Рішення № 137256623, 05.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1031/26

Провадження № 2/750/1411/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

за участю представника позивача Прокоф`єва Б.І.,

представника відповідача Коверзневої І.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу внаслідок падіння дерева,

в с т а н о в и в:

у січні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради в якому, просить стягнути з КП «Зеленбуд» на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди в результаті пошкодження легкового автомобіля «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок падіння дерева, у розмірі 87741 грн. 61 коп., витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 5000 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.11.2025 внаслідок падіння частини стовбура аварійного дерева (клена), що розташоване на прибудинковій території біля 1 під`їзду будинку АДРЕСА_1 було пошкоджено автомобіль «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому, автомобіль позивачем було припарковано у визначеному для паркування місці на прибудинковій території. Позначок щодо аварійності цього зеленого насадження або заборони паркування біля нього не було. Внаслідок події автомобіль «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Вказана подія була зафіксована працівниками поліції. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

За клопотанням представника позивача судом до участі у справі в якості співвідповідача залучено Чернігівську міську раду.

Представник Чернігівської міської ради засобами поштового зв`язку надіслала до суду відзив на позов, в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів достовірно невідомо де саме було розташоване дерево, що пошкодило автомобіль позивача, також не зазначений кадастровий номер земельної ділянки, де можливо знаходилося таке дерево, однак за інформацією, отриманої з публічної карти «map.cn.ua» є зрозумілим, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться багатоквартирний будинок, а територія, на якій був розташований автомобіль позивача, є прибудинковою. Крім того, відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається, зокрема: на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та садів мікрорайонів на власників (користувачів) житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров`я, які розташовані у житлових районах. До обов`язків власників і користувачів зелених насаджень належить видалення сухостійних дерев та чагарників, вирізування сухих і поламаних гілок самостійно або за договорами зі спеціалізованими суб`єктами господарювання. При цьому, вирубування сухостою проводиться на підставі отриманого у встановленому порядку ордеру на видалення зелених насаджень, крім сухостою, що знаходиться на приватних територіях та видаляється за рішенням власника земельної ділянки. Також, представник зазначає, що звернення чи скарги, стосовно проведення обстеження зелених насаджень від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 до Чернігівської міської ради та її виконавчих органів не надходило. Дерева, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на балансі Чернігівської міської ради не перебувають.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди представник Чернігівської міської ради зазначає, що наявність моральної шкоди, про яку йдеться у позовній заяві, жодним чином не доведена та не підтверджена.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що що КП «Зеленбуд» не є балансоутримувачем ні будинку по АДРЕСА_1 , ні зелених насаджень по цій вулиці, не має прав щодо земельної ділянки за цією адресою. Орган місцевого самоврядування відповідним рішенням не передавав на баланс КП «Зеленбуд» зелені насадження у місцях загального користування м. Чернігова чи прибудинкових територіях, не уповноважував підприємство здійснювати утримання міських зелених насаджень, також до повноважень КП «Зеленбуд» не входить самостійне виявлення аварійних дерев. Підприємство здійснює комерційну діяльність, яка включає в себе у тому числі благоустрій озеленених територій міста, але такі послуги надає на оплатній основі на підставі господарських договорів. Відповідач заперечує, що є відповідальною особою за стан зелених насаджень в м. Чернігові, а відтак не має нести відповідальності за спричинену позивачу шкоду.

Представник Чернігвської міської ради у судове засідання не з`явилась, надіславши відзив на позов.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є власником автомобіля марки «Opel Astra», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 28 на звороті).

Як зазначено в позові та пояснив його представник у судовому засіданні, 25.11.2025 внаслідок падіння частини стовбура аварійного дерева (клена), що розташоване на прибудинковій території біля 1 під`їзду будинку АДРЕСА_1 було пошкоджено автомобіль позивача «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 .

Листом від 06.12.2025 Чернігівське районне управління ГУНП в Чернігівській області повідомило, що пошкодження автомобіля сталося внаслідок падіння частини стовбура дерева, яке стояло поруч. Однак, вчинення кримінального правопорушення не виявлено (а.с. 13).

Листом від 15.12.2025 голова правління ОСББ «Шевченка-32» Давиденко Н.В. повідомила, що ОСББ «Шевченка-32» не є власником або орендарем земельної діялділянкизташованої біля під`їзду 1 по АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка не перебуває на балансі ОСББ, у зв`язку з цим ОСББ «Шевченка-32» не володіє інформацією щодо форми власності земельної ділянки, передачі земельної ділянки у користування або оренду балансоутримувача вказаної земельної ділянки (а.с. 37).

Згідно відповіді Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 02.12.2025 № 65/2-08.04/2025, Чернігівською міською радою не приймалось рішень щодо надання у власність або користування земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а зазначена вище територія належить до земель комунальної власності Чернігівської міської територіальної громади (а.с. 38).

Вказаний факт також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-0002463122025 від 08.12.2025 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:034:0002, що належить Управлінню освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації та розташована за адресою: вул. Шевченка, 34, м. Чернігів та межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , яка не сформована і не має кадастрового номера (а.с. 44).

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що у 2018-2019 роках «Центр матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів» Чернігівської облсної ради звертався до Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради з приводу аварійності дерев та необхідності проведення обстежень зелених насаджень, які розміщені навколо території навчального закладу за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 34, тобто фактично щодо тих дерев, одне з яких впало на автомобіль позивача.

Відповідно до акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 09.04.2019 комісія оглянула зелені насадження за адресою: вул. Шевченка, 34, м. Чернігів та встановила, що 13 дерев підлягають зносу.

Зі змісту відповідей Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради убачається, що у 2018-2019 роках обов`язки обстеження та належного утримання зелених насаджень на вказаній території було покладено на комунальне підприємство «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (а.с. 41, 43).

Також, пошкодження автомобіля підтверджується фотокартками, долученими до матеріалів справи (а.с. 14-16).

Судом встановлено, що на момент падіння дерева, будь- які обмежувальні знаки чи заборони щодо стоянки автомобіля були відсутні, як і відсутні відомості про порушення Правил дорожнього руху власником автомобіля марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 198/25 від 18.12.2025, складеного ФОП ОСОБА_3 :

-ринкова вартість легкового автомобіля «Opel Astra» VIN НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату оцінки складає 336571 грн. 34 коп.;

-вартість ремонту легкового автомобіля «Opel Astra» VIN НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ушкодження, складає 189487 грн. 56 коп. (в тому числі ПДВ 31581 грн. 26 коп.);

-матеріальний збиток, завданий власнику КТЗ легкового автомобіля «Opel Astra», VIN НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 87741 грн. 61 коп. (в тому числі ПДВ 14623 грн. 60 коп.).

Розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 14.10.1994 №215-р зареєстровано як юридичну особу та затверджено статут Державного комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради народних депутатів (а.с. 47-48).

Розпорядженням Чернігівської міської ради від 14.02.2002 №40-р затверджено статут та перереєстровано Державне комунальне ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд» в Чернігівське комунальне ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (а.с. 49-50).

Відповідно до статуту КП «Зеленбуд», затвердженого рішенням ВК ЧМР від 06.02.2024 №59, КП «Зеленбуд» створено на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальної громади м. Чернігова і є правонаступником Чернігівського комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», створеного згідно з рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів №215-р від 14.10.1994, перереєстрованого розпорядженням міського голови від 14.02.2002 № 40-р (п. 1.1) (а.с. 54-59).

Підприємство створено з метою здійснення господарської діяльності у сфері виконання робіт зі створення, утримання, відновлення, організації, підтримання, реконструкції та санітарного очищення об`єктів благоустрою, враховуючи об`єкти благоустрою зеленого господарства. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі з метою одержання прибутків в інтересах власника і трудового колективу (п. 2.1. Статуту).

06.02.2025 Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на вебпорталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2025-02-06-013346-a із закупівлі ДК 77310000-6 Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Благоустрій озеленених територій), переможцем яких визнано КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради.

Згідно пункту 9 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-ІV (далі Закон України №2807-ІV) до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Пунктом 8 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавцем встановлена презумпція вини завдавача шкоди, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкода була завдано не з його вини. При цьому потерпілий повинен надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

За приписами ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно приписів ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено, що 25.11.2025 внаслідок падіння частини стовбура дерева (клена) по вул. Шевченка, 32 у м. Чернігові на належний позивачу автомобіль «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Висновком автотоварознавчого дослідження транспортного засобу матеріальний збиток, завданий власнику КТЗ легкового автомобіля «Opel Astra», VIN НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 87741 грн. 61 коп.

Висновок є належним доказом на підтвердження завданих позивачу збитків у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території населеного пункту з метою раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля (ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

За змістом ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані відшкодувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Згідно з п. 2.14 Правил благоустрою території міста Чернігова, затверджених рішенням Чернігівської міської ради від 24.12.2019 № 49-VIІ (далі Правила благоустрою) відповідальними суб`єктами за утримання, належний санітарний та технічний стан об`єктів благоустрою є, зокрема, виконавчі органи Чернігівської міської ради або комунальні підприємства Чернігівської міської ради, яким передано речові права (право оперативного управління, право господарського віддання, право користування тощо) на об`єкти благоустрою; комунальні підприємства, які утримують чи обслуговують об`єкти благоустрою (у разі, якщо речові права на об`єкти благоустрою не передано конкретному суб`єкту).

Відповідно до пп. 3.4.8, 3.4.12. п. 3.4 Правил благоустрою, підприємства, установи, організації, інші суб`єкти у сфері благоустрою на власних, закріплених та прилеглих територіях повинні здійснювати увесь комплекс робіт, спрямованих на забезпечення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, зокрема, регулярне знищення бур`янів, скошення трави заввишки більше, ніж 10 см, видалення сухостійних дерев та чагарників, видалення сухого та пошкодженого гілля та забезпечення їх видалення; проведення у повному обсязі заміни засохлих та пошкоджених кущів і дерев.

