного розрахунку.

Межі дії диспозиції частини 1 статті 117 КЗпП України визначені її гіпотезою, яка указує на умови, за наявності яких уступає в дію правило про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Обставини, з настанням яких необхідно здійснювати це правило, пов`язані з фактами звільнення працівника та невиплатою йому з вини власника або уповноваженого ним органу належних сум у день звільнення.

Верховний Суд наголосив, що ці обставини не зазнали змін внаслідок унесення змін до статей 116, 117 КЗпП України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-IX.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , в подальшому вибув до нового місця проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , з якої 17.03.2025 був звільнений у відставку та виключений зі списків особового складу частини та забезпечення.

У світлі зазначених обставин важливо підкреслити, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини саме по собі не свідчить про закінчення проходження ним військової служби. Таке виключення може бути зумовлене переведенням до іншої частини, зміною місця проходження служби або іншим адміністративним переміщенням. Натомість лише виключення зі списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням у запас чи відставку, смертю, визнанням безвісно відсутнім чи оголошенням померлим підтверджує закінчення проходження військової служби.

У цій справі встановлено, що після виключення зі складу військової частини НОМЕР_2 позивач продовжив проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , отже він не був звільнений з військової служби, а продовжував виконувати свої службові обов`язки на новому місці служби. Лише 17.03.2025 позивача було звільнено у відставку, а у відповідача виник обов`язок щодо проведення повного остаточного розрахунку.

Отже, саме військова частина НОМЕР_1 є суб`єктом владних повноважень, дії чи бездіяльність якої є предметом оскарження у даній справі, а тому він є належним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що адміністративний позов пред`явлено до належного відповідача, який є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах та може бути самостійним відповідачем у справі.

Відтак достатніх правових і фактичних підстав для заміни відповідача у цій справі не встановлено, а тому у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 48, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в :

Залишити без задоволення клопотання відповідача про заміну первісного відповідача в адміністративній справі № 120/5488/26.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна