Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 626/2801/25
Провадження № 2/272/194/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року
Андрушівський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Волкова І.М.
з участю секретаря Шмикової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 626/2801/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Цивільна справа № 626/2801/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла 22.10.2025 року до Андрушівського районного суду згідно ухвали Берестинського районного суду Харківської області від 29.09.2025 р. за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 року справу № 626/2801/25 передано на розгляд судді Волкову І.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2018007663 від 15.02.2018 року в сумі 30 669 грн. 68 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.02.2018 р. між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2018007663, згідно якого банк зобов`язується надати кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання.
Зазначає, що у зв`язку із порушенням та невиконанням покладених на відповідача обов`язків згідно договору - утворилася заборгованість в сумі 30 669,78 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту: 20 980,73 грн.; заборгованість по відсотках: 9 689,05 грн.
Крім того, позивач зазначає, що набуло права вимоги за кредитним договором № 2018007663 від 15.02.2018 у зв`язку із укладеним договором факторингу № 18/08/21 згідно якого АТ «ОТП БАНК» відступило право вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» .
Тому, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача.
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 24.10.2025 відкрито провадження у справі та призначеного до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах позовної заяви просить позовні вимоги задовольнити та про розгляд справи у відсутність представника щодо заочного рішення не заперечував.
Відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується роздруківкою щодо вручення повідомлення,відзив не направляв, заяви та клопотання відсутні,причини неявки суду не відомі (а.с.75,78,80,81).
Відповідно до ст. 128 ч. 8 п. 4 ЦПК України днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
У відповідності до ч. 8 ст.178 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Статтею 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України - У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 15.02.2018 р. між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2018007663, згідно якого банк зобов`язується надати кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання.
Згідно із графіком платежів/розрахунку загальної вартості кредиту для клієнта зазначена реальна річна процентна ставка за цим договором (а.с. 33).
Згідно банківської виписки по особовому рахунку суд встановив, що відповідачу перераховано кредитні кошти та відповідно користування кредитними коштами (а.с.10-22).
Відповідно до розрахунку заборгованості сформованого первісним кредитором АТ «ОТП Банк» за договором № 2018007663, заборгованість відповідача по договору становить 30 669,78 грн, (а.с. 39-54).
18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» укладений Договір факторингу №18/08/21 відповідно до умов якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором (а.с.24-26).
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 30 669,78 грн.
Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючої заборгованості ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.
Щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентами.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Відповідач власним підписом підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.
Суд встановив, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав кредитний договір, однак умови кредитного договору порушив. Іншого відповідачем не доведено та не спростовано.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановлено судом право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» за договором факторингу.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що становить 30 669,78 грн. - заборгованості є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом ТОВ " ЦИКЛ ФІНАНС" сплачено 2422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 13693 від 28.08.2025 року (а.с.7).
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн сплачений позивачем під час звернення позовом до суду .
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:
Договір про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025, укладений між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Жабченко Т.М., додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, опис робіт щодо підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом, (а.с 23,27-30).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, а також задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 202,205,207,509,530,628,626,638,1049,1050,1054 ЦК України та ст. 12,13,76,77-81, 83, 89, 95, 133,137, 141, 263-265,268, 273, 279,354, 355 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2018007663 від 15.02.2018 в розмірі 30 669,78 (тридцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 78 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі гривень 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 08 червня 2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 43453613, місце знаходження: 04112, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований : АДРЕСА_1 .
Суддя:І. М. Волков
Судове рішення № 137261037, Андрушівський районний суд Житомирської області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 626/2801/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: