Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 622/75/15-ц
провадження № 2-в/619/1/26
Ухвала
04 червня 2026 року,
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №622/75/15-ц,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: Публічне акціонерне товариство «Приват Банк»,
представник позивача: Озірська-Шанли Вікторія Сергіївна,
відповідач (заявник): ОСОБА_1 ,
вимоги заявника: про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №622/75/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Питання, що вирішується ухвалою.
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває справа про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №622/75/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
24 жовтня 2025 року відкрито провадження про відновлення втраченого провадження у вказаній вище справі.
Суть клопотання.
У судове засідання ОСОБА_2 надав клопотання, відповідно до якого просив: застосувати штраф щодо ПАТ «ПриватБанк» за умисне невиконання ухвали суду від 04.02.26 та від 08.04.26 року та 08.05.2026 року та повторно витребувати докази .
Позиції учасників судового провадження
Заявник, в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що ПАТ «Приват Банк» виконало ухвали суду не у повному обсязі. Витребувана інформація та документи мають значення для справи.
Представник відповідача 04.02.2026 надала клопотання зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні представник АТ КБ ПриватБанк не має можливості прибути до Дергачівського районного суду Харківської області 04.06.2026 о 13:00 та прийняти участь у судовому засіданні у визначений час. Враховуючи, що для відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №622/75/15-ц АТ КБ ПриватБанк надав до суду усі документи, які збереглися до цього часу і вдалось знайти, просили суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника АТ КБ ПриватБанк. Також на виконання ухвал суду представником АТ КБ ПриватБанк подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Проте зазначено, що враховуючи сплив значного часу (більше 10 років), АТ КБ ПриватБанк не вдалось знайти всі документи та відомості, що витребувані ухвалою суду, а тому надають до суду копії документів, що вдалось знайти на даний час. Копія позовної заяви з додатками; копія ухвали суду про відкриття провадження по справі № 622/75/15-ц; копія повідомлення про виклик в судове засідання відповідача ОСОБА_1 через публікацію в газеті Слобідський край; копія рахунку на оплату за розміщення судового оголошення в газеті Слобідський край №912 від 09.04.2015; копія платіжного доручення про оплату рахунку № 912 вiд 09.04.15 р. за розміщення оголошення в Слобідський край; копія заочного рішення від 20.04.2005 у справі №622/75/15-ц; копія виконавчого документу у справі №622/75/15-ц (виконавчий лист від 10.06.2015 №622/75/15-ц ); копія постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором (Номер виконавчого провадження: 48179245, Ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження: А760Д828425А); інформація про виконавче провадження; копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.06.2019. Щодо реалізації рухомого майна, яке було залоговим за договором №DN81AR03110344 від 08.11.2007 транспортний засіб автомобіль Daewoo Nexia 2007 року випуску «№кузова/шасі НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 , повідомляємо, що дійсно вищезазначений автомобіль було реалізовано 07.02.2011. У виписці по рахунку НОМЕР_3 відображено транзакцію зарахування коштів від продажу заставного майна у сумі 32300.00 UAH. Дана сума коштів була розподілена на погашення заборгованості по кредитному договору №DN81AR03110344 від 08.11.2007, що відображено у наданих банком виписках (див.на дату 07.02.2011-08.02.2011), та у розрахунку заборгованості, що надана АТ КБ ПриватБанк разом з копією позовної заяви.
Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
За п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Отже, суди, у разі неможливості самостійного надання доказів учасником справи, наділені повноваженнями щодо їх витребування на підставі обґрунтованого клопотання такого учасника або за власною ініціативою.
Це повноваження судів реалізуються у межах процесу з метою забезпечення офіційного, повного і всебічного з`ясування всіх обставин у справі як однієї з основних засад (принципів) судочинства і не може бути делеговано іншому органу чи посадовій особі, обмежене або припинене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Вимога суду про витребування доказів за клопотанням учасника справи оформлюється шляхом постановлення ухвали окремим документом і таке судове рішення є обов`язковим до виконання, а будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
За неподання доказів без поважних причин до відповідної особи можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України, а за невиконання постановленої судом ухвали з цього питання, яка набрала законної сили, настає передбачена законом відповідальність.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалами суду задоволено клопотання заявника про витребування доказів.
Витребувано з ПАТ «ПриватБанк» усі документи щодо реалізації рухомого майна, яке було залоговим за договором №DN81AR03110344 від 08.11.2007 транспортний засіб автомобіль Daewoo Nexia 2007 року випуску «№кузова/шасі НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 . Витребувати з ПАТ «ПриватБанк» інформацію коли й кому було продано транспортний засіб автомобіль Daewoo Nexia 2007 року випуску «№кузова/шасі НОМЕР_1 », реєстраційні номера були НОМЕР_2 .
Витребувано у ПАТ «ПриватБанк» усі документи щодо реалізації рухомого майна, яке було заставним за договором №DN81AR03110344 від 08.11.2007 транспортний засіб автомобіль Daewoo Nexia 2007 року випуску «№кузова/шасі НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 . Витребувано у ПАТ «ПриватБанк» інформацію коли й кому було продано транспортний засіб автомобіль Daewoo Nexia 2007 року випуску «№ кузова/шасі НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_4 . Витребувано у ПАТ «ПриватБанк» інформацію чи були якісь ще додаткові надходження від Золочівського районного суду Харківської області та від банку заяв, клопотань, будь якої кореспонденції, тощо які необхідні для повного відновлення знищеної судової справи. Витребувано у ПАТ «ПриватБанк» всі наявні копії документів і доказів, пов`язаних із зверненням до примусового виконання заочного рішення від 20.04.2015 року у цивільній справі № 622/75/15-ц, зокрема щодо виконавчого провадження ВП № 52861792, яке було розпочате на підставі Виконавчого листа № 622/75/15-ц, виданого 10.06.2015 року та повернутого ПАТ «ПриватБанк» на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.06.2019. Зобов`язано надати витребувані докази в строк до 04 червня 2026 року.
Питання про необхідність витребування вирішувалося судом виходячи із принципу з`ясування всіх обставин у справі як однієї з основних засад цивільного судочинства і в межах заяви про відновлення втраченого провадження у цивільній справі №622/75/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представником АТ КБ ПриватБанк подано до суду заяву в якій зазначено, що для відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №622/75/15-ц АТ КБ ПриватБанк надано до суду усі документи, які збереглися до цього часу і вдалось знайти, просили суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника АТ КБ ПриватБанк.
Враховуючи відповідь АТ КБ ПриватБанк, підстав для повторного витребування інших доказів, витребуваних ухвалами, суд не знаходить.
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу, окрім інших, є штраф.
За приписами ч.1ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1)невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судомна учасника судового процесу; 2)зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3)неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4)невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 4ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Проте чинний ЦПК України не містить визначення цього поняття, а визначає у ст. 44 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до позиції КЦС ВС, викладеної в Ухвалі від 13.10.2021 по справі № 707/1491/21 зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод право суддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.
Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.
Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі N 337/474/14.
Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.
Приймаючи до уваги викладене, суд не убачає зловживання процесуальними правами АТ КБ ПриватБанк щодо виконання вимог ухвал суду про витребування доказів. Судом не виявлено вчинення дій (бездіяльності), які б могли бути розцінені судом як недобросовісне виконання третіми особами їхніх процесуальних обов`язків.
Отож підстави для застосування до АТ КБ ПриватБанк заходів примусу відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника .
Керуючись ст. ст.13,44, 76, 77, 84,144,148, 223, 257 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання заявника ОСОБА_1 , про застосування штрафу щодо ПАТ «ПриватБанк» за умисне невиконання ухвали суду від 04.02.26 та від 08.04.26 року та 08.05.2026 року та повторне витребування доказів - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 09.06.2026.
Суддя Н. В. Коваленко
Судове рішення № 137259908, Дергачівський районний суд Харківської області було прийнято 04.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 622/75/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: