Вирок № 137261572, 08.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19947/24

Провадження № 1-кп/369/1114/26

В И Р О К

іменем України

08.06.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

представників потерпілих: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

представника цивільного відповідача-2

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_13 ,

захисника ОСОБА_14 ,

обвинуваченого ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024111050001570 від 21.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ «Об`єднані системи зв`язку», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

21.09.2024, близько 12 години 27 хвилин, водій ОСОБА_15 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись лівою смугою руху проїзною частиною вулиці Київської в м. Вишневе Бучанського району Київської області в напрямку з м. Київ до м. Боярка Фастівського району Київської області, діючи в порушення вимог п. 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 18.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупиняється транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований в м. Вишневе Бучанського району Київської області навпроти будинку № 2-Л по вул. Київській, не відреагував на те, що перед його автомобілем в сусідній правій смузі руху в напрямку до м. Боярка перед вищевказаним нерегульованим пішохідним переходом зупинився автомобіль марки «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_2 , проявив злочинну самовпевненість, належним чином не відреагував на вказану зміну дорожньої обстановки, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та в разі необхідності зупинитися, не зменшив швидкість та не надав перевагу в русі пішоходу - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину вулиці Київська в м. Вишневе Бучанського району Київської області по вищевказаному нерегульованому пішохідному переходу cправа наліво відносно напрямку руху автомобіля, навпроти будівлі № 2-л по вул. Київській в м. Вишневе Бучанського району Київської області, внаслідок чого здійснив наїзд на вказаного пішохода.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження та була доставлена до КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради, де ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Згідно з висновком судово-медичного експерта смерть потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння і основи черепа, крововиливами під оболонки та в шлуночки головного мозку і в клінічному перебігу ускладнились поліорганною недостатністю. Ушкодження в ділянці голови складають комплекс відкритої черепно-мозкової травми, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Грубе порушення водієм ОСОБА_15 вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху перебувають в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_16 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 визнав свою провину у вчиненому та повідомив суду, що 21.09.2024, близько опівдня, він керував технічно-справним автомобілем марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався лівою смугою руху по автодорозі по вулиці Київській в м. Вишневе Київської області в напрямку з м. Київ до м. Боярка Фастівського району Київської області. Перед пішохідним переходом інший автомобіль, який рухався трохи попереду та у правій смузі руху, почав зменшувати швидкість. У цей час він також почав пригальмовувати, однак, не побачивши перешкод, продовжив рух по вулиці. Несподівано для нього справа від авто по пішохідному переходу почала перебігати дорогу дівчина, яка була в навушниках. Він крутнув кермо вправо, намагався уникнути зіткнення, однак лівою передньою частиною автомобіля вдарив пішохода, котра від удару впала на інший автомобіль білого кольору. Після ДТП був дуже знервованим, підійшов до постраждалої та побачив, що в такому стані її не можна чіпати. Збирався викликати «швидку», проте йому сказали, що вже викликали. Після цього приїхали поліцейські, які почали оформляти матеріали по цьому факту. Після завершення оформлення ДТП він з дружиною поїхав до лікарні, куди доставили постраждалу, та намагався з рідними ОСОБА_16 домовитися про переміщення її до більш високопрофільної клініки та стосовно відшкодування шкоди, однак з усіх питань отримував відмову від потерпілих. Того ж дня передав слідчому відеозапис із відеореєстратора. У подальшому намагався всіляко знайти можливості відшкодувати потерпілим шкоду, але вони не сприймали його ініціатив. Вів переписку у месенджері Viber із чоловіком ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , якому пропонував допомогу і з лікарями, і грошима, проте ОСОБА_18 відмовлявся від його пропозицій. Також повідомив суду, що визнає повністю матеріальну шкоду, у відшкодуванні моральної шкоди покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 розповів, що 21.09, десь о 14 год. 40 хв йому зателефонував зять ОСОБА_18 та сказав, що його доньку ОСОБА_17 збив автомобіль. Він з дружиною одразу поїхав до лікарні, де була ОСОБА_17 . Незважаючи на тривалу боротьбу лікарів за життя ОСОБА_17 , вона ІНФОРМАЦІЯ_4 померла у лікарні. Повідомляв суду, що від обвинуваченого не надходила допомога матеріальна (коштами), а в аспектах лікування доньки лише ОСОБА_15 пропонував вирішити питання стосовно проведення лікування іншим лікарем.

Потерпіла ОСОБА_8 через погане самопочуття та з огляду на положення ст. 63 Конституції України відмовилася від дачі показань.

Потерпілий ОСОБА_10 засвідчив суду, що 21.09.2024, десь в обідню пору, йому зателефонував фельдшер з лікарні та повідомив, що його дружина ОСОБА_19 потрапила в ДТП та перебуває у лікарні. Він прибув до лікарні та займався питаннями, які ставили лікарі з приводу лікування ОСОБА_17 . Приблизно о 16 год. 45 хв приїхав у лікарню ОСОБА_15 , показав відео з моментом ДТП. Пропонував обвинувачений перевести ОСОБА_17 в іншу лікарню. Крім того, допомогу від обвинуваченого він не приймав, оскільки на той момент були кошти на лікування ОСОБА_17 . Потерпілий підтвердив суду факт переписки в месенджері Viber та що саме його номер телефону відображений у скріншотах переписки з ОСОБА_15 .

Відповідно до п. 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21, якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Суд, встановивши у судовому засіданні учасників листування у месенджері Viber, дослідив скріншоти з листування між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_10 та з`ясував, що дійсно обвинуваченим неодноразово пропонувалася потерпілому ОСОБА_10 допомога та наводилися вибачення з приводу того, що сталося.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 підтвердив, що був очевидцем цієї ДТП, оскільки зупинився в зустрічній смузі руху перед пішохідним переходом, по якому рухалася ОСОБА_17 . При цьому повідомив суд, що пішохід перебігала дорогу, подивившись праворуч (у його напрямку), проте ліворуч не подивилася. Відбулося зіткнення - автомобіль «Tesla» сірого кольору під керуванням ОСОБА_15 збив пішохода, яка після удару підлетіла вгору та впала на дах його автомобіля. На його думку, водій автомобіля «Tesla» здійснював екстренне гальмування. Після цього приїхала «швидка» та забрала постраждалу до лікарні.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_21 повідомила, що була також очевидцем ДТП. Зокрема, засвідчила, що того дня вона йшла біля зупинки по вулиці Київській у м. Вишневе та в цей момент побачила, як від удару підлетіла догори дівчина-пішохід та впала на іншу автівку. Вона не помітила, чи перебігала дорогу постраждала. Через деякий час приїхали карета швидкої допомоги та поліцейські. Постраждалу у критичному стані медики забрали до лікарні. Обвинувачений, на її думку, був у темних сонцезахисних окулярах та чи пропонував він родичам постраждалої допомогу вона не знає.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_15 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, його вина підтверджується письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.09.2024, схемою та фототаблицею до нього, згідно з яким слідчим у присутності водіїв ОСОБА_15 та ОСОБА_20 оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, яке знаходиться в м. Вишневе, поблизу перехрестя вулиць Київської та Л. Українки, де виявлено з ушкодженнями автомобіль марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль «Cadillac», реєстраційний номер НОМЕР_3 ; результат тестування водія ОСОБА_15 на вміст алкоголю в крові виявився негативним - 0, 00 проміле;

- висновком судової автотехнічної експертизи від 09.10.2024 № СЕ-19/111-24/55027-ІТ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ, згідно з яким система рульового управління, система робочого гальма та елементи підвіски автомобіля марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду знаходилися в працездатному стані; несправностей, які б могли викликати погіршення чи відмову в роботі цих елементів транспортного засобу перед ДТП, не виявлено (т. 1, а.с. 184-187);

- висновком судово-медичної експертизи від 22.10.2024 № 651, згідно з яким при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_16 експерта встановлено, що смерть потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння і основи черепа, крововиливами під оболонки та в шлуночки головного мозку і в клінічному перебігу ускладнились поліорганною недостатністю. Ушкодження в ділянці голови складають комплекс відкритої черепно-мозкової травми, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (т. 1, а.с. 197-200);

- протоколом огляду носія інформації («DVD-R» диску марки «Media») із переглядом відеофайлу, на якому міститься відеозапис з автомобіля марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , наданий ОСОБА_15 , на якому відображено момент ДТП (т. 1, а.с. 206-209);

- висновком комплексної фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи від 22.11.2024 № КСЕ-19/111-24/65179, відповідно до якого: виходячи з даних відеофайлу «2024-09-21_12-26-21 -front.mp4» та вихідних даних, наданих на дослідження, швидкість руху автомобіля «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_4 , безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою становить 72,0 км/год ± 1,94 км/год. (за умови відповідності частоти кадрів у характеристиках відеофайлу реальним показникам частоти кадрів). В даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору водій автомобіля «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_15 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.4. та п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України. У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти наїзд на пішохода ОСОБА_16 полягала у виконанні водієм автомобіля «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_15 , вимог п. 18.4. Правил дорожнього руху України. При виконанні вимог вищевказаного пункту Правил дорожнього руху України водій автомобіля «Tesla Model 3» ОСОБА_15 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_16 , на що у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації з технічної точки зору в діях водія автомобіля «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_15 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 18.4. та п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України. Невідповідності у виконанні вимог п. 18.4. Правил дорожнього руху України в діях водія автомобіля «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_15 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.с. 218-227).

