Ухвала суду № 137262630, 09.06.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/816/25

Провадження № 6/698/20/26

УХВАЛА

09 червня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судового засідання Триліс Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 698/816/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Калинопільське селищне житлово-комунальне господарство» Калинопільської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинопільського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 698/816/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Калинопільське селищне житлово-комунальне господарство» Калинопільської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

За результатами розгляду цивільної справи № 698/816/25 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Калинопільське селищне житлово-комунальне господарство» Калинопільської селищної ради заборгованість за надані житлово-комунальні послуги станом на 28.02.2026 року в розмірі 21093 грн. 56 коп.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Калинопільське селищне житлово-комунальне господарство» Калинопільської селищної ради судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп..

24.04.2026 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у зв`язку зі складним матеріальним та сімейним становищем не має можливості одноразово сплатити всю суму заборгованості, оскільки на її утриманні перебувають малолітній син, донька, яка навчається та батько похилого віку. Стабільного офіційного доходу не має. Від виконання рішення суду не ухиляється та має намір добровільно його виконати.

Таким чином, заявник вважає, що є всі підстави для розстрочки виконання рішення суду, у зв`язку з чим звернулась до суду з заявою.

13.05.2026 року до суду від представника Комунального підприємства «Калинопільське селищне житлово-комунальне господарство» Калинопільської селищної ради Підгірного П.Г. надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, у яких він просить відмовити боржнику ОСОБА_4 у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду від 15.04.2026 року у справі № 698/816/25. Зазначає, що розстрочка за рішенням суду не припиняє інфляційних втрат та 3% річних (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України) і затягування лише збільшить загальну суму боргу. Боржник мав достатньо часу для добровільного погашення заборгованості, проте заходів не вжив, що свідчить про ухилення від виконання зобов`язань. Вважає, що розстрочення виконання рішення суду затягне процес виконання, порушить права стягувача та не сприятиме реальному виконанню рішення суду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України, разом з тим у судове засідання не з`явилися.

03.06.2026 року від заявниці до суду надійшла заява, у якій вона просить розглянути заяву про розстрочку виконання рішення суду за її відсутсутності. Заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Також зазначає, що після ухвалення рішення суду нею добровільно сплачено 5000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості, що підтверджується квитанцією АТ "Ощадбанк" від 25.05.2026 року. Зазначене підтверджує її прагнення виконати рішення суду в повному обсязі та відсутність наміру ухилятися від його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство України пов`язує розстрочення виконання судового рішення з наявністю виключних обставин.

Як на підставу для розстрочки виконання рішення суду заявниця посилається на те, що її фінансове становище не дозволяє одноразово сплатити всю суму заборгованості та просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців із щомісячною сплатою по 1758,00 грн..

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявницею не надано доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду, а наведені нею підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного розстрочення.

Тобто, заявницею не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким можливо розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення суду, а відтак, і про необхідність розстрочення такого.

Складне фінансове становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду. Оскільки заявниця у своїй заяві не заперечує того факту, що вказаний спір виник з її вини, вказує на складний фінансовий стан, однак документів які б підтверджували фінансовий стан, витрати, наявність чи відсутність іншого доходу до суду не були надані.

Суд також звертає увагу на те, що рішенням суду від 15.04.2026 року у цивільній справі № 698/816/25 стягнуто заборгованість за надані житлово-комунальні послуги та судовий збір з ОСОБА_2 . Разом з тим, ОСОБА_3 звертаючись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду не надала суду копію свідоцтва про шлюб, у якому зазначено про присвоєння їй прізвища ОСОБА_5 , як не надано і доказів звернення рішення до примусового виконання.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Суд зазначає, що судові рішення які набрали законної сили є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Враховуючи те, що розстрочка може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, а також те, що заявником не подано жодних належних допустимих доказів щодо свого тяжкого фінансово-матеріального стану з яких можна було б побачити її реальний фінансовий стан. Тому, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 слід відмовити.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 83, 89, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 698/816/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Калинопільське селищне житлово-комунальне господарство» Калинопільської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Лазаренко