Згідно з п. 4.4.1 та 4.4.2 Правил благоустрою відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається: щодо насаджень, які знаходяться на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності, на спеціалізовані підприємства зеленого господарства виконавців відповідних послуг згідно з укладеними договорами, або на балансоутримувачів цих об`єктів; щодо насаджень, які знаходяться на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та садів мікрорайонів на власників (користувачів) житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров`я, які розташовані у житлових районах.

Підпунктом 4.5.1, 4.5.4 п. 4.5 Правил благоустрою визначено, що до обов`язків власників та користувачів зелених насаджень належить, у тому числі, забезпечення збереження зелених насаджень, квітів, газонів, клумб, квітників, рабаток, доріжок і обладнання та належний догляд за ними відповідно до чинного законодавства та цих Правил благоустрою м. Чернігова; видалення сухостійних дерев та чагарників, вирізування сухих і поламаних гілок самостійно або за договорами зі спеціалізованими суб`єктами господарювання.

Чернігівська міська рада, в межах наданих повноважень, з метою забезпечення зовнішнього благоустрою та збереження зелених насаджень місць загального користування, вулиць, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва та дерев-ботанічних пам`яток природи у м. Чернігові створила КП «Зеленбуд», яке є самостійною юридичною особою.

Статутом комунального підприємства визначено, що воно створено з метою здійснення господарської діяльності у сфері виконання робіт зі створення, утримання, відновлення, організації, підтримання, реконструкції та санітарного очищення об`єктів благоустрою, враховуючи об`єкти благоустрою зеленого господарства. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі з метою одержання прибутків в інтересах Власника і трудового колективу (п. 2.1. Статуту).

КП «Зеленбуд» є спеціально створеним підприємством для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності, на яке безпосередньо покладено відповідальність за збереження і належне утримання зелених насаджень, та передав цьому підприємству на утримання зелені насадження розташовані у м. Чернігові.

Виконавчий комітет, діючи в межах наданих йому законом повноважень, створив для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності підприємство, на яке безпосередньо покладено відповідальність за збереження і належне утримання зелених насаджень, та передав цьому підприємству на утримання зелені насадження розташовані у м. Чернігові. Власником підприємства є територіальна громада м. Чернігова в особі Чернігівської міської ради. Відомості про те, що міська рада не забезпечила створене підприємство необхідними коштами для утримання зелених насаджень по АДРЕСА_1 , у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто в деліктних зобовязаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст.1192 ЦК України).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже цивільне законодавство в деліктних зобовязаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесуального судочинства, дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обовязок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради про стягнення 87741 грн. 61 коп. відшкодування матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, при визначені суми матераільного збитку суд бере до уваги висновок автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 18 грудня 2025 року № 198/25.

Також, згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди внаслідок пошкодження його майна.

Позивач вказує, що внаслідок падіння дерева він фактично втратив власний засіб пересування та був позбавлений можливості користуватися ним протягом тривалого часу, що суттєво ускладнило його повсякденне життя. Крім того, робота позивача пов`язана із частими відрядженнями, під час яких він використовував власний автомобіль, як наслідок був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя. Таким чином. Внаслідок падіння дерева на автомобіль позивача йому було завдано маральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях, порушенні звичного способу життя та погіршення стану здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінив у 20000 грн.

Проте, з огляду на характер правопорушення, глибину та тривалість страждань, тривалість відновлення порушеного права, достатньою грошовою компенсацією завданої позивачеві моральної шкоди суд вважає суму в 5000 грн.

Згідно п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати повязані із проведенням експертизи. Частиною 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура № 198/25 від 03.12.2025 за проведення автотоварознавчого дослідження, вартість якого зазначена 5000 грн.

Разом з тим, доказів на здійнення позивачем фактичної оплати автотоварознавчого дослідження у вказаному в рахунку- фактурі розмірі, суду не надано, тому зазначені витрати не підлягають відшкодуванню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл інших судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Прокоф`єв Б.І. на підставі договору № 03/26 про надання правничої допомоги від 19 січня 2026 року (а.с. 69).

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) від 26.01.2026 загальна вартість наданих адвокатом позивачу послуг складає 12000 грн.(а.с. 70).

Квитанцією до прибуткового ордера від 26.01.2026 підтверджується оплата позивачем послуг адвоката у розмірі 12000 грн. (а.с. 71).

Відповідно до норм частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 8000 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) до комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (місцезнаходження: пр. Михайла Грушевського, 168а, м. Чернігів; ЄДРПОУ 05388629), Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, ЄДРПОУ 34339125) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу внаслідок падіння дерева задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 87741 грн. 61 коп. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 92741 грн. 61 коп. (дев`яносто дві тисячі сімсот сорок одну грн. 61 коп.)

У задовленні вимог до Чернігівської міської ради відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 1145 грн. 90 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 8000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.06.2026.

Суддя