Ухвала суду № 137257163, 04.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/489/26 Провадження № 1-кс/304/388/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність детектива Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області ОСОБА_5 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025070000000172, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав скаргу на бездіяльність детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_5 , який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, та просить задовольнити у повному обсязі скаргу на постанову детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області від 30 квітня 2026 року та зобов`язати орган досудового розслідування повернути ТОВ «Берег-Агро» (ЄДРПОУ 45867122) майно, вилучене під час обшуку 03 квітня 2026 року.

Мотивує скаргу тим, що Територіальним управлінням БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025070000000172, в межах якого ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2026 року у справі № 304/489/26 було частково задоволено клопотання детектива ОСОБА_5 та надано дозвіл на проведення обшуку приміщень за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. В.Береги, вул. Ейгер, будинок 52 «в», що використовується ТОВ «Берег Агро» у своїй господарській діяльності.

Вказує, що 03 квітня 2026 року детективом проведено обшук за вказаною адресою, про що складено протокол, однак такий ОСОБА_4 вручено не було, чим грубо порушено вимоги ч. 9 ст. 236 КПК України. При цьому зі слів ОСОБА_4 , у ході проведення обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone ІМЕІ НОМЕР_1 із сім карткою НОМЕР_2 , тюки з листям тютюну у кількості 59 штук, зв`язки з листям тютюну у кількості 207 штук та, можливо, інше майно.

Однак, за позицією скаржника, під час обшуку детективом безпідставно вилучено продукцію товариства, а саме листя тютюну, що має легальне походження, вирощене відповідно до умов отриманої ліцензії і зберігалось у належних умовах у приміщенні, що використовувалося підприємством у своїй господарській діяльності.

Відтак 27 квітня 2026 року ним в інтересах ОСОБА_4 було направлено детективу ОСОБА_5 клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, негайне надання копії протоколу обшуку від 03.04.2026 та відеозапису такого, розгляд клопотання у встановлені строки з прийняттям відповідного рішення та інформування у строки, передбачені КПК України, однак 30 квітня 2026 року детектив виніс постанову, якою відмовив у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, а також у наданні копії протоколу обшуку, проведеного 03 квітня 2026 року.

Сторона захисту вважає оскаржувану постанову про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята всупереч вимогам КПК, оскільки на день подання даної скарги, будь-яка інформація щодо звернення органу досудового розслідування до слідчого судді з відповідним клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, відсутня, через що вилучене під час обшуку майно набуло статусу тимчасово вилученого майна т а підлягає поверненню володільцю у порядку, передбаченому КПК.

Окрім того скаржник зазначає, що ОСОБА_4 станом на момент розгляду клопотання не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, що виключає можливість обмеження його права власності у спосіб, який фактично застосований органом досудового розслідування. При цьому останнім безпідставно утримується весь обсяг вилученої продукції, незважаючи на те, що для досягнення цілей кримінального провадження, зокрема проведення експертиз, відсутня будь-яка необхідність у вилученні та подальшому утриманні всієї кількості тютюнової сировини, оскільки такі дослідження можуть бути проведені на зразках відповідної продукції.

Також скаржник вказує на те, що при винесенні оскаржуваної постанови, детективом не було надано належної оцінки жодному з поданих стороною захисту документів, що підтверджують законність походження тютюнової сировини, зокрема договорам, актам та іншим первинним документам, що свідчить про формальний характер розгляду клопотання та порушення принципу повноти досудового розслідування.

Посилаючись на норми ч. 7 ст. 236 КПК, а також положення кримінального процесуального закону, що регулюють підстави тимчасового вилучення майна і припинення такого та накладення арешту на майно, адвокат підсумовує, що обшук, за своєю правовою природою, не може бути достатньою правовою підставою для тимчасового позбавлення або обмеження особи у її праві власності, оскільки для таких цілей законодавцем передбачений окремий кримінальний процесуальний інститут арешт майна з чітко визначеним порядком та процедурою його застосування, а відтак просить задовольнити скаргу.

Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, попередньо направив слідчому судді не підписане електронним підписом клопотання про розгляд скарги за його відсутності, вимоги такої підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

У судове засідання детектив ОСОБА_5 також не з`явився, однак направив слідчому судді заяву, в якій просив розглядати скаргу без його участі, а також вказував, що постанову про відмову у задоволенні клопотання вважає мотивованою, вилучені у ході обшуку речі та предмети не вважає тимчасово вилученим майном, останні визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, в ході досудового розслідування призначені судові експертизи, проводяться слідчі (розшукові) дії, а відтак бездіяльності у власних діях не вбачає. Зазначив, що порядок оскарження, передбачений ст. 303-307 КПК України, адвокату роз`яснив, та вважає, що рішення детектива у даному випадку не може бути оскаржене до слідчого судді. До заяви долучив копію постанови про відмову у задоволенні клопотання від 30 квітня 2026 року.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Дослідивши матеріали скарги та подані учасниками заяви і документи, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органом досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Згідно положень ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.

