Ухвала суду № 137263297, 09.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

09 червня 2026 р. Справа № 120/11309/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання судового рішення, постановленого в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення ОСОБА_1 індексації пенсії починаючи з 24.02.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, а з 01.03.2024 в розмірі 1,0796; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 24.02.2024 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та провести йому перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, та провести йому перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Вондочас позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.03.2023 по 23.02.2024 включно залишено без розгляду.

14.11.2025 за вх.№72014/25 до суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, яка мотивована тим, що станом на день подання цієї заяви відповідач судове рішення у повному обсязі не виконав, а здійснені ним дії не відповідають способу виконання, визначеному апеляційним судом. Зокрема, відповідачем формально повідомлено про проведення перерахунку, однак фактично індексацію пенсії здійснено не шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, визначеного при призначенні пенсії заявника, а із застосуванням іншого показника, що прямо суперечить висновкам суду апеляційної інстанції та нормам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заявник наголошує, що відповідач, всупереч постанові суду, самостійно змінив спосіб її виконання, чим фактично нівелював зміст судового рішення, продовжує порушувати його право на належний розмір пенсії та щомісячно позбавляє частини належних йому грошових виплат. За таких обставин, з урахуванням тривалого невиконання судового рішення без поважних причин, ігнорування його обов`язковості та відсутності реальних дій, спрямованих на повне і належне виконання постанови суду, позивач вважає, що без встановлення судового контролю рішення суду залишатиметься невиконаним, що суперечить вимогам ст. 129-1 Конституції України.

Ухвалою суду від 18.12.2025 вказану заяву задоволено та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 30-денний строк, з моменту отримання даної ухвали, для подання звіту про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №120/11309/24.

19.01.2026 за вх.№3513/26 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов звіт, зі змісту якого встановлено, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 боржником проведено перерахунок та індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення на визначені судом коефіцієнти показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії, який є незмінним і становить 10 846,37 грн як для розрахунку за 2023 рік, так і для розрахунку за 2024 рік. Відтак відповідач провів перерахунок наступним чином: з 24.02.2024 із застосуванням коефіцієнта 1,197 до показника середньої заробітної плати у розмірі 10 846,37 грн, що після збільшення склало 12 983, 10 грн (розмір пенсії - 15 179,88 грн); з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта 1,0796 до того самого показника у розмірі 10 846,37 грн, що після збільшення склало 11 709,74 грн (розмір пенсії - 14 759,57 грн). Донараховану заборгованість за період з 24.02.2024 по 31.05.2025 у сумі 5 501 грн 14 коп. повністю виплачено заявнику у червні 2025 року за додатковою відомістю, у зв`язку з чим відповідач вважає судове рішення виконаним у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 3822 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття звіту або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Надавши оцінку звіту відповідача про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025, суд зауважує, що відповідач провів індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта 1,197 з 24.02.2024 та коефіцієнта 1,0796 з 01.03.2024 року, обравши в обох випадках як базу для індексації сталий показник заробітної плати в розмірі10 846, 37 грн.

Суд зазначає, що такий підхід органу Пенсійного фонду є помилковим та свідчить про неналежне виконання судового рішення, оскільки механізм індексації за своєю правовою природою передбачає послідовне збільшення раніше проіндексованого показника, а не застосування коефіцієнтів до однієї й тієї ж початкової величини у кожному наступному періоді.

Збільшивши показник заробітної плати з 24.02.2024 на коефіцієнт 1,197, відповідач отримав проіндексовану величину в розмірі 12 983, 10 грн (10 846, 37*1,197).

Відтак, здійснюючи наступну індексацію з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта 1,0796 відповідно до Постанови КМУ № 185, відповідач повинен був застосувати цей коефіцієнт не до початкових 10 846, 37 грн, а до вже проіндексованого у попередньому періоді показника заробітної плати, тобто до суми 12 983, 10 грн.

Взяття пенсійним органом сталого розміру 10 846, 37 грн для обрахунку індексації з 01.03.2024 призвело до заниження середньомісячного заробітку для обчислення пенсії та, як наслідок, до неправильного визначення кінцевого розміру пенсійних виплат позивача.

Враховуючи викладене, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіт не свідчить про повне та належне виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 120/11309/24, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття поданого відповідачем звіту.

Виходячи з положень ст. 3823 КАС України, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Щодо накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, то суд враховує наступне.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та в ухвалі від 04.10.2022 у у справі №200/3958/19-а вказав, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає наявності таких підстав.

Приймаючи до уваги те, що судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про умисне ухилення саме начальника Управління від виконання рішення суду у дані справі, суд не знаходить підстав для накладення штрафу на керівника Управління.

Подібний підхід щодо застосування положень ч. 2 ст. 382 КАС України викладений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 27.01.2022 у справі № 2а-10/2007, від 31.01.2022 у справі №442/3936/17, від 06.09.2022 у справі №754/12702/14-а та від 24.06.2024 у справі №380/2458/21.

Таким чином у зв`язку з відмовою у прийнятті звіту, суд враховуючи положення ст. 3823 КАС України вважає, що відповідачу необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382, 3822, 3823 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Звільнити керівника суб`єкта владних повноважень відповідача від сплати штрафу.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 120/11309/24 - протягом 20 днів, з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що звіт про виконання судового рішення повинен подаватися до суду з дотриманням вимог визначених ч. 2 та 3 ст. 3822 КАС України.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Маслоід Олена Степанівна