Рішення № 137257109, 10.06.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/572/26

Провадження № 2/515/1116/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», інтереси якого представляє Ткаченко Ю.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінас Груп» (далі - ТОВ «Деал Фінас Груп») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, ціною позову 27169,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. 29 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №74246742, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кошти у розмірі 18000,00 грн., на строк 30 днів, зі сплатою відсотків та інших платежів за користування кредитними коштами.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора «T2fKxrCi44», що був надісланий на електронну адресу позичальника. Позикодавець на виконання Договору позики №74246742 від 29 січня 2022 року передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 18000 грн за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 29 січня 2022 року, що складена та підписана в електронній формі.

Враховуючи умови Договору позики №74246742 від 29.01.2022 року та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0 грн., заборгованість останньої за договором позики складає 27169,92 грн., зокрема: 18000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9169,92 грн. - сума заборгованості за відсотками.

29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу №028-290922, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики №74246742 від 29.01.2022 року.

05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики №74246742 від 29.01.2022 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідачка порушила зобов`язання за договором позики, допустила вищевказану заборгованість, тому позивач просить стягнути з відповідачки 27169,92 грн заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та на оплату правової допомоги у сумі 4500,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали судді від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачці роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву;

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. У позові просив про слухання справи у відсутність представника позивача та проти заочного розгляду справи заперечень не мав.

Відповідачка належним чином повідомлялася про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження за зареєстрованою адресою місця проживання.

Поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил.

За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі №826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі №751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі №756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

29.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74246742 (а.с.6).

Згідно умов договору позики №74246742 від 29.01.2022 року сума кредиту становить 18000 грн., строк кредиту 30 днів, дата надання кредиту 29.01.2022 року, дата повернення кредиту 28.02.2022 року, знижена процентна ставка 0,597% в день, процентна ставка базова (фіксована) 1,99% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7% в день, пеня 2,7% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 642,22 %, орієнтовна загальна вартість позики 21223,80 грн.

Договір укладено в електронній формі, відповідачем підписано за допомогою одноразового ідентифікатора «T2fKxrCi44», що був надісланий на електронну адресу: zarechukn@gmail.com, яку вона вказала у своїй анкеті в особистому кабінеті (а.с.7).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема, 29.01.2022 року передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 18000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництва ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується довідкою, наданою ТОВ «ФК «Фінекспрес» та копією електронної платіжної інструкції №b6e6d3fa-9d98-4a2d-8908-dcd7fe83f8ce від 29.01.2022 року ( а.с.8-9).

Також факт перерахування грошових коштів відповідачці у розмірі 18000 гривень підтверджується випискою за договором № б/н за період 29.01.2022-01.02.2022, яку надано АТ КБ «ПриватБанк».

29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу №028-290922 та реєстр прав вимог до нього, за умовами яких останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики №74246742 від 29.01.2022 року, укладеним із ОСОБА_1 (а.с.26-29, 29 зворот-30 зворот).

05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики №74246742 від 29.01.2022 року(а.с.37 зворот- 41).

Відповідно Реєстру прав вимог №30/01/26 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, в тому числі до відповідачки в сумі 27169,92 грн., з яких 18000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9169,92 грн. - сума заборгованості за відсотками(а.с.41 зворот-42 зворот).

Відповідно розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №74246742 від 29.01.2022 року станом на 29.09.2022 року сума боргу складає 27169,92 грн., з яких 18000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9169,92 грн. - сума заборгованості за відсотками ( а.с.24-25).

Відповідно розрахунку ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №74246742 від 29.01.2022 року за період з 29.09.2022 року по 10.02.2026 року сума боргу складає 27169,92 грн., з яких 18000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9169,92 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у Постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію».

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження договірних відносин між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 є належними та допустимими, і аналізуючи в сукупності надані докази, вважає, що факт підписання ОСОБА_1 договору позики №74246742 від 29.01.2022 року в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора є доведеним, оскільки сторони узгодили порядок його укладення в електронній формі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало в повному обсязі умови договору позики, надавши відповідачці обумовлену суму кредиту 18000 грн., проте відповідачка прийняті на себе зобов`язання за договором позики належним чином не виконала.

В подальшому, на підставі Договору факторингу ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27169,92 грн., з яких 18000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9169,92 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачка не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором позики в обумовлені договором строки, договір залишається невиконаним, позивач, який отримав право вимоги до відповідачки за договором факторингу, позбавлений можливості отримати кошти позики, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором позики.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу: згідно розрахунку заборгованості за договором позики №74246742 від 29.01.2022 року ОСОБА_1 суму позики не повертала, отже заборгованість за основною сумою боргу складає 18000 грн., яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.

Умовами Договору позики передбачено знижену процентну ставку 0,597% в день, також визначено строк кредитування 30 днів: з 29.01.2022 року по 28.02.2022 року, орієнтовна загальна вартість позики 21223,80 грн.

Однак, 29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховано відповідачці суму відсотків в розмірі 2901,42 грн., а починаючи з 25.04.2022 року по 29.05.2022 року нараховано відсотки в сумі 179,10 грн. за кожен день, а всього в сумі 6268,50 грн.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у Постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (п. 53, 54) та від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (п.6.19).

Позивачем не заявлено вимоги про стягнення з відповідача коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ч.2 ст.625 ЦК України, тому нараховані відсотки за понадстрокове користування позикою не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які затверджені директором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» 12.08.2021, що додані позивачем ТзОВ «Деал Фінанс Груп» до позовної заяви, не містять підпису відповідачки ОСОБА_1 , у тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем ТзОВ «Деал Фінанс Груп» не доведено належними та допустимими доказами, що сторонами договору позики № 74246742 від 29.01.2022 погоджено нарахування відсотків за понадстрокове користування отриманими у позику коштами, тобто після 28.02.2022 р.

Таким чином, розмір відсотків за 30 днів користування позикою в сумі 18000 грн. з 29.01.2022 року по 24.02.2022 року за зниженою процентною ставкою 0,597% в день складає в розмірі 2901,42 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 29.01.2022 року по 24.02.2022 року, та узгоджується з орієнтовною загальною вартість позики.

Тому, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування позикою, а саме в розмірі 2901,42 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача складає 20901,42 грн., з яких: 18000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2901,42 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10,275018 у справі №910/18036/17, від 23.10,275019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином, за наявними матеріалами позов підлягає задоволенню в тій частині, що ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 01.04.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2048,15 грн. (20901,42 грн х 100 /27169,92 грн = 76,93 % (розмір задоволених позовних вимог). Отже, 2662,40 грн х 76,93 % /100 = 2048,15 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору від 22.08.2025 року №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги з адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію витягу з акту №8-ДІЛ від 16.02.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579942739.1 від 05.03.2026 року; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю від 03.04.2018 року серія ПТ №2099; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 03.09.2025 року.

Відповідно витягу з акту №5-ДІЛ від 02.01.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, зокрема, вивчення документів, проведення аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики, збір доказів - 500 грн., складання та направлення позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі - 4000 грн. Отже, позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу на суму 4500 грн.

Оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2270,70 грн. (4500,00 грн. х 76,93%/100 = 3461,85 грн.) в межах задоволених судом вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - зовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова буд.31/33 офіс 40/3, заборгованість за договором позики № 74246742 від 29 січня 2022 року станом на 16 лютого 2026 року у сумі 20901,42 грн (двадцять тисяч дев`ятсот одна грн 42 к.), з яких: 18 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 2901,42 грн. - заборгованість за відсотками, а також 2048,15 грн (дві тисячі сорок вісім грн. 15 к.) судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3461,85 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення судового рішення 10.06.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк