Рішення № 137259280, 09.06.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2035/26

провадження №2/216/2819/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Гайтко Л.А.

за участі секретаря судового засідання - Маленької Т.О.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка по материнській лінії - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03 вересня 2024 року, виданим Департаментом адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, актовий запис № 2543. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_2 заповіту не склала. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який має намір прийняти спадщину, однак у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про її прийняття з поважних причин, у зв`язку з чим просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 23.03.2026 року.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року судом витребувані докази по справі.

Позивач та її представник - адвокат Страх В.О. у судове засідання не з`явилися. Представником позивача подано до суду заяву, в якій зазначено, що просить розглянути за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку наданим суду доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивача по материнській лінії - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03 вересня 2024 року, виданим Департаментом адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, актовий запис № 2543. З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. За життя спадкодавець заповіту не склала. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено. До складу спадкового майна входить житловий будинок літ. «А» житловою площею 29,0 кв. м, загальною площею 46,6 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня «Б», вбиральня «Г», водоколонка № 1, замощення «ІІ», огорожа № 1-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно належало спадкодавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування житлового будинку від 30 вересня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Каліушком О.Є.

Відповідно до положень статей 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України спадкування є переходом прав та обов`язків померлої особи до спадкоємців, а до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві на момент відкриття спадщини права та обов`язки, що не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Із наданих суду відомостей убачається, що заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався, а інших осіб, які б прийняли спадщину після його смерті, судом не встановлено. За таких обставин позивач належить до кола спадкоємців за законом та має самостійне матеріально-правове зацікавлення у вирішенні спору.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, перебіг якого починається з часу її відкриття. В силу частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав постійно разом зі спадкодавцем, реалізує право на її прийняття шляхом подання нотаріусу відповідної заяви. Неподання такої заяви у межах установленого законом строку має наслідком неприйняття спадщини, якщо відсутні визначені законом підстави для поновлення можливості реалізації спадкових прав у судовому порядку.

За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України суд вправі визначити спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини лише за умови встановлення поважності причин пропуску основного строку. При вирішенні таких вимог суд має виходити з того, що поважними є обставини, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно вчинити належні юридично значимі дії, тобто були пов`язані з істотними, реальними та непереборними труднощами, а не з пасивною поведінкою чи недбалістю спадкоємця.

Оцінюючи доводи позивача та надані на їх підтвердження докази, суд бере до уваги, що пропуск строку для прийняття спадщини відбувся у період безпосередньо після смерті, тобто за обставин, які закономірно супроводжувалися значним психоемоційним навантаженням. Водночас сам по собі факт переживання втрати близької особи не у кожному випадку може визнаватися достатньою підставою для визначення додаткового строку, а тому такі обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими даними справи.

Із долученої до матеріалів справи виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1227 року вбачається, що позивач потребував лікування та подальшого медичного нагляду. Наведене свідчить про наявність у позивача стану здоров`я, який у сукупності з тяжким емоційним станом після смерті близької людини істотно ускладнював можливість своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідна правова позиція узгоджується з роз`ясненнями, викладеними у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, а при вирішенні таких вимог суд повинен перевіряти поважність причин пропуску цього строку, наявність спадкової справи та постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Суд також ураховує, що після усунення зазначених перешкод позивач вчинив дії, спрямовані на оформлення спадкових прав, а саме звернувся до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак у вчиненні відповідної нотаріальної дії йому було відмовлено саме з підстав пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, про що винесено постанову нотаріуса. Така поведінка позивача свідчить про наявність у нього реального наміру прийняти спадщину та відсутність ознак зловживання правом.

Вирішуючи спір, суд виходить із необхідності дотримання балансу між принципом правової визначеності у спадкових правовідносинах та забезпеченням ефективного захисту цивільного права особи на спадкування. Оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а також відсутні відомості про виникнення спору між кількома спадкоємцями щодо спадкового майна, визначення позивачу додаткового строку не порушуватиме прав та законних інтересів інших осіб.

Відповідно до статей 12, 76, 77, 79, 80, 81, 89 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, при цьому доказами у справі є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а належними, достовірними та достатніми є докази, які у своїй сукупності дають можливість дійти обґрунтованого висновку щодо обставин, які входять до предмета доказування; оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність об`єктивних, істотних та поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 197, 206, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Конституцією України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, достатній для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2

Відповідач: Виконавчий комітет Центрально-міської районної у місті ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04052560, адреса: 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський р-н, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27

Суддя: Л.А. ГАЙТКО