Рішення № 137259925, 10.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3501/26

Провадження № 2/639/1781/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/3501/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором № 010/0460/82/91884423 від 16.08.2019 у загальному розмірі 19923,21 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані директором ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко Марією Миколаївною.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 16.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 010/0460/82/91884423, за умовами якого банк зобов`язаний надати клієнту кредиту в сумі 6100,00 грн на строк 48 місяців з 16.08.2019 по 16.08.2023, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в зазначений у договорі строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредиту в строки, передбачені договором. 20.09.2019 укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0460/82/91884423. 10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0460/82/91884423. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість у розмірі 19923,21 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 7669,44 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10192,48 грн, заборгованість за нарахованими процентами з дати відступлення права вимоги 2061,29 грн.

24.04.2026 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.20).

Позивач ТОВ «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М.М. у позовній заяві просив розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Згідно з ч. п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

10.06.2026 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Відповідно до рішення зборів суддів Новобаварського районного суду міста Харкова від 16.03.2026 № 2/26, у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, з них позики, кредиту, банківського вкладу, у тому числі споживчого кредиту запроваджена змішана форма розгляду (формування та зберігання) судових справ. Встановлено, що підлягають роздрукуванню такі матеріали: позовну заява, документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представників сторін. Додатки до позовної заяви не роздруковуються та зберігаються в електронній формі, якщо інше не визначено.

Дослідивши матеріали електронної справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 16.08.2019 ОСОБА_1 власноручно підписав Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0460/82/91884423, згідно з якою АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали цю заяву до Договору банківського обслуговування (укладеного підписанням заяви про акцепт Публічної пропозиції, за умовами якої банк відкриває клієнту картковий рахунок, випускає та надає клієнту платіжну карту, забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійснених з використанням ПК або за її реквізитами, відповідно до Правил платіжних систем, Правил та Тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб, зокрема, за такими умовами: банк зобов`язаний надати клієнту, а клієнт зобов`язаний сплатити кредит та проценти за його користування. Максимальний ліміт кредиту становить 500000,00 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту. Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 6100,00 грн. Строк кредиту 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту. Проценти за користування кредитом, в тому числі за користування недозволеним овердрафтом фіксовані та становлять 45% річних. Процентна ставка за користування сумою кредиту «Оплата частинами» становить 0,0001% річних. Умовами договору передбачено право банку змінити розмір поточного ліміту, про що він направляє клієнту SMS-повідомлення на номер телефону, зазначений клієнтом. Клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 5% від власної заборгованості перед банком, але не менше 30 грн або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредитом.

Згідно з Додатком № 1 до Заяви № 010/0460/82/91884423 від 16.08.2019, сума поточного ліміту 6100,00 грн; строк 48 місяців, процентна ставка 45% річних; дата щомісячного платежу до 20 числа; розмір щомісячного платежу 5% від суми заборгованості; сума щомісячного платежу 778,84 грн, з яких 305,00 грн погашення суми кредиту, 233,14 проценти за користування кредитом, 198,00 грн комісія за зняття готівки; розмір страхового платежу 7% від суми заборгованості на початок місяця (мінімально 15 грн); сума неустойки 1% від суми заборгованості (мінімально 50 грн). Реальна річна процентна ставка 45,07%, загальна вартість кредиту 17278,00 грн.

Також 16.08.2019 ОСОБА_1 власноручно підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» АТ «Райффайзен Банк Аваль», який містить інформацію про основні умови кредитування «Кредитна картка» та «Оплата частинами» з урахуванням побажань споживача, щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту тощо.

Банк виконав свої зобов`язання за договором, відкривши відповідачу поточний рахунок у гривні, надавши можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 16.08.2019 по 17.02.2020.

З цієї виписки суд вбачає, що відповідач впродовж 2019 року активно користувався кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості по картковому кредиту, складеному первісним кредитором Банком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0460/82/91884423 від 16.08.2019 за період з 17.08.2019 по 17.02.2020 становить 7858,03 грн, з яких: 6100,00 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1569,44 грн заборгованість за недозволеним овердрафтом, 188,59 грн заборгованість за відсотками.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, всі операції за картковим рахунком, з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності заборгованості та на підтвердження отримання відповідачем кредитної картки, оскільки здійснення наведених вище операцій по рахунку без кредитної картки є не можливим.

На підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F від 20.09.2019 та додаткової угоди до нього від 17.02.202, АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № 010/0460/82/91884423, що підтверджується копією цього договору та додаткової угоди до нього, копіями платіжних доручень від 20.09.2019 та від 14.02.2020 про сплату ТОВ «Вердикт Капітал» на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» оплати портфелю згідно з договором № 114/2-19-F від 20.09.2019, витягом з реєстру боржників від 17.02.2020 до договору відступлення № 114/2-19-F від 20.09.2019.

Згідно зі складеним ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунком за період з 17.02.2020 по 09.01.2023, ОСОБА_1 нараховані відсотки за кредитним договором № 010/0460/82/91884423 від 16.08.2019 за період з 17.02.2020 по 09.01.2023 у розмірі 10003,89 грн, та з урахуванням нарахованих первісним кредитором відсотків, заборгованість за відсотками становить 10192,48 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, складеним ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал», сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначених у п.1 та п.2 цього Акту, у тому числі за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 в сумі 5312491,59 грн.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» склали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (Додаток № 4 до договору) та Акт прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (Додаток № 2 до договору).

Відповідно до копії Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (Додаток № 3 до договору) та Витягів з цього реєстру, ТОВ «Коллект Центр» набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 010/0460/82/91884423.

Згідно зі складеним ТОВ «Коллект Центр» розрахунком за період з 10.01.2023 по 15.08.2023, ОСОБА_1 нараховані відсотки за кредитним договором № 010/0460/82/91884423 від 16.08.2019 за період з 10.01.2023 по 15.08.2023 у розмірі 2061,29 грн, та з урахуванням нарахованих первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків, заборгованість за відсотками становить 12253,77 грн.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, комісії, порушивши умови кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Зі складених первісним кредитором Банком, ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем розрахунків, суд вбачає, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувались у межах строку кредитування та у встановленому договором розмірі.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд встановив, що позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором та неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем.

Доказів про погашення виниклої заборгованості первісному кредитору або позивачу матеріали справи не містять, контррозрахунку заборгованості суду не надано.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.7).

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн позивач надав копії таких документів: договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», де зокрема, усна консультація (без вивчення документів) одне питання, погодинно - 1500,00 грн; усна консультація (з вивченням документів) одне питання 2000,00 грн, погодинно від 1500,00 грн, письмова консультація одне питання 3000,00 грн, погодинно від 1500,00 грн; складення позовної заяви - 9000,00 грн з один документ (від 3000,00 грн погодинно), письмової заяви, клопотання 6000,00 грн за документ (від 2000,00 грн погодинно); заявки ТОВ «Коллект Центр» на надання АО «Лігал Ассістанс» юридичної допомоги № 1144 від 02.02.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 010/0460/82/91884423 та витягу з Акту № 19 від 27.02.2026 про надання юридичної допомоги, де надання усної консультації 2 години вартістю 3000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години вартістю 6000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив.

Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн не є цілком співмірним із ціною позову, складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 4 години, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зокрема, надання усної консультації 2 години вартістю 3000,00 грн та складання позовної заяви 2 години вартістю 6000,00 грн, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та подана директором ТОВ «Коллект Центр», а не адвокатом, справа розглядалась без участі в судовому засіданні сторони позивача.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням ціни позову, складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, оскільки позов задоволено у повному обсязі.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 010/0460/82/91884423 від 16.08.2019 у розмірі 19923 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять три) грн 21 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 7669,44 грн, заборгованість за процентами 12253,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 10.06.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО