Рішення № 137257924, 10.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1686/26

Провадження № 2/750/1682/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Слісаря А.В.,

за участю секретаря Примак Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в:

у лютому 2026 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з майна та просила зняти арешт з нерухомого майна реєстраційний номер обтяження: 57644873, дата, час державної реєстрації: 23.01.2008 11:51:42 Державний реєстратор: Підгайна Олена Іванівна, Перша чернігівська державна нотаріальна контора, Чернігівський міський нотаріальний округ, Чернігівська обл., накладений на підставі постанови державного виконавця Новозаводський відділ ДВС Чернігівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,серія та номер: б/н, від 24.12.2007. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76185523 від 20.11.2024 13:56:08, ОСОБА_2 , Перша чернігівська державна нотаріальна контора, Чернігівський міський нотаріальний округ, Чернігівська обл. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Відомості про реєстрацію до поновлення/ перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6442155, 23.01.2008 11:51:42. Опис предмета обтяження: арешт на 1/4 частину квартири.

Позов мотивує тим, що 20.11.2024 державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_1 (позивач) успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом було виявлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження (арешт) про що повідомлено ОСОБА_1 . За результатом вчинення нотаріальних дій по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, обтяження було перенесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним номером: 57644873. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка міститься в інформаційній довідці № 428414082 від 24.05.2025 року стало відомо про суб`єктів обтяження, а саме ОСОБА_4 , проте останній не має жодного відношення до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на ім`я ОСОБА_4 заборона на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , обмежує позивача у праві володіння та розпорядження власним нерухомим майном.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслав на адресу суду лист в якому повідомив, що в ході перевірки даних в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі електронного архіву виконавчих проваджень та спецрозділу, інформації щодо виконавчого провадження, в межах котрого було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 24.12.2007 та арештовано майно ОСОБА_4 , а саме: 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , не знайдено. Матеріали завершених виконавчих проваджень, переданих до архіву державної виконавчої служби, підлягають знищенню у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, встановленого розділом XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5. Надати інформацію відносно виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно ОСОБА_4 , встановити наслідки завершення та надати копії його матеріалів не видається можливим. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на сьогодні, відсутні виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

26.02.2026 року від державного виконавця Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Підгайної О.І. до суду надійшла спадкова справа заведена після смерті ОСОБА_3

23.04.2026 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в які просив: - зняти арешт з 1/4 (однієї четвертої) частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2024, накладений на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 24.12.2007, виданої Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції; - виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 57644873 від 23.01.2008 (номер обтяження до перенесення: 6442155 від 23.01.2008) про обтяження, а саме арешт 1/4 (однієї четвертої) частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не прибули, надіславши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.37).

20.11.2024 державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2-381, згідно якого ОСОБА_1 (позивач) успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка міститься в інформаційній довідці № 428414082 від 24.05.2025 року вбачається, що власником частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Підгайною О.І. На вказану квартиру наявне обтяження арешт, на підставі постанови Новозаводського районного управління юстиції. Обтяження зареєстровано 23.01.2008 р. Першою чернігівською державною нотаріальною конторою. Особа, майно якої обтяжується ОСОБА_4 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого об`єднанням Чернігівоблагробуд 28 березня 1995 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в рівних частинах(а.с.11).

Відповідно до Інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» № 452 від 29.01.2026 року також підтверджується той факт, що станом на 31.12.2012 року в м. Чернігові, комунальним підприємством «Чернігівське МБТІ» Чернігівської обласної ради зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по частці за кожним (а.с.12).

З відповіді Державного нотаріального архіву Чернігівської області вих. № 1518/01-11 від 18.06.2025 вбачається про відсутність інформації та/або копії документів на підставі яких було зареєстроване Першою чернігівською державною нотаріальною конторою (Чернігівський міський нотаріальний округ) обтяження номер: 6442155 від 23.01.2008 на ім`я ОСОБА_4 (а.с.13).

Листом № 14478/21.19-30 від 25.02.2026 Новозаводський відділ деражавної виконавчої служи у місті Чернігові повідомив, що в ході перевірки даних в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі електронного архіву виконавчих проваджень та спецрозділу, інформації щодо виконавчого провадження, в межах котрого було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 24.12.2007 та арештовано майно ОСОБА_4 , а саме: 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , не знайдено. Матеріали завершених виконавчих проваджень, переданих до архіву державної виконавчої служби, підлягають знищенню у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, встановленого розділом XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5. Надати інформацію відносно виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно ОСОБА_4 , встановити наслідки завершення та надати копії його матеріалів не видається можливим. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на сьогодні, відсутні виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.63).

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Таким чином, вважаючи свої права порушеними внаслідок існування арешту майна, позивач має правові підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У своїй постанові № 6-26цс13 від 15.05.2013 Верховний Суд України дійшов правової позиції, згідно з якою вимоги особи, що грунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником майна.

Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з частинами першою, другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п.4, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10- 4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно- промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Водночас, пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, окрім іншого, передбачено, що постанова про зняття арешту з майна боржника, постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, постанова про зняття майна з розшуку або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника у разі, якщо: судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням; при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена); після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено; після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає); арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.

Інші випадки зняття арешту з майна по завершеним виконавчим провадженням, матеріали яких були знищенні у зв`язку з закінченням терміну зберігання, Законом України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено.

Таким чином, наразі зняти арешт з майна можливо лише на підставі ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) та абз.6 п.16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 набула у власність 1/4 частку у праві власності на квартиру за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2024, є законним власником нерухомого майна, а підстави для перебування її майна під арештом відсутні, оскільки ОСОБА_4 на день накладення арешту на вказану квартиру не був її власником, незнятий арешт порушує права власника майна та унеможливлює повноцінне розпорядження належною на праві власності квартирою, тому суд приходить до висновку про зняття арешту.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Княжа, 28, м. Чернігів) про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт з 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2024, накладений на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 24.12.2007, виданої Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 57644873 від 23.01.2008 (номер обтяження до перенесення: 6442155 від 23.01.2008) про обтяження, а саме арешт 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.В. Слісар