Рішення № 137258493, 08.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4086/26

Провадження № 2/201/3743/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 червня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

26 березня 2026 року До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном, та просить:

-за рахунок ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт - гараж № НОМЕР_1 , розташований у кооперативі колективних гаражів «Зенітний», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3018484812020;

-припинити володіння ОСОБА_1 правом власності на зазначений гараж із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що листом від 07 січня 2026 року № 3/4-6 Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради повідомила про виявлення під час проведення обстеження використання об`єктів благоустрою міста Дніпра капітального цегляного гаража, розміщеного в районі будинку АДРЕСА_1 .

З метою з`ясування законності розташування зазначеного гаража були оформлені приписи щодо надання дозвільних документів на його розміщення. Вимоги приписів виконані не були, документи на підтвердження законності розміщення об`єкта не надані. У зв`язку із цим були направлені відповідні запити до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02 грудня 2025 року № 63-2/12 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра» спірний гараж було включено до переліку споруд, які підлягають демонтажу.

Після виконання часткового демонтажу, а саме демонтажу воріт, до Комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради надійшли листи ОСОБА_1 , у яких остання повідомила, що спірний гараж належить їй на праві приватної власності та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, обслуговуючий кооператив колективних гаражів «Зенітний», гараж № НОМЕР_1 .

На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 було надано витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічний паспорт із графічним матеріалом № Т101:1170-4870-7409-6339, виготовлений 27 липня 2023 року.

Під час вивчення документів, поданих для проведення державної реєстрації права власності, було встановлено, що відповідна реєстраційна дія здійснена, зокрема, на підставі довідки № 049 від 15 серпня 2024 року, виданої обслуговуючим кооперативом колективних гаражів «Зенітний», та технічного паспорта № НОМЕР_2 , виданого 04 жовтня 2024 року.

У довідці № 049 від 15 серпня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 є членом обслуговуючого кооперативу колективних гаражів «Зенітний» на підставі рішення виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради від 22 вересня 2017 року № 290.

Водночас у наданій адміністрацією Соборного району Дніпровської міської ради засвідченій копії рішення виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради від 22 вересня 2017 року № 290 відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.

Крім того, головою обслуговуючого кооперативу колективних гаражів «Зенітний» повідомлено, що до складу кооперативу входять гаражі № НОМЕР_3 , а відомості щодо інших гаражів у кооперативі відсутні.

Під час дослідження інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також було встановлено, що серед документів, використаних для державної реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_1 , міститься лист Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 03 жовтня 2024 року № 8737 щодо непроведення державної реєстрації та технічної інвентаризації гаража № НОМЕР_1 .

Разом із тим Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради у відповіді від 02 січня 2026 року № 2 повідомило, що лист від 03 жовтня 2024 року № 8737 підприємством не готувався, що ставить під сумнів достовірність документів, використаних для проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт.

Відповідно до відомостей технічного паспорта гараж нібито збудовано у 1991 році. Водночас за матеріалами топогеодезичного знімання місцевості за 2019 рік та даними картографічних матеріалів за 2015 рік на відповідному місці був розташований металевий гараж, а не капітальна цегляна споруда.

Позивач вказує, що земельна ділянка комунальної власності, на якій розташований гараж № НОМЕР_1 , у власність або користування ОСОБА_1 не передавалася. Рішення Дніпровської міської ради щодо відведення земельної ділянки для будівництва чи обслуговування зазначеного об`єкта не приймалося.

З огляду на викладене Дніпровська міська рада вважає, що гараж № НОМЕР_1 є об`єктом самочинного будівництва, розташованим на земельній ділянці комунальної власності без відповідної правової підстави, а проведення державної реєстрації права приватної власності на цей об`єкт порушує право територіальної громади міста Дніпра на користування та розпорядження земельною ділянкою.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 указану позовну заяву передано для розгляду судді Федоріщеву С.С., та згідно із вимогами ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 30 березня 2026 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 30 березня 2026 року заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено. До набрання законної сили рішенням у цій справі вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, реалізації, передачі іншим особам та переоформлення документів на гараж № НОМЕР_1 , розташований у кооперативі колективних гаражів «Зенітний», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3018484812020, а також шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного об`єкта, крім дій, спрямованих на виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Представник позивача Скосарев Ігор Дмитрович, що діє на підставі довіреності від 10.04.2026 р., у судове засідання подав заяву, у якій зазначив, що Дніпровська міська рада підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі статей 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом. Мотивована оцінка аргументів позивача, доказів у справі, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Судом встановлено, що в районі будинку АДРЕСА_1 розміщений капітальний цегляний гараж № НОМЕР_1 , право приватної власності на який зареєстроване за ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірний об`єкт зареєстрований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, обслуговуючий кооператив колективних гаражів «Зенітний», гараж № НОМЕР_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3018484812020.

Разом із тим земельна ділянка, на якій розташовано зазначений гараж, у власність або користування відповідачу не передавалася. Матеріали справи не містять рішення Дніпровської міської ради щодо відведення відповідної земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва або обслуговування гаража.

Відповідно до частини першої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ і міст, є комунальною власністю.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність або користування громадян та юридичних осіб, а також здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.

За змістом статей 116, 122 Земельного кодексу України набуття громадянами та юридичними особами права власності або права користування земельними ділянками із земель комунальної власності здійснюється на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого в межах його повноважень.

Таким чином, право користування земельною ділянкою комунальної власності не може виникнути лише внаслідок фактичного розміщення на ній об`єкта або державної реєстрації права власності на відповідну споруду.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною четвертою статті 376 ЦК України передбачено, що якщо власник або користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, таке майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до частин першої та другої статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд ураховує, що сам факт проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна не змінює правової природи об`єкта самочинного будівництва та не створює права власності за відсутності визначених законом передумов для його виникнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 грудня 2025 року у справі №908/2388/21 звернула увагу на те, що державна реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт не змінює його правового режиму та не усуває порушення прав власника земельної ділянки.

У спорі про усунення відповідних перешкод належним відповідачем є особа, яка є власником або фактичним володільцем споруди, знесення якої вимагає власник земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 904/7803/21 сформульовано висновок, відповідно до якого, якщо зареєстроване право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує та нікому не належить, належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом.

Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права. Якщо щодо такого об`єкта відкритий розділ Державного реєстру прав, судове рішення є також підставою для закриття відповідного розділу.

Зазначений підхід узгоджується із положеннями частини сьомої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав закриття відповідного розділу допускається лише тоді, коли таким рішенням одночасно вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав на відповідний об`єкт нерухомого майна. Чинна редакція Закону прямо передбачає таку взаємопов`язаність вимог.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують, що гараж № НОМЕР_1 розташований на земельній ділянці комунальної власності без рішення Дніпровської міської ради про передачу цієї земельної ділянки у власність або користування відповідачу.

Матеріалами справи також підтверджується, що документи, використані для державної реєстрації права власності на спірний об`єкт, містять істотні суперечності.

Так, ОСОБА_1 відсутня у засвідченій копії рішення виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради від 22 вересня 2017 року № 290, на яке міститься посилання у довідці обслуговуючого кооперативу колективних гаражів «Зенітний».

Крім того, за повідомленням голови відповідного кооперативу, до його складу входять гаражі № НОМЕР_3 , тоді як відомості про гараж № НОМЕР_1 відсутні.

Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради заперечило факт підготовки листа від 03 жовтня 2024 року №8737, який був використаний під час державної реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_1 .

Відомості технічного паспорта про спорудження гаража у 1991 році також не узгоджуються з матеріалами топогеодезичного знімання місцевості за 2019 рік та картографічними матеріалами за 2015 рік, якими підтверджується розміщення на відповідному місці металевого гаража, а не капітальної цегляної споруди.

Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження законності відведення земельної ділянки, отримання права на виконання будівельних робіт, прийняття об`єкта в експлуатацію або виникнення права власності на нього на передбачених законом підставах.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що гараж № НОМЕР_1 є самочинно збудованим об`єктом, який розташований на земельній ділянці комунальної власності без відповідної правової підстави та створює Дніпровській міській раді перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.

При цьому державна реєстрація права приватної власності на зазначений гараж не спростовує факту самочинного будівництва та не є достатньою правовою підставою для збереження відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Знесення самочинно збудованого об`єкта за рахунок відповідача та припинення володіння нею зареєстрованим правом власності із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав є належним та ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади міста Дніпра.

Такий захід відповідає критерію пропорційності втручання у майнову сферу відповідача, оскільки спрямований на відновлення законного режиму використання земельної ділянки комунальної власності, усунення наслідків самочинного будівництва та відновлення можливості територіальної громади користуватися і розпоряджатися належним їй майном.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 8 320,00 грн, з яких: 6 656,00 грн - судовий збір за подання позовної заяви та 1 664,00 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 12, 83, 116, 122, 212 Земельного кодексу України, статтями 376, 391 ЦК України, статтею 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити.

За рахунок ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт - гараж № НОМЕР_1 , який розташований у кооперативі колективних гаражів «Зенітний», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3018484812020.

Припинити володіння ОСОБА_1 правом власності на гараж № НОМЕР_1 , який розташований у кооперативі колективних гаражів «Зенітний», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3018484812020, із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження: проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, місто Дніпро, 49000.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40392181, місцезнаходження: проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, місто Дніпро, 49000.

Суддя С.С. Федоріщев