Ухвала суду № 137257412, 09.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1060/25

Провадження № 1-кп/439/71/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Броди Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42023142210000037 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України,

встановив:

ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, отримавши у невстановлені досудовим розслідуванням час (однак не пізніше 10 жовтня 2018 року) та місці підроблений офіційний документ «акт-розписку» від 01 травня 2010 року про отримання ОСОБА_9 у нього ( ОСОБА_7 ) грошових коштів в сумі 50 000 доларів США), розуміючи та усвідомлюючи, що вказаний документ містить ознаки офіційного документа, за своїм змістом є борговою розпискою, посвідчується громадянином-підприємцем, засвідчує факт передачі грошових коштів, здатний спричинити наслідки правового характеру та таким чином надає йому ( ОСОБА_7 ) права, який у нього насправді не було, завідомо знаючи, що ОСОБА_9 вказаних грошових коштів від нього не отримував, а підпис на цьому офіційному документі акті-розписці виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідування підпису ОСОБА_4 , умисно використав вказаний документ з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_7 , використовуючи завідомо підроблений офіційний документ 24 жовтня 2018 року звернувся до Бродівського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США, долучив до поданої позовної заяви у якості доказу підставності з`явлення позову, завірену копію підробленого офіційного документу «акту-розписки» від 01 травня 2010 року про отримання ОСОБА_9 у нього ( ОСОБА_7 ) грошових коштів в сумі 50 000 доларів США, а в подальшому подав до суду оригінал вказаного підробленого офіційного документу, і саме в такий спосіб використав завідомо підроблений офіційний документ.

Указані дії ОСОБА_7 кваліфіковані стороною за ч. 4 ст. 358 КК України умисне використання завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчується громадянином-підприємцем, і який надає права.

Також ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, керуючись корисливими спонуканням, маючи умисел на введення в оману суду, вирішив подати до Бродівського районного суду завідомо недостовірний і підроблений доказ, як належним та допустимий, з метою прийняття судом на його підставі рішення на свою користь, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що наявний у нього доказ містить недостовірні відомості та підроблений підпис.

24 жовтня 2018 року ОСОБА_7 звернувся у Бродівський районний суд із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_9 безпідставно набутих коштів в сумі 1 407 450 грн., подавши як доказ обґрунтування своїх позовних вимог завідомо недостовірний і підроблений доказ, яким є належним чином завірена копія акту-розписки від 01 травня 2010 року. ОСОБА_7 в позовній заяві зазначив, що: «в період з 15 березня 2008 року до 01 травня 2010 року позивачем ОСОБА_7 було передано відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти на будівництво в сумі 50 000 доларів США, що підтверджується актом-розпискою від 01 травня 2010 року», копію акту-розписки від 01 травня 2010 року від імені ОСОБА_7 .

Як наслідок 30 листопада 2018 року суддя Бродівського районного суду відкрила провадження в справі № 439/1683/18 за позовом ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_7 подав до суду оригінал вказаного підробленого офіційного документу «акту-розписки» від 01 травня 2010 року про отримання ОСОБА_9 від нього грошових коштів в сумі 50 000 доларів США, саме в такий спосіб використав завідомо підроблений офіційний документ.

14 травня 2019 року під час судового розгляду цивільної справи № 439/1683/18 ОСОБА_7 , продовжуючи діяти умисно з корисливих мотивів, бажаючи ввести суд в оману з корисливих мотивів свідомо змінив взірці свого підпису, наслідуючи підпис своєї дружини, сподіваючись на те, що судовою почеркознавчою експертизою підпис у акті-розписці від 01 травня 2010 року визнать як такий, що виконаний ним.

07 червня 2021 року під час судового засідання в справі № 439/1683/18 Бродівським районним судом досліджено недостовірний і підроблений доказ оригінал акту-розписки від 01 травня 2010 року. ОСОБА_7 під час судового розгляду, діючи з корисливих мотивів, збільшив позовні вимоги до ОСОБА_4 на суму 1 463 доларів США.

За результатами розгляду справи № 439/1683/18 Бродівським районним судом ухвалене рішення про задоволення позову ОСОБА_7 і стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 51 463 долари США, з яких 50 000 доларів США основного боргу та 1 463 доларів США 3 % річних.

