Ухвала суду № 137256738, 02.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5018/25

Провадження №2/751/824/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Яременко І. В.

при секретарі Усік Ю. О.

з участю: представника позивача адвоката Думчевої І.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по акту про порушення, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про захист прав споживачів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Чернігівобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення компенсації понесених збитків у сумі 238 800,90 грн та сплаченого судового збору у сумі 3582,01 грн.

Ухвалою судді від 24.06.2025 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду.

07.12.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов до АТ «Чернігівобленерго» в порядку захисту прав споживачів про визнання протиправним рішення АТ «Чернігівобленерго» про затвердження розрахунку не облікованої електроенергії.

07.12.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_3 надійшов зустрічний позов до АТ «Чернігівобленерго» в порядку захисту прав споживачів про визнання незаконними дій та рішень АТ «Чернігівобленерго» та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 08.12.2025 прийнято зустрічні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до АТ «Чернігівобленерго» про захист прав споживачів до спільного розгляду та об`єднано з первісним позовом АТ «Чернігівобленерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по акту про порушення. Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

14.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача АТ «Чернігівобленерго» надійшов відзив на позовну заяву.

18.01.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про протиправну природу предмету позову, неефективний та неправовий спосіб захисту.

29.01.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення підстав зустрічної позовної заяви.

29.01.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про збільшення підстав зустрічної позовної заяви.

30.01.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про деякі додаткові зауваження до заяви про протиправну природу предмету позову.

18.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до АТ «Чернігівобленерго» в порядку захисту прав споживачів про визнання протиправним рішення АТ «Чернігівобленерго» про затвердження розрахунку не облікованої електроенергії.

31.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про долучення до зустрічної позовної заяви доказів.

31.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до зустрічної позовної заяви доказів.

01.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача просила відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 та у задоволенні заяв відповідачів про долучення доказів, оскільки пропущені строки, встановлені законом.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні просив прийняти до спільного розгляду із первісним зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 та задовольнити заяви про долучення доказів.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Вирішуючи питання прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 для спільного розгляду із первісним, суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Нормами ч. 3 ст. 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За змістом ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою судді від 24.06.2025 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано відповідачу подати суду відзив протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

07.12.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_3 надійшов зустрічний позов до АТ «Чернігівобленерго» в порядку захисту прав споживачів про визнання незаконними дій та рішень АТ «Чернігівобленерго» та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, відповідач ОСОБА_3 скористалась правом подачі до суду зустрічного позову.

Проте, майже через рік після відкриття провадження у справі та шести місяців після подання зустрічної позовної заяви, відповідач ОСОБА_3 подала до суду другу зустрічну позовну заяву.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).

Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, порушення строків подачі зустрічного позову до суду, визначені ст. 193 ЦПК України, беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд доходить висновку про необхідність залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду.

При цьому, залишення без розгляду зустрічного позову не обмежує право відповідача звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.

Щодо заяв відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про долучення до справи доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Із точки зору закону поновлення та продовження процесуального строку це визнання права особи на вчинення певної процесуальної дії після закінчення процесуального строку, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно із заявами по суті справи в суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18 та інші).

Відповідачі, які мали подати докази разом із зустрічними позовними заявами, при подачі заяв про долучення до матеріалів справи доказів із порушенням ч. 3 ст. 83 ЦПК України, не навели причин пропуску встановлених законом процесуальних строків, які б об`єктивно не залежали від їх волі, та в зустрічних позовних заявах не повідомили про це суд.

Із огляду на викладене, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України належить постановити ухвалу про залишення поданих відповідачами заяв про долучення доказів без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 43, 83,126, 127, 193, 194, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання протиправним рішення про затвердження розрахунку не облікованої електроенергії по акту про порушення, - залишити без розгляду.

Заяву відповідача ОСОБА_3 про долучення доказів, - залишити без розгляду.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про долучення доказів, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повну ухвалу складено 05.06.2026.

Суддя І. В. Яременко