Ухвала суду № 137261246, 09.06.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Пулинський районний суд Житомирської області

Справа № 292/1199/25

Провадження № 2-во/292/3/26

У Х В А Л А

іменем України

09 червня 2026 року селище Пулини

Суддя Пулинського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши заяву Кузнєцова Олексія Володимировича, який діє від імені ОСОБА_1 , про виправлення описки у рішенні Пулинського районного суду Житомирської області від 02.02.2026 по справі №292/1199/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на спадкове майно, -

У С Т А Н О В И В :

08.06.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду від 02.02.2026 по справі №292/1199/25, в якій просить вказати у рішенні сертифікат на право на земельну частку (пай) серії №022963 замість ЖТ №022962.

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Заяву про виправлення описки від імені ОСОБА_1 підписано та подано її представником Кузнєцовим О.В., який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12.02.2006, зареєстрованої в реєстрі за №271.

Питання процесуального представництва в судових органах чітко регламентовано Конституцією України та нормами процесуального закону, які встановлюють загальне правило («адвокатську монополію») з вичерпним переліком винятків.

Так, згідно з частиною четвертою статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, окрім випадків, встановлених законом.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що представництво інтересів фізичної особи іншою особою, яка не є адвокатом, на підставі довіреності в цивільному судочинстві допускається виключно у справах, які віднесені законом до категорії малозначних. В усіх інших категоріях справ представник за довіреністю, який не є адвокатом, позбавлений процесуального права підписувати та подавати позовні заяви від імені іншої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ, що передбачено п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

За положеннями ч.4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування.

Водночас, заява про виправлення описки підписана Кузнєцовим О.В., який діє на підставі довіреності від 12.02.2026.

Доказів на підтвердження того, що Кузнєцовим О.В. здійснюється адвокатська діяльність та він представляє інтереси позивачки ОСОБА_1 як адвокат, до позовної заяви не додано.

За відсутності належного підтвердження повноважень ОСОБА_3 як адвоката Пятницької К.Я., суддя приходить до висновку, що дана заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що заяву слід повернути заявнику разом із доданими до неї додатками.

Разом з тим, згідно з ч. 7 ст. ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 58, 60-62, 185, 258-261, 352-355 ЦПК України, суддя П О С Т А Н О В И В :

Заяву Кузнєцова Олексія Володимировича, який діє від імені ОСОБА_1 , про виправлення описки у рішенні Пулинського районного суду Житомирської області від 02.02.2026 по справі №292/1199/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на спадкове майно, повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. В. Гуц