У першу чергу для вирішення питання щодо неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.

Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п. 1-4 вказаної статті.

Водночас, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого, в розумінні ст. 167 КПК України, залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Статтею 168 КПК України передбачені випадки, за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема, згідно з ч. 2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.

Вказана слідча дія, відповідно до ст. 234 КПК України, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України).

Слідчий суддя вважає, що необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук детектив/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи (п. 2-4 ч. 5 ст. 234 КПК України).

Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке, за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації з таких речей і документів та її фіксування, забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.

Через це статтею 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.

Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачають, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відтак законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а також майно, яке не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.

Як видно з матеріалів скарги, Територіальним управлінням БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025070000000172 від 16 вересня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України, щодо функціонування на території Закарпатської області групи осіб з числа місцевих мешканців, які здійснюють незаконне виготовлення підакцизних товарів тютюну, з метою незаконного виготовлення тютюнових виробів та їх подальшого збуту з підробленими марками акцизного податку України.

Зі змісту постанови детектива від 30 квітня 2026 року, що надана у розпорядження слідчого судді самим детективом, встановлено, що 02-03 квітня 2026 року у межах даного кримінального провадження органом досудового розслідування проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено речі і предмети , що вказані в ухвалі слідчого судді, а саме 59 тюків з листям тютюну, 207 зв`язок з листям тютюну, 3 паперові конверти з листям, що схоже на тютюн, мобільний телефон Iphone ІМЕІ НОМЕР_1 із сім карткою НОМЕР_2 .

Орган досудового розслідування із клопотанням про арешт таких речей та предметів до слідчого судді не звертався.

Як вказує детектив, 04 квітня 2026 року ним винесено постанову про визнання в якості речових доказів речей та предметів, що вилучені в ході проведення обшуку.

Натомість представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся до органу досудового розслідування з відповідним клопотанням та, вважаючи вилучене під час обшуку 03 квітня 2026 року майно тимчасово вилученим майном і таким, що у передбаченому кримінальним процесуальним законом не арештоване, просив повернути ОСОБА_4 таке майно, а також надати копію протоколу обшуку.

Постановою детектива ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 30 квітня 2026 року у задоволенні його клопотання було відмовлено у повному обсязі та зокрема зазначено, що вилучені у період з 02 по 03 квітня 2026 року під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , речі та предмети вказані в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а саме тютюн, тютюнова сировина та належний ОСОБА_4 мобільний телефон, тому не є тимчасово вилученим майном, а також вказано на те, що ОСОБА_4 був учасником слідчої дії та отримав примірник (копію) протоколу обшуку, опису речей, що були вилучені в ході такого.

Однак слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наведені у скарзі адвокатом та детективом у постанові обставини, оскільки до скарги не долучено ані копію ухвали слідчого судді про обшук, ані копію протоколу обшуку, яку, за змістом постанови детектива ОСОБА_5 , було вручено ОСОБА_4 після закінчення такої слідчої дії, що у свою чергу унеможливлює чітке встановлення слідчим суддею переліку майна, на вилучення якого було надано дозвіл ухвалою слідчого судді, а також вилученого за наслідками обшуку майна, та відповідно майна, яке набуло статусу тимчасово вилученого.

Слідчий суддя звертає увагу скаржника, що враховуючи положення кримінального процесуального закону, не перешкоджав учасникам розгляду скарги в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

При прийнятті рішення слідчий суддя враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, положення ст. 220, 317 цього Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу (сторони обвинувачення чи захисту) слідчий суддя визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин, та те, що адвокат ОСОБА_3 не довів обґрунтованість доводів скарги щодо бездіяльності сторони обвинувачення, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Також слідчий суддя не може погодитися з доводами адвоката про те, що детективом не було надано належної оцінки жодному з поданих стороною захисту документів, які підтверджують законність походження тютюнової сировини, оскільки таке обґрунтування наявне у змісті постанови детектива ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання від 30 квітня 2026 року.

Окрім цього слідчий суддя звертає увагу детектива ОСОБА_5 з приводу його позиції про неможливість у даному випадку оскарження рішення (постанови) до слідчого судді, на те, що неправильний спосіб звернення до слідчого судді зі скаргою, за обставин викладених у змісті скарги, є підставою для відмови у задоволені скарги за результатами її розгляду по суті, а не відмови у відкритті провадження за скаргою.

Керуючись ст. 167, 170, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність детектива Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області ОСОБА_5 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025070000000172, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя:ОСОБА_1