Крім того, в судовому засіданні було відтворено та досліджено відеозапис з автомобіля марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , наданий ОСОБА_15 , на якому відображено момент ДТП, порушення обвинуваченим ПДР, а також та обставина, що пішохід ОСОБА_16 перебігала дорогу по пішохідному переходу.

Європейський суд з прав людини у п. 65 рішення у справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Ретельно дослідивши докази у їх сукупності, суд переконаний, що саме порушення водієм ОСОБА_15 вимог п. 2.3 б), д) та п. 18.4 ПДР України стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

За таких обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_15 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої.

У судових дебатах:

прокурор просив визнати винуватим ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та з урахуванням особи обвинуваченого та наявності низки обставин, що пом`якшують покарання, призначити йому покарання у межах, встановлених в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме п`ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, та застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України;

потерпілі та їх представники наполягали на суворій мірі покарання обвинуваченому та просили призначити йому покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк, визначений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а саме 8 років позбавлення волі;

ОСОБА_15 та його захисник з урахуванням даних про особу обвинуваченого (зокрема, обвинувачений здійснив донат у сумі 100 000 грн на потреби ЗСУ, сам є інвалідом 2 групи), поведінки потерпілої-пішохода під час ДТП, просили призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на визначений судом строк, та застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Під час останнього слова ОСОБА_15 повідомив, що на банківські рахунки потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перерахував кошти на відшкодування шкоди (ці нові обставини не були встановлені під час судового розгляду). Оскільки обвинувачений повідомив про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд в порядку ч. 4 ст. 365 КПК України відновив з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами у частині відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілим. Зокрема судом було з`ясовано та підтверджено банківськими квитанціями, що ОСОБА_15 переказав на банківські рахунки потерпілих ОСОБА_9 390 250 грн та ОСОБА_10 100 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Потерпілі підтвердили надходження цих сум.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_15 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується виключно позитивно, працює, є інвалідом 2 групи, під час досудового розслідування та судового розгляду визнавав свою вину, надав слідчому у цьому кримінальному провадженні відео з відеореєстратора з фіксацією обставин ДТП, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, намагався відшкодувати і частково відшкодував шкоду, здійснив донат у сумі 100 000 грн на потреби ЗСУ та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає такі: щире каяття, що виявилось у критичній оцінці обвинуваченого своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин, а також позиції під час розгляду справи; активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилося в наданні допомоги органу досудового розслідування й суду у встановленні істини у справі, з`ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу та об`єкта посягання, тяжкості наслідків вчиненого і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Виправлення як мета покарання це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого це ті певні зміни в його особистості, які утримують його надалі від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Відтак, з урахуванням особи винного й думки учасників кримінального провадження, суд під час призначення покарання ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 286 КК України вважає за можливе призначити покарання у межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а саме 5 (п`ять) років позбавлення волі із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

При цьому, зважаючи на те, що обвинувачений раніше не судимий, дорожньо-транспортну пригоду скоїв з необережності, не перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, добровільно частково відшкодував потерпілим збитки, має позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, має стійкі соціальні зв`язки, а також врахувавши думку державного обвинувача, який просив застосувати щодо обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України, суд дійшов висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, а також будучи особою працездатного віку, зміг і надалі відшкодовувати потерпілим заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпілі у цьому кримінальному провадженні заявили наступні позови про стягнення з обвинуваченого таких сум заподіяної шкоди:

1) ОСОБА_8 - 93 307, 55 грн матеріальної та 2 000 000 грн моральної шкоди;

2) ОСОБА_9 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) - 915 082, 14 грн (93 082, 14 грн витрат на лікування та медикаменти і 822 000 витрат на встановлення пам`ятника) матеріальної та 2 000 000 грн моральної шкоди;

3) ОСОБА_10 - 35727, 58 грн матеріальної та 2 000 000 грн моральної шкоди.

Обвинувачений визнав у повному обсязі суми матеріальної шкоди, з приводу визначення сум моральної шкоди покладався на розсуд суду.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_15 як водія автомобіля марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на умовах полісу № ЕР.219601677 з лімітом відповідальності 320 000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, 160 000 грн за шкоду, заподіяну майну.

Вирішуючи питання про заявлені у справі цивільні позови, суд вважає, що беззаперечно потерпілі мають право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди як з обвинуваченого, так і з страхової компанії, та з цього приводу зазначає.

Так, згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, Страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (пункт 27.3 статті 27 Закону № 1961-IV).

Тобто загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) потерпілим у цьому кримінальному провадженні стосовно померлої становить 96 000 (дев`яноста шість тисяч) грн, що у рівних частках складає по 32 000 (тридцять дві тисячі) грн кожному з потерпілих.

