Ухвала суду № 137261345, 09.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/900/25

Провадження № 6/357/302/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква заяву заявника (боржника) ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» про розстрочення виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просила надати розстрочку виконання рішення суду та встановити щомісячний платіж у розмірі 2466,00 грн строком на 12 місяців до 25 числа кожного місяця. Заявник зазначає, що підставою для звернення є складний майновий, який об`єктивно унеможливлює одноразове виконання рішення суду. Також зазначила, що мати її чоловіка хворіє на онкологічне захворювання, тому значна частка сімейного б`юджету спрямовується на лікування матері.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 27 травня 2026 року прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання для розгляду заяви на 09 червня 2026 року.

Заявник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в встановленому законом порядку, заяви та клопотання до суду не надходили, причини неявки суду невідомі.

Позивач ( стягувач ) в судове засідання представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялися в встановленому законом порядку, заяви та клопотання до суду не надходили, причини неявки суду невідомі.

Отже, неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є повними та достатніми для її розгляду, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду, розглянути за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали заяви про розстрочення виконання судового рішення, матеріали цивільної справи № 357/900/25, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 травня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 3182915307-611250 від 09.02.2022 у розмірі 29592,00 грн (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок), яка складається із: заборгованості за сумою кредиту 9000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування позикою 20592,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1747,00 грн. (одна тисяча сімсот сорок сім гривень 00 копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 травня 2025 року залишено без змін.

Звертаючись до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення, заявник посилався на те, що в неї склалися складні життєві обставини, які неуможливлюють одноразове виконання рішення суду. Мати її чоловіка хворіє на онкологічне захворювання, що потребує тривалого та дороговартісного лікування. Значна частина сімейного б`юджету спрямована на лікування матері.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань повинен також враховувати те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому суд не може вважати підставами для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб`єктивним фактором.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року №14встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на вазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

У заяві про розстрочення виконання рішення суду заявник посилався та те, що в неї несприятлива фінансова ситуація.

Однак, заявник до заяви про розстрочення виконання судового рішення не надав жодних доказів на підтвердження даних обставин та в матеріалах справи відсутні дані докази.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12,13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статями 76, 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що існування обставин, вказаних у заяві ОСОБА_1 , не є підтвердженими належними та допустимими доказами, не створює випадок винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили та не є обставиною, що ускладнює його виконання.

Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 12 травня 2011 року у справі Ліпісвіцької проти України ( п. 18,23) визначено, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, визначених в п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Таким чином, заявником - відповідачем не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, й про необхідність розстрочення такого. Посилання на те, що у заявника скрутне матеріальне становище не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.12, 13, 76, 81, 247, 435 Цивільного процесуальногокодексу України, ст. 124 Конституції України,суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви заявника (боржника) ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» про розстрочення виконання рішення суду, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Б. І. Кошель