В мотивувальній частині рішення суд зазначив: «з пояснень позивача та його представника вбачається, що в період з 15 березня 2008 року по 01 травня 2010 року позивачем ОСОБА_7 було передано відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти на будівництво в загальній сумі 50 000 доларів США, що підтверджується актом-розпискою від 01 травня 2010 року. З цього акту-розписки вбачається, що гроші передавалися різними сумами сімнадцять разів. Акт містить два підписи: 1) в графі «кошти отримав» підпис ОСОБА_4 ; 2) в графі «кошти передав» підпис ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_7 , подавши в суд завідомо недостовірний підроблений доказ акт-розписку від 01 травня 2010 року про передачу ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 50 000 доларів США, ввів в оману суд з корисливих мотивів.

Рішення Бродівського районного суду від 13 липня 2021 року набрало законної сили 26 квітня 2023 року.

В подальшому, відповідно до цього рішення суду, на підставі виконавчого листа № 439/1683/18 від 07 липня 2022 року у виконавчому провадженні № 69396938 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області стягнуто з ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2 070 191,62 грн., які є спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_5 .

Указані дії ОСОБА_7 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 384 КК України подання суду завідомо недостовірних і підроблених доказів, з корисливих мотивів.

Захисником обвинуваченого подане та в судовому засіданні підтримане ним та його підзахисним клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Клопотання мотивоване тим, що з дня вчинення зазначених в обвинувальному акті діянь спливли визначені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строки.

Прокурор, потерпілі та їх представник в судовому засіданні проти закриття провадження в зв`язку із закінченням строків давності заперечували, вказуючи, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 384 КК України, є триваючим та був закінчений ОСОБА_7 в час заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 22 липня 2022 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 звернувся до Бродівського районного суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в сумі 1 407 450 грн. Досудовим розслідуванням, згідно з обвинувальним актом, датою пред`явлення обвинуваченим позову визначено 24 жовтня 2018 року, що не заперечувалося стороною захисту та потерпілими.

Відповідно до позовної заяви (т.с. 1 арк. 187 188), на підтвердження існування грошових зобов`язань ОСОБА_4 в сумі 50 000 доларів США ОСОБА_7 зазначено акт-розписку від 01 травня 2010 року та подано копію цього документу (т.с. 1 арк. 189).

21 березня 2019 року в судовому засіданні Бродівського районного суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів обвинувачений подав суду оригінал акту-розписки від 01 травня 2010 року(т.с. 2 арк. 57 58).

Згідно з обвинуваченням, ОСОБА_7 вчинювалися дії щодо використання та подання суду одного й того самого завідомо підробленого офіційного документа (копії та оригінала).

Як встановлено ст. 12 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України (в чинній на 24 жовтня 2018 року редакції), використання завідомо підробленого документа є кримінальним проступком, який карався штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Відповідно до ст. 12, ч. 2 ст. 384 КК України, подання суду завідомо недостовірних або підроблених доказів, вчинене з корисливих мотивів, є нетяжким злочином, який карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки ( п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Твердження сторони обвинувачення та потерпілих про те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 384 КК України, був закінчений в момент заволодіння ОСОБА_7 коштами, присудженими за рішенням суду, є помилковими.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 384 КК України, є злочином з формальним складом, тому є закінченим 24 жовтня 2018 року з моменту вчинення, згідно з обвинувальним актом, самого діяння подання суду акту-розписки від 01 травня 2010 року, незалежно від того, оригінал чи копія цього доказу було подано.

Сама оцінка судом такого доказу, факт настання чи ненастання майнової шкоди на кваліфікацію діяння за ч. 2 ст. 384 КК України не впливає.

Обвинувачений розуміє суть обвинувачення та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою.

Даних про обставини, які визначені ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України та вказують на зупинення перебігу давності або його переривання, матеріали кримінального провадження не містять.

З часу вчинення кримінальних правопорушень минуло більше п`яти років, протягом яких ОСОБА_7 від досудового розслідування або суду не ухилявся, тяжкий або особливо тяжкий злочин не вчинив.

Указані обставини є підставою для закриття кримінального провадження, зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності не звільняє від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 285 286, 288, 369 372 КПК України

постановив:

Кримінальне провадження № 42023142210000037 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України, закрити у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (т.с. 1 арк. 9 16), залишити без розгляду.

Витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 6 058,24 грн. (т.с. 1 арк. 151) та в сумі 22 718,40 грн. (т.с. 1 арк. 173) віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом семи днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію ухвали, після її проголошення, негайно вручити сторонам.

Повне судове рішення складене 10 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1