При цьому суд бере до уваги, що у цивільному законодавстві містяться правила відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника. За загальним правилом, у разі понесення таких витрат на спорудження надгробного пам`ятника, боржником у зобов`язанні щодо їх відшкодування є особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, а кредитором - особа, яка здійснила такі витрати. При цьому, у статті 1201 ЦК України не встановлено межі по відшкодуванню витрат на спорудження. У випадку, якщо було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, то у разі понесення таких витрат на спорудження надгробного пам`ятника, боржником у зобов`язанні щодо їх відшкодування є страховик (МТСБУ). При цьому, законодавцем у пункті 27.4. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено межу щодо розміру відшкодування, і загальний розмір якого стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (аналогічна правова позиція наведена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 607/3451/16-ц).

Таким чином страховиком відшкодовується понесення таких витрат на спорудження надгробного пам`ятника у сумі 96 000 (дев`яноста шість тисяч) грн.

У частині стягнення моральної шкоди за позовами потерпілих суд виходить з того, що смертю ОСОБА_16 її батькам та її чоловікові завдана моральна шкода, цей факт беззаперечний. Такими, що підлягають задоволенню в цій частині, суд вважає вимоги в сумі по 1 000 000 (одному мільйону) грн моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 та 700 000 (сімсот тисяч) грн у відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_10 . Такий розмір моральної шкоди не співмірний втраті близької людини, що не можна обрахувати в грошах, проте такий розмір моральної шкоди відповідає тяжкості вчиненого неумисного кримінального правопорушення.

У частині стягнення матеріальної шкоди за позовами потерпілих суд зазначає, що доведеними є такі суми, які підлягають стягненню зі страховика: 35 727 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять сім) грн 55 коп. - на користь ОСОБА_10 ; 39 307 (тридцять дев`ять тисяч триста сім) грн 55 коп. - на користь ОСОБА_8 , тобто за вирахуванням затрат у сумі 54 000 грн на поминальний обід, оскільки ці витрати не належать до витрат, пов`язаних із похованням (постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 185/687/18);

148 964 (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 90 коп. - на користь ОСОБА_9 з урахуванням лімітів відповідальності страховика та стягнених сум на відшкодування моральної шкоди, витрат на пам`ятник та стягнутої матеріальної шкоди на користь інших потерпілих. Решта суми матеріальної шкоди за позовом ОСОБА_9 підлягає стягненню з обвинуваченого. Судом було з`ясовано та це підтверджено потерпілими, що ОСОБА_15 переказав на банківські рахунки потерпілих ОСОБА_9 390 250 грн та ОСОБА_10 100 000 грн

Відтак з урахуванням наведеного вище та сплачених ОСОБА_15 сум на банківські рахунки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 цивільні позови потерпілих задовольняються в таких сумах.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з цивільного відповідача-2 - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) 39 307 (тридцять дев`ять тисяч триста сім) грн 55 коп. матеріальної шкоди та 32 000 (тридцять дві тисячі) грн моральної шкоди; із ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 968 000 (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч) грн моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , який проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , з цивільного відповідача-2 - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) 148 964 (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 90 коп. матеріальної шкоди та 32 000 (тридцять дві тисячі) грн моральної шкоди; із ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 375 867 (триста сімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн матеріальної шкоди та 968 000 (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч) грн моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з цивільного відповідача-2 - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) 35 727 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять сім) грн 55 коп. матеріальної шкоди та 32 000 (тридцять дві тисячі) грн моральної шкоди; із ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 568 000 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч) грн моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України,

ст. 286 КК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_15 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_15 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 08 червня 2026 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з цивільного відповідача-2 - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) 39 307 (тридцять дев`ять тисяч триста сім) грн 55 коп. матеріальної шкоди та 32 000 (тридцять дві тисячі) грн моральної шкоди; із ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 968 000 (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч) грн моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , який проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , з цивільного відповідача-2 - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) 148 964 (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 90 коп. матеріальної шкоди та 32 000 (тридцять дві тисячі) грн моральної шкоди; із ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 375 867 (триста сімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн матеріальної шкоди та 968 000 (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч) грн моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з цивільного відповідача-2 - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) 35 727 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять сім) грн 55 коп. матеріальної шкоди та 32 000 (тридцять дві тисячі) грн моральної шкоди; із ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 568 000 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч) грн моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6 ) процесуальні витрати на користь держави в сумі - 13 530 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять) грн 30 коп.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

1)автомобіль марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_15 , залишити у його розпорядженні;

2)диск формату «DVD-R» марки «Media» з відеозаписом під назвою «2024-09-21_12-26-21» - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_22